З 1999 року в Україні введено систему спрощеного оподаткування. Тогочасне законодавство не містило детального визначення правового статусу самозайнятих осіб, які провадили окремі види професійної діяльності, відмінні від підприємництва і роботи найманих працівників. Відтак, право на спрощене оподаткування отримали лише підприємці, а професіонали — ні. Тому й виявилися поставлені у нерівне податкове та соціальне становище порівняно між собою.

Минали роки, змінювалося законодавство. Непоодинокими були наміри владної та професійної спільноти виправити недоліки нормативного регулювання цих питань, що діяло з 1999 року. Однак, на жаль, ці наміри залишилися лише на папері.

Не чекаючи доброї волі з боку держави, значна кількість представників професійної спільноти обрали різноманітні більш зручні схеми податкової оптимізації. Найпростішими з них стали подвійна реєстрація особи і як незалежного професіонала, і як підприємця з однаковим видом економічної діяльності одночасно, а також створення окремих юридичних осіб з відповідною спеціалізацією, що передбачало право на спрощене оподаткування. Як наслідок, ці особи отримали ускладнену процедуру адміністрування податків і зборів, а держава — обмеження надходжень до бюджетів у значних розмірах, порушення прав та законних інтересів держави, самих професіоналів та їхніх клієнтів.

Такий стан речей не викликає подив. Кожен професіонал звик продукувати результати своєї розумової праці, що є досить складними і, водночас, прозорими. При цьому він змушений постійно зрівнювати необхідність сплати державі близько 40 відсотків від доходів податків із реально існуючими законними можливостями зменшення ставки до 5 відсотків від обороту. Якщо ж зважити на те, що такий професіонал є ще й фахівцем у галузі права, який розуміється на законах і має мінімум витрат, повна ліквідація законних схем податкової оптимізації є, фактично, неможливою.

А зважаючи на той факт, що таких незалежних професіоналів в Україні обліковується майже 100 тисяч, нерівне їх становище з підприємцями є дискримінаційним, і ця дискримінація не має жодного виправдання.

У той же час серед професіоналів є різноманітні категорії осіб, у тому числі ті, які за законом не мають права на підприємницьку діяльність. Отже, виникає прямий стимул для застосування десятків схем, що перебувають на межі законності.

Як наслідок, масовим явищем є приховування фактичних розмірів доходів, а реальні витрати населення на професійну допомогу приховуються. Це саме формує тіньову економіку, яка має негативний вплив на кожного з нас, громадян України.

Наразі законодавство відносить до незалежної професійної діяльності (пункт 14.1.226 статті 226 Податкового кодексу (ПК) України) діяльність осіб, які беруть участь у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, а також діяльності лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів, архітекторів, осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, в іншій подібній діяльності. Ця категорія самозайнятих осіб перебуває винятково на загальній системі оподаткування.

Умовою віднесення до такої категорії самозайнятих осіб є те, що така особа не є працівником або фізичною особою — підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб. Але чи багато ви знаєте, наприклад, науковців, артистів, лікарів чи бухгалтерів, які зареєстровані саме як незалежний професіонал?

Ті ж адвокати в значній частині обліковуються у податкових органах за схемою подвійної реєстрації, описаної вище. Однак діяльність адвоката не є підприємницькою за своєю правовою природою та суттю. У підприємця немає гарантій адвокатської діяльності, а сама подвійна реєстрація є неоднозначною.

Більше того, з кінця 2017 року в Україні запроваджено порядок повної компенсації витрат на правничу допомогу адвоката стороні, яка виграла судовий спір. Це не стосується витрат на правничу допомогу, наданих фізичною особою — підприємцем. Тобто подвійна реєстрація адвоката позбавляє клієнта отримати відшкодування судових витрат. Про яке підприємництво адвоката із видом економічної діяльності «діяльність у сфері права» (КВЕД 69.10) за таких умов може йти мова?

Проєкт Закону від 16 жовтня 2019 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо усунення порушення прав самозайнятих осіб)», зареєстрований за № 2200-1, розроблений за нашою участю як авторів, покликаний усі ці недоліки виправити.

Цей законопроєкт не передбачає будь-яких заборон. Навпаки, шляхом надання можливості вибору оподаткування за спрощеною системою для всіх, абсолютно всіх, категорій та видів самозайнятих осіб, у тому числі й незалежних професіоналів (хоч артистів та місіонерів, хоч нотаріусів), будь-яка потреба у схемах податкової оптимізації відпаде сама собою, а незалежні професіонали, нарешті, зможуть користуватися податковими правами та обов’язками нарівні з підприємцями.

Законопроєктом № 2200-1 пропонується уточнення окремих положень норм чинного податкового законодавства та виправлення допущених раніше помилок, оптимізація, спрощення та вдосконалення процедури податкового адміністрування податків і зборів для фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Водночас жодне право особи та її законний інтерес цим законопроєктом не обмежується. Так само проєкт повністю відповідає інтересам держави.

Саме цей законопроєкт дозволить поліпшити своє матеріальне та соціальне становище не лише окремим самозайнятим особам, а й державі в цілому. Сподіваємося на абсолютне виведення ринку професійної діяльності з тіні, спрощення адміністрування та зменшення кількості судових спорів у зв’язку з цим, що значно збільшить розмір надходжень до бюджетів наряду із децентралізацією розподілу коштів.

Трохи раніше за законопроєкт № 2200-1 у парламенті народним депутатом Україні Віталієм Вартасом було зареєстровано проєкт Закону від 2 жовтня 2019 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування самозайнятих осіб, які провадять незалежну професійну діяльність», реєстраційний № 2200. За часом реєстрації саме проєкт колеги є основним, проте нам видається, що запропонована ним схема оподаткування є менш привабливою, а тому його ухвалення не дозволить досягти поставленої мети — раз і назавжди вирішити питання справедливого оподаткування самозайнятих осіб.

Ідея у цих альтернативних законопроєктів спільна, а факт появи кількох незалежно розроблених проєктів підтверджує своєчасність порушеного у них питання. Однак є й суттєві відмінності. У проєкті № 2200-1, на нашу думку, нам вдалося більше конкретизувати ті положення, без яких практичне застосування такого закону буде неможливим.

На відміну від законопроєкту № 2200, яким запропоновано право на віднесення незалежних професіоналів до другої та третьої груп платників єдиного податку, законопроєкт № 2200-1 передбачає право лише на третю групу. Наразі це обумовлено компромісним рішенням для податкових органів, які «бідкаються» про ймовірне значне зниження надходжень до бюджетів за умови його прийняття. Вказуючи на це рішення, ми розраховуємо на добровільне виведення з тіні всіх доходів незалежних професіоналів, що матиме зворотний до очікуваного податківцями позитивний ефект у найближчій перспективі.

Наразі, на жаль, обидва згадані законопроєкти не розглянуті профільними комітетами Верховної Ради України й жодного голосування щодо них не відбулося. Звичайно, в рамках підготовки заплановане проведення додаткових консультацій з Міністерством фінансів України та Державною податковою службою України, іншими органами влади й суспільством. Але без політичної волі керівництва держави є високий ризик повторення долі подібних законопроєктів, що були зареєстровані в парламенті за попередніх скликань.

Такий стан речей призводить до зневіри, втрати суспільством надії і терпіння. Усе частіше незалежні професіонали ставлять питання державі щодо сенсу подальшого ускладнення таких простих речей, як вибір системи оподаткування, замість їх всебічного спрощення. Отже, професійна спільнота розпочала в мережі інтернет флеш-моб на підтримку нашого законопроєкту № 2200-1. Адже цей законопроєкт є народним.

Тож, «Владо, #дай5»!

Автори: Ілля СОЛОД, адвокат,
Тарас ТАРАСЕНКО, народний депутат України