Темпи діджиталізації невпинні. Наше життя поступово перетікає в цифрову реальність, усі процеси автоматизуються та спрощуються — і судова система не виняток. І хоча українські реалії не вирізняються швидким рівнем адаптування до викликів часу, однак справа зрушила з «мертвої точки», що не може не радувати юридичну спільноту.

«Суд у смартфоні», анонсований Президентом України, був цілковито підтриманий народними обранцями. 1 червня 2021 року Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт № 5246 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо запровадження інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування». Як відомо, цей законопроєкт доповнить Кримінальний процесуальний кодекс України положеннями, якими ­закріплено правові основи використання інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування в діяльності учасників кримінального провадження.

Інформаційно-телекомунікаційна система досудового розслідування взаємодіятиме з Єдиним реєстром досудових розслідувань та системою, яка функціонує в суді, а також зможе взаємодіяти з іншими інформаційними, інформаційно-телекомунікаційними системами у випадках, передбачених законом.

Однак, попри те, що всі давно очікували введення електронного суду, скептики все ж вказують на те, що одного такого рішення мало. У першу чергу, потрібне надзвичайно потужне програмне забезпечення та й цілковите переоснащення судів, переформатування роботи працівників суду. І одразу це зробити не вдасться, а поступово — може спричинити багато «підводних каменів».

Ми запитали в адвокатів, як вони оцінюють введення в Україні електронного суду, які перспективи і можливі ризики в цьому вбачають. А також представники українського юрбізу висловилися щодо того, як скоро на судову систему чекає справжня діджиталізація і що насправді це означатиме.

Альона СТУЛІНА «Судовий вісник»

КОМЕНТАРІ

Виклик часу і прогресу
Валентин ГВОЗДІЙ, керуючий партнер GOLAW, адвокат

Прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» (Закон) у квітні 2021 року є надзвичайно важливим кроком на шляху до оптимізації роботи судів, суддів, адвокатів та інших зацікавлених сторін, а також знач­ного спрощення процедури комунікації між громадянами — учасниками судових процесів та їхніми представниками із судовими органами.

Національна асоціація адвокатів України (НААУ) активно залучена до роботи над прискоренням запуску пов­ноцінної роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) в частині впровадження її підсистеми — «Електронний суд», адже ми розуміємо, що саме адвокати будуть активними користувачами ЄСІТС в інте­ресах своїх клієнтів, а для цього важливо забезпечити зручність користування і надійність системи. Голова НААУ Лідія Ізовітова створила Робочу групу НААУ з питань впровадження електронного правосуддя в Україні, одним із пріоритетних завдань якої є залучення експертів з відповідних комітетів НААУ для розробки змін до процесуальних кодексів задля введення функціоналу електронних сервісів у правове поле.

Повноцінний запуск підсистеми «Електронний суд» та її ефективне функціонування неможливі без злагодженої роботи всіх складових ЄСІТС, що забезпечить автоматизацію розгляду судових справ, документообігу, проведення судових засідань онлайн тощо. Саме тому представники НААУ разом із Державною судовою адміністрацією України (ДСА) активно опрацьовували законопроєкт про поетапне впровадження ЄСІТС і надали свої зауваження, адже було зрозуміло, що не всі судові установи мають однакове технічне забезпечення і практичну готовність до повноцінного впровадження такої багатофункціональної системи. Було важливо на законодавчому рівні закріпити поступову розробку і безпосередньо процедури впровадження різних модулів ЄСІТС.

Разом із роботою над законопроєктом НААУ з ДСА розпочали інтеграцію елементів Єдиного реєстру адвокатів України (ЄРАУ) до підсистеми «Електрон­ний суд». Наразі адвокати, які працюють з електронним судом, можуть створювати електронні ордери, отримуючи доступ до судових справ, в яких вони представляють своїх клієнтів. Такі опції значно спрощують та пришвидшують процес подачі заяв до суду. Також найближчим часом планується надати адвокатам можливості спілкування у режимі відеоконференцзв’язку через їхні особисті кабінети в ЄРАУ. Для цього планується проведення синхронізації з підсистемою ЄСІТС «Відеоконференцзв’язок».

Впровадження електронного судочинства в Україні є викликом часу і прог­ресу, який більше не можна відкладати. Після прийняття Закону всі зацікавлені сторони повинні докласти максимум зусиль для того, щоб він був не лише чинним, але й «живим». Для цього насамперед потрібно активно тестувати системи, проводити навчання суддів та працівників апарату суду і здійснювати матеріально-технічне забезпечення судів.

Сучасні світові стандарти
Крістіна ШАПОВАЛОВА, адвокатка, старша юристка ETERNA LAW

Учасники судового процесу у цивільних та кримінальних справах ще з 2013 року мали можливість отримувати повістки про виклик до суду у вигляді смс-повідомлень. З оновленням процесуальних кодексів з’явилася можливість подання процесуальних документів через підсистему «Електронний суд», яка є складовою ЄСІТС та почала діяти у тестовому режимі.

Для подачі документів в електронному вигляді учаснику достатньо мати лише електронний підпис. Не всі суди охоче прий­мали документи в електронному вигляді, оскільки ЄСІТС досі не функціонує в повній мірі, надаючи перевагу паперовим документам, поданим безпосередньо до суду або надісланим поштою. Світ уже давно перейшов на електронне судочинство.

Так, у США через електронну систему сторони отримують інформацію про хронологію розгляду справи, мають дос­туп до судових документів, можуть переглядати календар призначених засідань та подавати процесуальні документи через особистий кабінет. У Німеччині в електронній формі подаються документи та ухвалюються судові рішення. В особистому кабінеті сторони можуть навіть вступити в дискусію з опонентами.

Президентом України анонсовано створення мобільного додатку до «Електронного суду», який можна буде використовувати через смартфон та у подальшому може бути інтегровано з додатком державних послуг «Дія».

Очевидно, що друк документів, їх прошивка, засвідчення, надсилання пош­тою або подання до суду потребує значних кадрових, матеріальних, а також часових затрат учасників, уже не кажучи про нераціональне використання паперу. Працівникам суду теж необхідно витратити значний час і ресурс на обробку паперових документів. Як відомо, суди мають труднощі з надсиланням повісток та судових документів учасникам. Тобто прийняття Закону, що передбачає поетапне впровадження електронного судочинства, на часі.

Законом внесено зміни до процесуальних кодексів, закріплено можливість учасників подавати процесуальні документи в електронній формі через ЄСІТС, а також можливість судів проводити розгляд справи за матеріалами судової справи як у паперовій, так і в електронній формі, вести в електронному вигляді протокол судового засідання, викладати та оприлюднювати судові рішення, викладати судові накази.

Новелою є повне фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу за заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду, за наявності технічної можливості та відсутності заперечень інших учасників судового процесу. Зазначені законодавчі зміни наближають українське правосуддя до сучасних світових стандартів. Разом із тим законодавець зобов’язав учасників справи, у разі подання до суду документів в електронній формі, ­надавати ­докази надсилання їх копій іншим учасникам справи листом з описом вкладення.

Раніше сторони були звільнені від обов’язку надсилання паперових копій документів іншим учасникам у випадку їх подання через «Електронний суд». Тепер до подання документів в електронній формі до суду їх копії мають бути надіслані іншим учасникам у паперовому вигляді. Така вимога очевидно не сприяє діджиталізації судових процесів.

Маніфест «Нового електронного суду»
Петро БІЛИК, директор з інновацій АО Juscutum

Електронний суд працює вже з кінця 2019 року, проте суди десь у 20 % випадків відмовляли в прийнятті документів через електронний суд з формальних причин, посилаючись на те, що ДСА 1 березня 2019 року відкликала своє оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС, тому ЄСІТС де-факто працює, а де-юре положення про її застосування не діяли до цього часу.

Причина такої різної практики — у відсутності належного навчання суддів, належного фінансування з боку держави, застарілому програмному забезпеченні й техніці у судах, людському чиннику. Такі ухвали про залишення позову без руху можна було оскаржити, посилаючись на практику Верховного Суду у справах № 711/6290/19 та № 226/1863/2018, проте адвокатам простіше було не подавати документи через електронний суд, ніж витрачати час.

Електронне судочинство — це вимога часу, а завдання держави — надання сервісу громадянам і забезпечення швидшого доступу до правосуддя. Велика частина інтернет-трафіку проходить саме через смартфони. Тому держава активно працює над мобільним LTE інтернетом, електронним підписом через «Дію» та судом у смартфоні. До переваг електронного судочинства можна віднести зменшення часу на подання документів до суду, на погодження прийнятих процесуальних рішень та розгляду слідчими суддями клопотань, легкий доступ до матеріалів справи, скорочення витрат сторін у справі, автоматизація підготовки процесуальних документів.

У свою чергу, до ризиків можна віднес­ти можливість незаконного доступу до інформації та видалення її, забезпечення інформаційної безпеки щодо чутливої, конфіденційної інформації, відсутність матеріально-технічного забезпечення чи навчання у судах, необхідність друку документів для архівного зберігання і для забезпечення учасників процесу, коли це вимагається, невирішені питання, такі як відображення у системі речових доказів.

Підсистема «Електронний суд» уже діє в Україні. Попри свою недосконалість, вона забезпечує право громадян України на звернення до суду за допомогою електронних засобів зв’язку. Ще у 2020 році юридична спільнота, в тому числі АО Juscutum, підтримала маніфест «Нового електронного суду» та запропонувала його ДСА.

Одним із пунктів маніфесту було відкриття API (прикладного програмного інтерфейсу) до електронного суду, який мав би забезпечити створення нових сервісів з доступу до правосуддя та значно пришвидшити розвиток електронного суду без витрачання коштів з бюджету. Проте ДСА озвучила надто високу ціну з доступу до таких АPI, не розуміючи, які переваги це могло б принести. Щоб створити «якісний суд у смартфоні», необхідна комунікація між усіма учасниками електронного судочинства, а також спільнотою Legal Tech, яка займається впровадженням сучасних інформаційних технологій у праві.

Забюрократизованість системи ліквідують?
Мирослав ГОРОШКО, адвокат EQUITY

Прийняті зміни, швидше, покликані на «дореформування» судової реформи 2017 року з впровадження ЄСІТС. ЄСІТС мала запрацювати ще з 2017 року, однак неготовність усього обсягу її підсистем не дала цього зробити.

По суті, ЄСІТС (з оформленням в окремий додаток для телефону) є аналогом уже відомої нам «Дії», але в судовій площині. Власне, «Дію» вважаю справді прогресивною платформою, яка з кожним роком усе більше долає бюрократичні перепони та корупцію у вирішенні повсякденних питань.

«Суд у смартфоні» — чудова ідея в реаліях сучасного життя, особливо враховуючи неодноразові карантини останніх років та впроваджувані обмеження, однак перспектива запуску подібної платформи в Україні на сьогодні здається занадто кволою та немічною. Ключова проблема — забюрократизованість системи, занадто великий розрив сприйняття реальності в судах різних юрисдикцій та небажання судового апарату змінюватися.

Додаткова проблема — фінансування запуску і подальшої роботи системи, а також, що не менш важливо, існування служби підтримки системи, яка змогла б оперативно розв’язувати проблеми, а не спонукати потенційних користувачів повертатися до перевірених паперових примірників та поштових марок.

Слушно зазначити, що, за інформа­цією Державної судової адміністрації України, їй бракує коштів на підтримку вже наявної платформи «Електронний суд», не кажучи вже про її вдосконалення. На підтримку систем електронного діловодства та оплату інтернету в усіх судах у держбюджеті на 2021 рік заплановано близько 100 мільйонів гривень, з них на «Електронний суд» передбачено 10 мільйонів гривень. Прогнозується, що зазначених коштів має вистачити лише до серпня 2021 року на підтримання життєдіяльності існуючої системи.