Хоча Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає всього три організаційні форми для професійної діяльності адвоката, та положення цивільного законодавства і Класифікатор організаційно-правових форм господарювання все ще не виділяють адвокатські об’єднання в окрему форму діяльності, у зв’язку з чим кожне адвокатське об’єднання фактично визначає свою організаційну структуру самостійно. Це створює чимало питань про юрисдикцію вирішення спору, який виникає між адвокатом — учасником адвокатського об’єднання і самою юридичною особою, особливо коли йдеться про успадковані з радянських часів юридичні консультації та регіональні колегії адвокатів.

Велика Палата Верховного Суду знайшла відповідь на питання про те, в якому порядку необхідно розглядати спір адвоката з адвокатським об’єднанням — обласною колегією адвокатів (постанова від 26 лютого 2020 року у справі № 750/3192/14). Зважаючи на те, що у справі оскаржувалися управлінські рішення загальних зборів та президії колегії адвокатів, зокрема про виключення адвоката зі складу об’єднання, Верховний Суд дійшов висновку, що йдеться про те, що адвокат — учасник адвокатського об’єднання є носієм управлінських повноважень, а тому такий спір є корпоративним. Так, зважаючи на те, що всі спори щодо управління юридичними особами, незалежно від їхнього статусу та організаційної форми, віднесені до юрисдикції господарських судів, цей спір підпадає під юрисдикцію господарського суду.