ТИМЧУК Віталій — адвокат АФ «Грамацький і Партнери», м. Київ

Осінь 2021 року видалась досить продуктивною для українського законодавця. Серед низки суспільно важливих та необхідних для економіки законопроєктів Верховна Рада України 18 листопада 2021 року прийняла, на перший погляд, менш важливий Закон України «Про публічні електронні реєстри» № 1907‑ІХ. Уже 10 грудня 2021 року зазначений Закон № 1907‑ІХ був підписаний Президентом України.

Реєстрові справи

Дія Закону № 1907‑ІХ поширюється на відносини, що виникають у сфері публічних електронних реєстрів України під час провадження дозвільної діяльності, надання адміністративних, соціальних та інших публічних послуг, ведення іншої управлінської діяльності та державного регулювання.

Але також дія Закону № 1907‑ІХ поширюється на відносини, що виникають під час створення, ведення, взаємодії, адміністрування Єдиного реєстру адвокатів України з урахуванням особ­ливостей, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076‑VI від 5 липня 2021 року.

Саме це в Законі № 1907‑ІХ найбільше має зацікавити адвокатуру, адже аналіз тексту цього Закону свідчить про наявність у ньому положень, пов’язаних із засадами її незалежності, гарантованими Конституцією України та Законом № 5076‑VI.

Наріжним каменем для адвокатури може стати частина 2 статті 13 Закону № 1907‑ІХ, положеннями якої встановлено повноваження держателів реєстрів (у випадку адвокатури України мова йде про Єдиний реєстр адвокатів України).

Саме згідно зі статтею 17 Закону № 5076‑VI Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України, а внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України. Натомість порядок, яким регулюється ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затверджується виключно Радою адвокатів
України.

Наступ на незалежність

Що ж змінено Законом № 1907‑ІХ? Законодавець у частині 2 статті 13 Закону № 1907‑ІХ установив, що «у випадках, якщо держателями реєстрів є саморегулівні організації, вони у межах, встановлених законом, здійснюють повноваження, визначені пунктами 6–12 частини першої цієї статті. У таких випадках повноваження, визначені пунктами 1–5, 13–16 частини 1 цієї статті, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері, до якої належить відповідна саморегулівна організація».

Тобто на сьогодні чинною редакцією частини 2 статті 13 Закону № 1907‑ІХ встановлюється, що центральний орган виконавчої влади здійснюватиме окремі повноваження як «держатель» Єдиного реєстру адвокатів України. Таке формулювання цієї норми є нічим іншим як прямим втручанням у діяльність відокремленого та незалежного конституційного інституту — адвокатури, оскільки відповідно до положень Закону № 5076‑VI саме Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України.

Таким чином, частина 2 статті 13 Закону № 1907‑ІХ не узгоджується із концептуальними засадами незалежності адвокатури, гарантованими Конституцією України та Законом № 5076‑VI.

Зокрема, відповідно до статті 131² Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, а її незалежність гарантується Основним Законом.

Водночас згідно зі статтею 5 Закону № 5076‑VI держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності, а сама адвокатура в Україні є незалежною від органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб.

Врегулювати колізію

З огляду на зазначену колізію виникає цілком логічне запитання: яким чином нововведені положення Закону № 1907‑ІХ будуть узгоджуватися з уже чинними нормами Закону № 5076‑VI? Адже конкретну сферу суспільних правовідносин апріорі не може бути водночас врегульовано двома нормативно‑правовими актами однакової юридичної сили та з одним предметом, які за змістом суперечать один одному.

Прихильники Закону № 1907‑ІХ можуть наголошувати, що нема жодних спроб вплинути на незалежність адвокатури, оскільки відповідно до статті 1 його дія поширюватиметься на відносини, що виникають під час створення, ведення, взаємодії, адміністрування Єдиного реєстру адвокатів України з урахуванням особливостей, визначених Законом № 5076‑VI. Натомість відповідно до Закону № 5076‑VI Рада адвокатів України як здійснювала ведення Єдиного реєстру адвокатів України, так і здійснюватиме цю функцію в майбутньому.

Проте існування суперечностей між Законом № 5076‑VI та Законом № 1907‑ІХ не уникнути, якщо залишити поточні редакції обох законів. У реаліях українського сьогодення профільний центральний орган виконавчої влади матиме підстави та повне право здійснювати окремі повноваження як «держатель» Єдиного реєстру адвокатів України, оскільки Законом № 1907‑ІХ створено всі необхідні передумови для такої можливості.