прапор_України

Генеральний партнер 2022 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Юридична практика № 1-2 (1254-1255) » Додати ефективності

Додати ефективності

Новим профільним законодавством України закладено необхідні підвалини для залучення додаткових інвестицій у проєкти, спрямовані на підвищення енергоефективності
Обґрунтовані витрати на енергоефективні заходи, зокрема на модернізацію мереж та обладнання, включатимуться до тарифів операторів систем передачі й розподілу
ГУТАРЕВИЧ Наталія — старший юрист Sayenko Kharenko, м. Київ

Закон України «Про енергетичну ефективність» (Закон), прийнятий парламентом 21 жовтня 2021 року, підписано Президентом України Володимиром Зеленським. Отже, виконано один із пунктів Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Основна ціль ухвалення Закону — створення нових рамкових умов для стимулювання енергоефективності у всіх секторах економіки. Метою Закону є встановлення правових, економічних та організаційних засад діяльності у сфері забезпечення енергетичної ефективності, забезпечення здійснення енергоефективних заходів, які проводитимуться під час виробництва, транспортування, передання, розподілу, постачання та споживання енергії.

Під час реалізації норм Закону має з’явитися план щодо енергоефективності як на національному, так і на місцевих рівнях. На місцях та в органах державної влади запровадять системи енергетичного менеджменту, а купувати й орендувати за бюджетні кошти можна буде тільки енергоефективне обладнання та приміщення. Великі підприємства зобов’язані впровадити систему енергетичного менеджменту або раз на чотири роки проводити енергоаудит, а компанії, що експлуатують електричні та газові мережі, зобов’язані впроваджувати енергоефективні рішення щодо обладнання і мереж.

 

Енергособівартість

Як і будь‑які витрати підприємства на ведення господарської діяльності, витрати на проведення обов’язкового енергоаудиту закладатимуть у собівартість продукції (товарів, робіт, послуг), так само як, наприклад, аудит фінансової звітності або будь‑які інші обов’язкові процедури згідно з чинним законодавством. Водночас метою проведення енергоаудиту є встановлення можливостей підвищити рівень енергоефективності підприємства, що дає змогу зменшити енергоємність виробництва і, відповідно, собівартість продукції (товарів, робіт, послуг).

Згідно із Законом заходи з енергоефективності систем передачі та розподілу є пріоритетними для включення до інвестиційних програм / планів розвитку відповідних систем, зважаючи на технічні можливості та економічну доцільність.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), затверджує інвестиційні програми / плани розвитку операторів передавальних систем та операторів розподільних систем, враховуючи заходи з підвищення енергоефективності відповідних систем.

Крім того, НКРЕКП забезпечує врахування під час встановлення тарифів упровадження енергоефективних заходів, запропонованих та обґрунтованих операторами систем передачі та розподілу.

Тож обґрунтовані витрати на енергоефективні заходи, зокрема на модернізацію мереж та обладнання, включатимуться до тарифів операторів систем передачі й розподілу.

 

Енергоефективність

Законом України «Про публічні закупівлі» вже передбачено можливість обрання товарів, робіт і послуг, зокрема, за критерієм «вартість життєвого циклу». До цього критерію, крім ціни, можуть включатися витрати, пов’язані з використанням товару, роботи або послуги, зокрема споживання енергії та інших ресурсів.

Норма Закону, що зобов’язує закуповувати енергоефективне обладнання або орендувати енергоефективні приміщення, спрямована на зменшення ресурсних витрат. Крім того, передбачено, що ці вимоги не застосовуються в разі економічної та технічної недоцільності такої закупівлі, а також у випадку обмеження конкуренції чи дискримінації учасників.

Вимоги до сертифікації енергетичної ефективності будівель встановлено Законом України «Про енергетичну ефективність будівель», який у повному обсязі набрав чинності ще 2019 року. Згідно з нормами цього закону сертифікація енергетичної ефективності є видом енергетичного аудиту, під час якого надаються рекомендації стосовно підвищення рівня енергетичної ефективності будівель, що враховують місцеві кліматичні умови, є технічно та економічно обґрунтованими. Тож такі послуги спрямовані на зменшення ресурсоємності в роботі державних та територіальних органів. На думку творців нормативного акта, належне виконання таких вимог законодавства не створюватиме корупційних загроз.

Законом України «Про енергетичну ефективність» передбачено, що порядок запровадження та функціонування систем енергетичного менеджменту в органах державної влади, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до їх сфери управління, затверджується Кабінетом Міністрів України. Отже, основні вимоги встановлюватимуться на рівні актів уряду. Водночас, наприклад, ДСТУ ISO 50001:2020 «Системи енергетичного менеджменту» передбачено вимоги та настанови щодо створення групи енергоменеджменту, яка відповідає за ефективне впровадження системи енергетичного менеджменту та поліпшення енергетичної результативності. Розмір і структуру цієї групи визначають за розміром і специфікою діяльності організації, наявними в її розпорядженні ресурсами. Група може бути представлена однією особою. Очевидно, що створення та функціонування підрозділу, відповідального за енергоефективність, вимагатиме додаткових витрат, однак цей підрозділ буде відповідальним за поліпшення енергетичної результативності, зокрема за економію коштів від упровадження енегоефективних рішень.

 

Енергоаудит

Енергетичний аудит може здійснюватися енергетичним аудитором, який перебуває в трудових відносинах із підприємством, установою, організацією, де проводиться такий аудит, або на договірних засадах. Законом не передбачено для енергетичних аудиторів повноважень контролювального органу. Водночас передбачено проведення незалежного моніторингу витягів зі звітів з енергетичних аудитів, незалежної верифікації цих звітів, що, своєю чергою, демонструє підконтрольність діяльності енергетичних аудиторів.

Законом передбачено розроб­лення порядку підтвердження кваліфікації осіб, які мають намір провадити діяльність щодо проведення енергетичного аудиту за відповідним напрямом (будівлі, процеси, транспорт). Підтвердження кваліфікації проводитимуть акредитовані кваліфікаційні організації. Законом також передбачено необхідність:

— проведення кваліфікаційного іспиту для осіб, які мають намір провадити діяльність зі здійснення енергетичного аудиту;

— розмежування кваліфікаційних вимог до енергетичних аудитів будівель, процесів та транспорту;

— встановлення вимог до повторного підтвердження кваліфікації осіб;

— встановлення вимог та процедури анулювання кваліфікаційного сертифіката енергетичного аудитора;

— встановлення кваліфікаційних вимог до енергетичних аудиторів.

Кваліфікацію аудитора підтверджуватиме сертифікат, строк дії якого — п’ять років.

Законом передбачено, що до підтвердження кваліфікації допускаються особи, які здобули відповідну вищу освіту не нижче за другий (магістерський) рівень вищої освіти; пройшли підготовку (навчання) за відповідним напрямом (будівлі, процеси, транспорт); мають досвід роботи щонайменше три роки у сферах, дотичних до енергоефективності.

Отже, створено суттєву нормативну базу для мінімізації ризику напливу нефахових аудиторів. Ситуація залежатиме від добросовісності впровадження норм Закону.

Крім того, Законом передбачено проведення незалежного моніторингу витягів зі звітів з енергетичних аудитів, незалежної верифікації цих звітів, що дає можливість мінімізувати ризики залучення спеціалістів із низьким фаховим рівнем, а також використання корупційних схем.

 

Вигідний інструмент

Отже, Закон України «Про енергетичну ефективність» є позитивним результатом докладених зусиль щодо наближення українського законодавства у сфері енергетичної ефективності до європейського. Прийняття цього нормативного акта засвідчує поступове виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань і в контексті асоціації з Європейським Союзом, і щодо досягнення кліматичних цілей. Важливо, що запровадження енергоефективних заходів є не лише зобов’язанням, а і вигідним та економічно доцільним інструментом, оскільки прямо впливає на економію ресурсів та коштів. Ефективна і повна реалізація норм Закону потребує розроблення низки підзаконних нормативних документів, а також проактивної участі всіх зацікавлених осіб на різних рівнях управління та впровадження енерго­ефективної політики.


КОМЕНТАРІ


Матиме позитивний вплив

Олег МАЛЬСЬКИЙ, партнер ETERNA LAW

Стосовно впливу норми Закону, яка зобов’язує великі підприємства раз на чотири роки проводити енергоаудит, на собівартість продукції та її ціну для кінцевого споживача варто зазначити таке. У разі належного та відповідального підходу до проведення модернізації за її результатами цілковито можливе скорочення споживання енергії та налагодження раціонального її використання, що, своєю чергою, може зумовити зменшення цін для кінцевих споживачів. Однак до затвердження планів енергоефективності як на національному рівні, так і на місцях складно робити конкретні прогнози в цьому напрямі.

Наразі модернізація енергопостачальних компаній є справою самих цих компаній. Водночас Закон містить окремі положення щодо стимулювання підвищення рівня енергоефективності. Так, держава може надавати підтримку на впровадження енергоефективних заходів, зокрема через цільові фонди, гранти та спеціальні програми. Варто наголосити, що Законом передбачається виділення щонайменше 1% видаткової частини бюджету на фінансування енергоефективних заходів, що дасть змогу забезпечити хоча б часткову сталість фінансування та масштабувати енергоефективні процеси.

Установлення вимог енергоефективності публічних закупівель є одним зі складників загального механізму енергоефективності. Шляхом придбання високоенергоефективних товарів, послуг та будівель, враховуючи його економічну та технічну необхідність, у достроковій перспективі буде досягатися скорочення енергоспоживання. А сертифікація енергетичної ефективності будівель дає змогу дізнатися фактичні характеристики будівлі, оцінити відповідність розрахункового рівня енергоефективності встановленим мінімальним вимогам до неї, отримати рекомендації щодо підвищення рівня енергетичної ефективності будівлі.

Законом закладається фундамент для впровадження політики енергоефективності в Україні, зокрема ним визначено основні засади державної політики, підходи до формування стратегій та особливості виконання національних планів дій у цій сфері. У питаннях, що стосуються втілення таких глобальних ідей, поява профільних підрозділів, які будуть безпосередньо реалізовувати цю політику, є цілком виправданою з огляду на наявність у них спеціально підготовки, що дасть змогу ефективно реалізовувати поставлені перед ними цілі та завдання.

Положеннями Закону України «Про енергетичну ефективність» передбачено врегулювання діяльності енергетичних аудиторів, що включає як спеціальні вимоги, так і порядок та особливості підтвердження кваліфікації енергетичних аудиторів і процедури здійснення енергетичного аудиту. Стосовно побоювань, що адміністративні ініціативи щодо обов’язковості енергоаудитів призведуть до напливу нефахових енергоаудиторів і до появи корумпованих ділків та різноманітних схем вимивання бюджетних коштів, варто зазначити, що в Законі окремо приділено увагу вимогам до енергетичних аудиторів. Так, особи, які мають намір провадити діяльність зі здійснення енергетичного аудиту, повинні підтверджувати свою кваліфікацію шляхом складання відповідного іспиту. У разі успішного складання цього іспиту особі видається кваліфікаційний сертифікат строком на п’ять років, після чого необхідно повторно підтверджувати свою кваліфікацію.

Водночас відповідно до Закону вимоги до енергетичних аудиторів набувають чинності лише через 12 місяців із дня набрання чинності Законом. Тому, відповідно до перехідних положень, до дня набрання чинності цими вимогами Закону енергетичним аудитором вважається особа, яка проводить енергетичний аудит.


Модернізація за рахунок споживача

Василь ШЕРЕТЬКО, старший юрист ЮФ «Антіка»

Передусім варто зауважити, що метою прий­нятого Закону є створення правових, економічних та організаційних засад діяльності у сфері забезпечення енергетичної ефективності. Так, Законом дійсно встановлено зобов’язання щодо проведення оцінки потенціалу енергоефективності газотранспортної системи, системи передачі електричної енергії, газорозподільної системи, системи розподілу електричної енергії в Україні, зокрема щодо визначення показників енергоефективності діяльності з передачі та розподілу електричної енергії, транспортування та розподілу природного газу (зокрема втрати та витрати енергії в мережах). Така оцінка має містити перелік заходів та обсягів фінансування для реалізації економічно ефективних рішень з метою підвищення рівня енергоефективності. Своєю чергою, заходи з енергоефективності таких систем, відповідно до Закону, є пріоритетними для включення до інвестиційних програм / планів розвитку подібних систем з огляду на технічну можливість та економічну доцільність.

Водночас говорити про покладення Законом на енергопостачальні компанії якихось чітких зобов’язань щодо інвестування (порядку, обсягів, строків тощо) в модернізацію мереж та обладнання наразі дещо зарано. Утім, варто зауважити, що затвердження інвестиційних програм / планів розвитку операторів передавальних систем та операторів розподільних систем з урахуванням заходів із підвищення енергоефективності таких систем, відповідно до Закону, здійснює НКРЕКП. Вона ж у межах компетенції забезпечує врахування під час прийняття рішень щодо встановлення тарифів упровадження запропонованих та обґрунтованих операторами систем передачі, операторами систем розподілу енергоефективних заходів. Тобто сценарій включення (повністю або в певній частині) до структури тарифу на постачання енергоносіїв/послуг витрат на модернізацію мереж/обладнання не варто розглядати як щось фантастичне, оскільки як мінімум організаційно‑правові передумови для такого включення Законом визначено.

Якщо говорити про корупційні ризики в абсолюті, то в будь‑яких відносинах людей, в яких є управнена та зобов’язана сторона, такі ризики існують, та обумовлені вони насамперед низьким рівнем правової культури й свідомості. Водночас, як зазначалося вище, Законом визначено загальні організаційні та правові засади діяльності у сфері забезпечення енергетичної ефективності й не встановлено будь‑яких порядків, процедур, конкретики, які б давали змогу розглядати його положення через призму тих чи інших корупційних ризиків. Питаннями термомодернізації та раціонального використання енергетичних ресурсів переймається весь цивілізований світ, і, власне, на цьому варто зосередитись. Тим паче, якщо передбачені Законом зобов’язання щодо купівлі енергоефективного обладнання, оренди/придбання енергоефективних приміщень тощо здійснюватимуться із застосуванням останніх напрацювань у сфері публічних закупівель.


Прописати нормативку

Тетяна МИЛЕНЬКА, LLM, адвокатка, радниця Hillmont Partners

Закон України «Про енергетичну ефективність» спрямований на імплементацію acquis communautaire Європейського Союзу у сфері енергетичної ефективності, а саме Директиви 2012/27/ЄС про енергетичну ефективність, Директиви 2009/125/ЄС про рамки для встановлення вимог до екодизайну для пов’язаних з енергоспоживанням продуктів, Регламенту (ЄС) 2017/1369 про встановлення рамок для енергетичного маркування. Безперечно, цей Закон довгоочікуваний, його мали би прийняти щонайменше 10 років тому. За однією з оцінок, потенціал енергоефективності дорівнює заощадженню близько 8 млрд євро щороку. Фактично це ті кошти, які могли бути заощаджені та працювати на економіку країни.

Окрім інших новел, Законом передбачено зобов’язання суб’єктів великого підприємництва (понад 250 працівників та 50 млн євро доходу на рік) провести перший енергетичний аудит протягом трьох років із дня набрання чинності Законом. Також передбачається встановлення цільового показника щорічного скорочення споживання енергії та відповідальність за його недосягнення (штраф у розмірі до 1,02 млн грн).

Якісна підготовка та швидке впровадження підзаконних нормативно‑правових актів, спрямованих на імплементацію норм Закону (яких на його виконання потрібно розробити чимало), матиме визначальний вплив на практичну успішність нового регулювання. Існує, на жаль, чимало прикладів, коли норми чинних законів є фактично мертвими через відсутність підзаконного регулювання, прий­нятого з метою їх імплементації.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

tg-10
4_TaxForce600_90
covid
На-сайт_балы_600х90
На-сайт1_600x90
top50_2020_600x90
ULF_0002
Vacancies_600x90_ua
doroszab2

Зміст

IP REPORTER

Другий шанс ОКУ

Актуально

Виклики незалежності

Акцент

Діяти прямо

Стадії прийняття

Галузі практики

Додати ефективності

Доказова база

Затримка на вимогу

Програмний крок

Дайджест

COVIDне правосуддя

Держава та юристи

Податки в «Дії»

Гроші «на виріст»

Законодавство

Податкові новації

Новини законотворчості

У парламенті зареєстровано проєкт Закону України «Про Вищий суд з питань інтелектуальної власності»

Набули чинності обмеження щодо дискримінаційної реклами за ознакою статі

Новини юридичних фірм

CMS – юридичний радник у зв’язку зі створенням інноваційного промислового спільного підприємства в Україні

Baker McKenzie посилює практику комплаєнсу та розслідувань

Sayenko Kharenko — юридичний радник Avenga із питань придбання Perfectial Group

Aequo здобула перемогу для «Дарниці» в гучній судовій справі щодо ТМ «Корвалол Corvalolum»

Asters консультує ЄБРР щодо надання кредиту агрокомплексу «Зелена долина»

Приватна практика

Публічний наголос

Судова практика

Ліміт стягнення

Судові рішення

Дані журналу реєстрації вхідної кореспонденції не є беззаперечним доказом її отримання

Тема номера

Наступна санкція

На шлях істини

Європейський орієнтир

Повернення ускладнено

Межі забуття

Інші новини

PRAVO.UA