До районного суду м. Києва,
01001, м. Київ, вул. Київська, буд. 12

Позивач: Москаленко Сергій Петрович,
27351, м. Бровари, вул. Т. Шевченка, буд. 90

Відповідач: Заєць Анатолій Гаврилович,
01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 32, кв. 6

Справа № 12/356

Суддя — Мотренко А.А.

КЛОПОТАННЯ

про проведення судово-психологічної експертизи у справі про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП

У провадженні районного суду м. Києва знаходиться справа № 12/356 за позовом Москаленка С.П. до Зайця А.Г. про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

В обґрунтування своїх вимог про відшкодування моральної шкоди позивач посилається на злочин, вчинений Зайцем А.Г., внаслідок якого позивачеві (потерпілому) було завдано матеріальної та моральної шкоди (копія вироку суду додається).

Згідно зі статтею 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі та щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Положення статті 57 ЦПК України встановлюють, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Отже, для правильного вирішення спору та прийняття законного і обґрунтованого рішення районний суд м. Києва повинен встановити всі обставини завдання позивачеві моральної шкоди, зокрема: встановити, в чому полягає моральна шкода, причини її завдання, наявність причинно-наслідкового зв’язку між злочинними діями відповідача та завданням шкоди позивачеві, за внутрішнім переконанням та на підставі достовірних та належних доказів оцінити обґрунтованість заявленого грошового еквіваленту заподіяної моральної шкоди.

Відповідно до статті 143 ЦПК України, для з’ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Особи, які беруть участь у справі, мають право просити суд провести експертизу у відповідній судово-експертній установі, доручити її конкретному експерту, заявляти відвід експерту, давати пояснення експерту, знайомитися з висновком експерта, просити суд призначити повторну, додаткову, комісійну або комплексну експертизу.

Вважаємо, що для оцінки психологічного стану позивача, глибини його душевних страждань, перенесеного стресу у зв’язку з протиправними діями відповідача існує потреба в залученні відповідних фахівців у даній сфері, які уповноважені здійснювати відповідну експертизу та володіють спеціальними знаннями і методикою.

З огляду на вищевикладене, вважаємо за можливе заявляти перед судом клопотання про призначення у справі судово-психологічної експертизи.

Зважаючи на вищезазначене та керуючись статтями 27, 57, 66, 168, 202 ЦПК України,

Прошу:

1. Призначити у справі № 12/356 судово-психологічну експертизу щодо визначення моральної шкоди.

2. На вирішення експертизи поставити такі питання:

— чи була завдана Москаленку С.П. моральна шкода внаслідок отримання тілесних ушкоджень в результаті ДТП;

— якщо шкода завдана Москаленку С.П. внаслідок отримання тілесних ушкоджень в результаті ДТП, а також негативними наслідками, які мали місце з вищеза­значеного ДТП, який грошовий еквівалент заподіяної моральної шкоди?

3. Проведення експертизи доручити експертам відповідного науково-дослідного інституту судових експертиз.

4. Зупинити провадження у справі на час проведення експертизи.

5. Про призначення експертизи та зупинення провадження у справі винести відповідну ухвалу.

Додатки:

1. Висновок комісійної судової автотехнічної експертизи № 2-123 від 2 червня 2011 року.

2. Висновок судово-медичної експертизи № 12 від 8 червня 2011 року.

3. Медична картка стаціонарного хворого № 12972 Москаленка С.П.

4. Висновок додаткової судово-медичної експертизи № 12-1 від 20 червня 2011 року.

5. Довідка № 1334, видана Москаленку С.П., від 29 травня 2011 року про те, що він звертався 16 квітня 2011 року в ЦРЛ м. Бровари Київської області.

6. Виписний епікриз на Москаленка С.П. з 18 квітня 2011 року до 7 травня 2011 року, який підтверджує діагноз лікування.

7. Вирок у кримінальній справі № 2/325 від 8 листопада 2011 року.

Представник позивача

(за довіреністю) Гнатчук Н.І.

11 грудня 2011 року

---

Комментарий эксперта

Юрий Сивовна,
юрист АК «Правочин»

Готов поспорить, что каждый юрист, осуществляющий представительство интересов клиентов в судах, в своей профессиональной деятельности столкнулся или, во всяком случае, рано или поздно столкнется с одной из самых сложных, по нашему мнению, категорией дел — споры, связанные с возмещением морального вреда. Установление факта нанесения морального вреда, причинно-следственной связи между противоправными действиями виновной стороны и нанесением такого вреда потерпевшему, а главное, соответствия заявленных материальных требований перенесенным моральным страданиям — вот основные проблемные моменты, формирующие сложность задачи для юриста.

При этом позиции судов в данной категории дел разнятся, и, к сожалению (а быть может, и к счастью), не существует единой универсальной методики оценки морального вреда, которую можно было бы использовать для осуществления такой оценки и быть уверенным, что заявленные требования будут удовлетворены в полном объеме. С одной стороны, отсутствие такой методики оправдано, поскольку возмещение морального вреда конкретному лицу в конкретном случае — это категория индивидуальная, каждый из пострадавших сам оценивает пережитые им страдания, а объективность такой оценки как раз и подлежит доказыванию в суде. Однако, с другой стороны, не имея отправных точек для формирования сумм возмещения морального вреда, крайне трудно определиться с цифрами. В практике подобных исков автору нередко встречались случаи заявления истцами сумм в диапазоне от одной до десятков миллионов гривен. Часто верхний порог подобных исков сдерживается лишь необходимостью уплаты соответствующего судебного сбора в значительном размере.

Предложенный для ознакомления читателям документ представляет собой ходатайство о назначении экспертизы. При этом основной интерес, по нашему мнению, вызывает не процедурное составление такого ходатайства, а именно вид экспертизы, которую истец просит суд назначить.

Дело в том, что, с нашей точки зрения, судебно-психологическая экспертиза морального (психологического) состояния потерпевшего как раз и может быть надлежащим доказательством, обосновывающим соответствие размера сумм заявленного морального ущерба моральным переживаниям потерпевшего.

Как правило, в процессе проведения экспертизы экспертами-психологами используется определенная методика, позволяющая соотносить нанесенный лицом моральный вред с суммами минимальных заработных плат. Так, к примеру, психологические аспекты исследуемых событий могут быть формализованы и предоставлены в математических единицах для определения их количественного эквивалента на основании методики и формулы  Эрделевского А.М.

Отдельно на методике и формулах Эрделевского А.М. мы, конечно же, останавливаться не будем, однако отметим, что заключение судебно-психологической экспертизы касательно оценки нанесенного морального вреда оценивается судом в совокупности с другими доказательствами. Сам по себе факт проведения экспертизы без доказательств, подтверждающих вину одной из сторон, причинно-следственную связь и т.д., — ничего не значит.

Обращаем внимание читателей на список приложений к нашему ходатайству о назначении экспертизы. Среди них: ряд медицинских справок, подтверждающих лечение потерпевшего, материалы уголовного дела (в том числе с различными экспертными заключениями), подтверждающие вину ответчика, факт ДТП, причинно-следственную связь между противоправными действиями и нанесением вреда потерпевшему. Такой перечень документов нами составлен умышленно, чтобы читатель мог понять, наличие каких документов в материалах дела желательно для проведения подобной экспертизы. Эти документы могут быть поданы в любой, установленный законом момент, не обязательно вместе с ходатайством о назначении экспертизы. Подобные документы используются экспертами-специалистами для подготовки полного и обоснованного заключения.

Не беремся с полной уверенностью утверждать, что наличие в материалах дела подобного экспертного заключения будет безусловным основанием для удовлетворения исковых требований, однако это однозначно усилит правовую позицию истца при обосновании заявленных ко взысканию сумм морального вреда.