прапор_України

Генеральний партнер 2022 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА

На шлях істини

Рубрика Тема номера
Одним зі шляхів підвищення реальної ефективності конституційних скарг є розширення предмета конституційної перевірки нормативних актів
КЛЯН Анастасія — адвокат, юрист GOLAW, м. Київ

Тривалі дискусії правників стосовно допуску громадськості до конституційного контролю врешті‑решт утілилися в запровадження у 2016 році особливого виду конституційного звернення – конституційної скарги. Нагадаємо, що раніше громадяни та юридичні особи мали можливість просити Конституційний Суд України (КСУ, Суд) про офіційне тлумачення Конституції та законів України, однак були обмежені в праві на оскарження конституційності останніх.

Розглянемо детальніше підстави та порядок подання конституційних скарг.

 

Конституційна скарга в теорії

У теорії права виділяють два різновиди конституційних скарг – повну та нормативну. Повна скарга передбачає перевірку як певного нормативного акта, так і безпосередньо судового рішення (чи іншого індивідуального акта), ухваленого на його підставі. Натомість в Україні була запроваджена нормативна скарга, яка дає змогу скаржникові звернутися за перевіркою конституційності норм закону, проте судове рішення, ухвалене на підставі таких норм, не підлягає безпосередньому конституційному контролю.

Водночас заявник має право ініціювати перевірку закону, який втратив чинність, але продовжує застосовуватися до правовідносин, що виникли під час його дії.

Отже, Конституційний Суд України обмежений у своєму втручанні в правозастосування: він не уповноважений оцінювати дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, переглядати рішення судів і оцінювати їх на предмет конституційності, а також не може приймати або змінювати нормативно‑правові акти чи ініціювати такі законотворчі дії.

Згідно з процесуальним законодавством встановлена (не‑) конституційність закону, (не‑) застосованого судом під час вирішення справи, є підставою для перегляду судового рішення за виключними обставинами, однак лише в тому випадку, якщо таке рішення ще не виконано.

 

Прийнятність конституційної скарги

Законом визначено конституційну скаргу як подане до Суду письмове клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції України закону (його окремих положень), застосованого в остаточному судовому рішенні у справі суб’єкта права на конституційну скаргу.

Подати конституційну скаргу можуть фізичні та юридичні особи (незалежно від громадянства та резидентного статусу), проте юридичні особи публічного права законодавець виключив із кола суб’єктів конституційної скарги. Водночас підписання скарги представником (зокрема адвокатом) допускається тільки в разі неможливості її підписання фізичною особою за станом здоров’я (що підлягає документальному підтвердженню).

Для звернення зі скаргою принциповими є такі передумови:

‑ предметом конституційної перевірки можуть бути виключно положення закону, а не інших нормативно‑правових актів;

‑  оскаржуваний закон повинен впливати на права чи обов’язки скаржника, іншими словами, звернення зі скаргою в інтересах суспільства (actio popularis) без наявності факту порушеного права конкретної особи не допускається;

‑ у справі скаржника повинно бути ухвалено остаточне рішення суду (найчастіше — касаційної інстанції), в якому був застосований оскаржуваний закон, тобто має бути вичерпано всі передбачені законом засоби судового захисту скаржника перед зверненням до КСУ.

Остання умова наслідує аналогічне правило для звернення до Європейського суду з прав людини.

Строк подання скарги обмежено трьома місяцями з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням у справі. Утім, Суд може визнати прийнятною скаргу, подану з порушенням зазначеного строку, але лише у двох випадках:

‑ за клопотанням заявника про поновлення пропущеного строку, але винятково на підставі відсутності в скаржника повного тексту відповідного рішення суду;

‑ якщо Суд визнає розгляд скарги необхідним із мотивів суспільного інтересу.

Законом встановлено низку формальних вимог до конституційної скарги, серед яких слід виділити обов’язок заявника:

‑ навести короткий виклад судового рішення, в якому було застосовано відповідні положення закону;

‑ описати перебіг розгляду відповідної справи в судах;

‑ навести конкретні положення закону, які належить перевірити на відповідність Конституції України, та конкретні положення Основного Закону, на відповідність яким належить перевірити нормативно‑правовий акт;

‑  обґрунтувати неконституційність положень закону, зазначивши, яке з гарантованих Конституцією України прав людини було порушено внаслідок застосування цього закону.

Невідповідність скарги передбаченій законом формі встановлюється Секретаріатом КСУ згідно з регламентом останнього. У такому випадку скарга повертається заявникові. Водночас Секретаріат вказує на конкретні порушення, допущені під час складання скарги, а скаржник має право їх усунути та повторно звернутися до Суду.

Закон надає КСУ право відмовити у відкритті конституційного провадження з огляду на очевидну необґрунтованість змісту та вимог скарги, а також у разі зловживання правом на її подання.

Високі законодавчі вимоги до змісту та форми конституційної скарги, а разом із цим значний відсоток повернених Судом скарг свідчать про необхідність одержання заявниками кваліфікованої правової допомоги до звернення з відповідною скаргою до КСУ. Попри те що левова частка поданих до Суду скарг визнається неприйнятними, низку законодавчих положень було визнано неконституційними саме за результатами розгляду конституційних скарг, що в цілому свідчить про перспективність такого способу захисту прав скаржників.

Так, 15 травня 2019 року КСУ задовольнив скаргу фізичної особи та визнав неконституційним положення частини 2 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», яким було передбачено обов’язок стягувача сплатити авансовий внесок під час примусового виконання судового рішення (рішення Конституційного Суду України № 2‑р(II)/2019 від 15 травня 2019 року).

5 червня 2019 року Суд задовольнив скаргу АТ «Запорізький завод феросплавів» і визнав таким, що не відповідає Конституції України, пункт 13 частини 1 статті 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», яким Національне антикорупційне бюро України наділялося правом подавати до суду позови про визнання недійсними угод (рішення Конституційного Суду України № 4‑р(II)/2019 від 5 червня 2019 року).

Того самого дня Суд ухвалив рішення за скаргою ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна», яким визнано неконституційним положення першого речення абзацу 26 розділу I Закону України № 1989‑VIII, відповідно до якого нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю — за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території, та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення антитерористичної операції, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів і не повертаються (рішення Конституційного Суду України № 3‑р(I)/2019 від 5 червня 2019 року).

 

Заходи забезпечення конституційної скарги

Законом передбачено заходи забезпечення скарги в разі необхідності запобігти незворотнім наслідкам, що можуть настати в результаті виконання рішення суду. Водночас законодавство не містить визначення незворотності наслідків чи будь‑якого їх переліку.

Заходи забезпечення застосовуються виключно одним способом — шляхом тимчасової заборони вчинення певних дій до ухвалення Судом рішення або закриття конституційного провадження. Виконання такої заборони здійснюється на підставі виданого КСУ забезпечувального наказу, що є самостійним виконавчим документом. Вочевидь, заходів забезпечення може бути вжито лише до фактичного виконання судового рішення.

Забезпечення конституційної скарги видається доволі ефективним засобом захисту прав скаржника, однак лише на перший погляд. Річ у тім, що вжити заходів забезпечення може тільки Велика Палата Суду за своєю ініціативою, але сам розгляд скарги вона здійснює у вкрай рідкісних випадках відмови Сенату від розгляду справи:

‑ якщо під час розгляду Сенатом КСУ справи виникає необхідність у тлумаченні Конституції України,

‑ якщо вирішення питання може спричинити несумісність із попередніми юридичними позиціями Суду.

 

Розширення предмета?

Надання державою фізичним та юридичним особам права оскаржити конституційність законів є яскравим проявом конституціоналізму та демократичного ладу. Водночас наразі зарано стверджувати про успіх цієї реформи та істотну ефективність механізму захисту прав скаржників через конституційні скарги. Спричинено зазначений стан справ передусім такими факторами:

‑ процесуальне законодавство дозволяє перегляд судових рішень, ухвалених із застосуванням неконституційних законів, лише до їх фактичного виконання;

‑ держава фактично не відшкодовує шкоду, заподіяну застосуванням неконституційного закону;

‑ громадськість вкрай погано поінформовано щодо наявної можливості захисту прав через подання конституційної скарги;

‑ почасти скаржники звертаються до Конституційного Суду України як суду «четвертої» інстанції, хибно розуміючи його завдання та повноваження, що вкупі з низькою якістю підготовки скарг має наслідком дуже малий відсоток скарг, прийнятих до розгляду.

Одним зі шляхів підвищення реальної ефективності конституційних скарг є розширення предмета конституційної перевірки актів у бік повної конституційної скарги. Однак це вимагатиме рішучості законотворців, адже навіть найменше розширення повноважень Конституційного Суду України може суперечити актуальній «політичній доцільності».

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

tg-10
4_TaxForce600_90
covid
На-сайт_балы_600х90
На-сайт1_600x90
top50_2020_600x90
ULF_0002
Vacancies_600x90_ua
doroszab2

Зміст

IP REPORTER

Другий шанс ОКУ

Актуально

Виклики незалежності

Акцент

Діяти прямо

Стадії прийняття

Галузі практики

Додати ефективності

Доказова база

Затримка на вимогу

Програмний крок

Дайджест

COVIDне правосуддя

Держава та юристи

Податки в «Дії»

Гроші «на виріст»

Законодавство

Податкові новації

Новини законотворчості

У парламенті зареєстровано проєкт Закону України «Про Вищий суд з питань інтелектуальної власності»

Набули чинності обмеження щодо дискримінаційної реклами за ознакою статі

Новини юридичних фірм

CMS – юридичний радник у зв’язку зі створенням інноваційного промислового спільного підприємства в Україні

Baker McKenzie посилює практику комплаєнсу та розслідувань

Sayenko Kharenko — юридичний радник Avenga із питань придбання Perfectial Group

Aequo здобула перемогу для «Дарниці» в гучній судовій справі щодо ТМ «Корвалол Corvalolum»

Asters консультує ЄБРР щодо надання кредиту агрокомплексу «Зелена долина»

Приватна практика

Публічний наголос

Судова практика

Ліміт стягнення

Судові рішення

Дані журналу реєстрації вхідної кореспонденції не є беззаперечним доказом її отримання

Тема номера

Наступна санкція

На шлях істини

Європейський орієнтир

Повернення ускладнено

Межі забуття

Інші новини

PRAVO.UA