прапор_України

Генеральний партнер 2022 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Судовий вісник № 5-6 (180-181) » Справи господарських

Справи господарських

Тридцятилітній ювілей господарські суди відзначають в умовах недофінансування та воєнного конфлікту, що не може не позначитись на їхній роботі
Олена Фонова: «Господарські суди швидко розглядають справи, оперативно відновлюючи порушені права суб’єктів господарювання»

Цього року суди господарської юрисдикції відзначають тридцятиліття. Окрема арбіт­ражна юрисдикція була утворена 1991 року ще Верховною Радою УРСР, та чи виправдане її існування в незалежній Україні?

З нагоди ювілею господарських судів «Судовий вісник» поспілкувався з представницею першої інстанції — суддею-спікером особливого «передислокованого» Господарського суду Луганської області Оленою Фоновою.

Тож маємо нагоду дізнатися з перших уст, з якими проблемами стикаються судді першої інстанції в умовах реальної та фінансової війни та якими здобутками господарської юрисдикції пишаються.

— Пані Олено, мережу господарських судів було утворено ще Верховною Радою УРСР у 1991 році. Чи виправдане їх існування у 2021-му?

— Європейський досвід та швидкість роботи господарських судів в Україні не свідчать про необхідність ліквідації або трансформації системи господарських судів.

Адже за тридцять років ми довели свою ефективність як для бізнесу, так і для держави. Ми швидко розглядаємо справи, оперативно відновлюючи порушені права суб’єктів господарювання.

Також для господарської юрисдикції характерним є низький відсоток оскарження рішень. Так, у 2020 році апеляційні скарги подавались тільки на 14,7 % судових рішень, а в касації оскаржувалися 6,2 %. Тобто сторони згодні з 85 % рішень господарських судів першої інстанції. Цифра переконлива, навіть якщо виключити відсоток незгодних, які рішення не оскаржили. А скасували «вищі» суди лише 3,6 % рішень загалом.

Що ж до нашого суду — у 2020 році трохи більше 90 % рішень набули законної сили без оскаржень. Тож можемо говорити про значну довіру сторін.

Додам, що комерційні (торговельні) суди вирішують спори бізнесу і в європейських країнах: Німеччині, Франції, Бельгії, Австрії та Швейцарії.

— Проте у 2017 році Президент України вже видав указ про ліквідацію місцевих господарських судів з утворенням окружних господарських судів. Як відбувається цей процес і до чого він призведе?

— Такі укази пов’язані з реформою системи адміністративно-територіального устрою — юрисдикція окружних загальних судів була змінена через укрупнення районів. Об’єднані окружні суди відповідних міст утворюються на заміну ліквідованих районних судів у містах, міськрайонних судів.

Проте очевидного сенсу в ліквідації господарських місцевих судів я не бачу, адже юрисдикція господарського суду поширюється на відповідну область і це не зміниться після перейменування таких судів на окружні.

Майбутні ж зміни важко передбачити. Наприклад, уже зареєстровано законопроєкт № 3296, який стосується передачі в господарські суди майже всіх земельних спорів. Проте ініціатива безпосередньо не пов’язана з адміністративно-територіальною реформою.

Фактично змінюються лише назви господарських судів, а не їх статус обласного значення. Проте чи вдасться зберегти весь персональний склад апарату суду та суддів?

— Чи позначився вже зараз «дефіцит» суддів та працівників апаратів на вашому суді? Яке навантаження?

— За штатом має бути 23 судді, фактично працюють 17, тож дефіциту немає. Водночас маленька заробітна плата не сприяє нормальному кадровому забезпеченню апарату — є проблема із секретарями судових засідань, працівниками комунікаційного відділу.

Разом із тим навантаження суду зменшилось. Це спричинено вже семирічним військовим конфліктом з Російською Федерацією та втратою контролю над частиною території Луганської області. Ситуація позначилась на кількості спорів, характерних для економічної діяльності Донбасу.

Переламним моментом, який поділив життя колективу Господарського суду Луганської області на «до» і «після», став 2014 рік.

У 2015 році до суду надійшло на 23 % менше справ та матеріалів, ніж у 2014 році, хоча в цей рік суд працював тільки до липня. Проте з кожним роком до суду надходить все більше позовів.

— Ви згадали про малі оклади працівників апарату суду, як цьому зарадити в умовах недофінансування?

— Справді, оклади працівників апаратів судів дуже малі, вони навіть не дотягують до мінімального розміру заробітної плати. Оклад головного спеціаліста суду — 5500 грн. Вижити на ці гроші дуже важко, особливо молоді, яка ще не має вислуги, власного житла, орендує квартири. Тож випускники не йдуть на державну службу в суди, а «старі» досвідчені кадри звільняються через недофінансування.

Кадрові служби тільки й роблять, що оформлюють звільнення працівників за власним бажанням та проводять конкурси на зайняття вакантних посад. Це негативно впливає на якість та організацію роботи судів. Виходом я бачу перегляд посадових окладів для працівників апарату суду та встановлення належного рівня оплати праці.

— Проте питання недофінансування судової влади стоїть дуже гостро у всій країні. На що зараз вже не має грошей ваш суд? Як розв’язується проблема відсутності коштів?

— Питання актуальне уже пару років і йдеться не лише про зарплати працівників апаратів. У багатьох судів немає коштів на закупівлю марок, конвертів, паперу, картриджів для принтерів тощо. А без цих речей суди не можуть функціонувати, неможливо ефективно організувати роботу.

Наш суд має труднощі з оплатою праці співробітників апарату та не має кош­тів на утримання приміщення у належному стані. Керівництво докладає максимум зусиль задля належної організації роботи суду: надсилають запити, листи до Державної судової ­адміністрації ­України (ДСА) з ­проханнями виділити кошти на ­першочергові потреби. Введено режим суворої економії витратних матеріалів.

— Господарський суд Луганської області є особливим з точки зору його передислокації з непідконтрольної території. Чи розв’язані проблеми розгляду справ, матеріали яких недоступні?

— Втрачено майже всі справи, які на час проведення антитерористичної операції знаходились у приміщенні суду в Луганську, окрім тих, які перебували за ме­жами суду, зокрема, розглядались в касаційній інстанції.

За заявами сторін, за ініціативою суду можна було відновити лише справи, провадження за якими закінчили. Фактично справи відновлювались у певних частинах за документами, які надавали сторони, та за примірниками процесуальних документів, які роздруковувались із системи «Діловодство спеціалізованого суду».

За період роботи в місті Харкові відновлення втрачених справ стало специфічним напрямом роботи нашого суду. Так, з квітня 2015 року по цей час ми відновили майже 1000 справ: понад 400 — про банкрутство і майже 500 — позовного провадження.

— До речі, суди першої інстанції перебувають на передовій формування судової практики щодо банкрутства фізичних осіб. Чи є поступ? Які проблеми?

— Поки що інститут банкрутства фізичних осіб не користується попитом. З жовтня 2019 року загалом відкрито трохи більше 300 справ про неплатоспроможність фізичної особи. У нашому суді є одна така справа.

Думаю, що процедура непопулярна через зависоку суму авансування витрат арбітражного керуючого — 34 тисячі гривень. По-перше, це дорога процедура. По-друге, навколо банкрутства фізосіб забагато міфів і страхів. Пересічні громадяни, які хотіли б позбутись боргів, бояться, що в них заберуть все майно, не випустять за кордон… Таких страхів багато.

— Тривале обговорення скасування Господарського кодексу (ГК) України перейшло в практичну площину. Робоча група вже представила проєкт рекодифікації цивільного законодавства. Як до ідеї скасування ГК України ставляться господарські суди, які плюси і мінуси вбачають?

— Скасування ГК України призведе до правового вакууму і не допоможе рекодифікації цивільного законодавства та не розв’яже проблем сфери господарювання. На презентації концепції у Верховній Раді України я не почула переконливих аргументів щодо необхідності скасування ГК України. Осучаснення ж та зміни кодексу навіть не обговорювались.  Бізнес зацікавлений у сталій практиці застосування законодавства, яке має змінюватися якомога рідше. До того ж «комерційні» кодекси є у багатьох розвинених країнах: США, Німеччині, Франції, Бельгії, Іспанії, Австрії, Японії тощо.

Як практик та науковець дуже обережно ставлюся до закликів революційного реформування за принципом — скасувати все. Еволюційне вдосконалення існуючого нормативного матеріалу вбачається мені дієвішим.

— Як святкували річницю створення господарських судів України? Чого очікуєте від Президента України, ДСА, Вищої ради правосуддя (ВРП) та законодавця?

— З урахуванням карантинних обмежень масштабних святкувань не було. Наприкінці травня ми провели виставку робіт суддів, працівників апарату та їхніх дітей під назвою «Грані творчості». Я і не підозрювала, що у нас стільки творчих і талановитих людей! На вшанування традиції в суді провели «День вишиванки», відео із заходу можна побачити на сторінках суду у Facebook та на порталі судової влади. З нагоди ювілею були нагороджені працівники апарату суду.

Зі спливом тридцяти років якісної роботи системи господарських судів від Президента України, ДСА, ВРП та законодавця очікуємо дій у межах правового поля: прийняття ефективних законодавчих актів, стабільності в питаннях призначення суддів, своєчасної виплати зарплати та належного фінансування судової влади.

Бесіду вела Марина ЯСИНСЬКА, «Судовий вісник»

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

tg-10
4_TaxForce600_90
covid
На-сайт_балы_600х90
На-сайт1_600x90
top50_2020_600x90
ULF_0002
Vacancies_600x90_ua

Інші новини

PRAVO.UA