Питання боротьби з корупцією є наріжним сьогодні для України — фактично всі здійснені, започатковані чи анонсовані реформи останніх семи років спрямовані саме на її подолання та мінімізацію корупційних ризиків у майбутньому. Для розвинених демократій очевидно, що ключовим фактором у відповідній системі є незалежний суд. І це не про окремий судовий орган, який розглядає відповідні кримінальні провадження, а про кожен суд, кожного суддю окремо і судову владу глобально.

Тому питанням завершення судової реформи та перезавантаження органів суддівського врядування в ­Україні було відведено значну частину уваги під час майже кожної дискусії на Міжнародному форумі Democracy in Action: Zero Corruption Conference, який 7–8 червня ц.р. відбувся у Києві.

Зокрема, про роль судової влади у подоланні корупції говорив Джанні Буккікіо, президент Комісії Ради Європи «За демократію через право» (Венеційська комісія). Він зазначив, що ефективна боротьба з корупцією та повага до незалежності судової влади й верховенства права є невідривними одна від одної, оскільки неможливо ефективно боротися з корупцією без незалежної судової влади або мати дійсно незалежну судову владу та гарантувати верховенство права у суспільстві, де поширена корупція.

Ключове, від чого застеріг Україну пан Буккікіо, — не проводити боротьбу з корупцією, жертвуючи конституційністю. Попри те, що такий шлях видається дієвим через свою швидкість, він несе ще більші ризики у довгостроковій перспективі. Зрештою, порушення балансу влади, себто системи стримування і противаг, невідворотно призведе до того, що корупція проникне ще глибше. Тобто такий шлях насправді буде неефективним, не говорячи вже про те, що будь-яке порушення підриватиме довіру до нових правил серед того ж населення, яке цих змін вимагає. Саме через те, що боротьба з корупцією має відбуватися з урахуванням дуже великої кількості факторів, президент Венеційської комісії підкреслив, що це надто складний процес.

І все ж є можливість зробити його ефективним.

І пан Джанні Буккікіо дав рецепт, вказавши на повагу до судової влади як на такий головний інгредієнт. А це означає, що її рішення повинні виконуватися, а незалежність суддів — бути захищеною. Він зауважив, що рішення, яке викликає незадоволення парламенту, уряду чи громадськості, ще не означає зловживання суддями владою або свавілля.

Як приклад спікер навів рішення Конституційного Суду України (КСУ) № 13-р/2020 у справі щодо недостовірного декларування. Хоча воно було розкритиковане навіть частиною суддів КСУ, хоча воно було ухвалене КСУ у складі осіб, які мали потенційний конфлікт інтересів, від того воно не перестає бути судовим рішенням. І оскільки переглянути чи скасувати це рішення практично немає жодної можливості, це рішення має бути виконане іншими гілками влади.

До речі, продовжуючи говорити про недостовірне декларування, Джанні Буккікіо відзначив як позитивний намір Президента України Володимира Зеленського скористатися своїм правом вето стосовно Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (проєкт № 4651), оскільки в остаточній редакції, проголосованій 3 червня ц.р., пом’якшено вимоги до електронного декларування та міру відповідальності. На думку очільника Венеційської комісії, у питаннях боротьби з корупцією не може бути компромісів.

При тому, що незалежність суддів та повага до їхніх рішень мають бути безумовними, їхній імунітет може бути тільки функціональним. Отже, відповідальність суддів, зокрема за корупцію, є запорукою їхньої незалежності.

Відповідальність суддів може бути дисциплінарною та кримінальною. Остання може застосовуватися до суддів з дотриманням максимальних гарантій та поваги до судової влади.

Що ж стосується дисциплінарних процедур щодо суддів, то оскільки і вони передбачають міру відповідальності аж до звільнення з посади, то їх мають застосовувати компетентні установи, зокрема Вища рада правосуддя (ВРП).

Водночас ВРП повинна користуватися авторитетом, а всі спірні моменти щодо добросовісності членів ВРП — зняті. І, на переконання пана Буккікіо, це треба зробити до того, як ВРП отримає повноваження щодо формування складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС): «Це обов’язкова умова, інакше судова реформа буде приречена».

Керівник Венеційської комісії підтримав ідеї створення етичної ради для перевірки членів ВРП та конкурсної комісії з відбору кандидатів до ВККС за участю міжнародних експертів, з наданням останнім вирішального голосу, проте винятково у разі, коли глоси розподіляться навпіл. Він також позитивно відгукнувся про законопроєкт № 5068, яким пропонується реформа ВРП, проте був стриманий у деталях. Можливо, тому, що недавно Венеційська комісія оприлюднила вже другий терміновий висновок щодо цього акта, але остаточне його затвердження ще не відбулося.

А от підготовлений до другого читання законопроєкт № 3711-д щодо перезапуску ВККС Джанні Буккікіо розкритикував, вказавши на те, що у схваленому до другого читання профільним комітетом вигляді він не відповідає рекомендаціям Венеційської комісії.

Зауважимо, що спікер Верховної Ради України Дмитро Разумков, у свою чергу, високо оцінив співпрацю з Венеційською комісією. Це відбулося вже під час особистої зустрічі у парламенті. Після того як сторони обговорили питання щодо судової реформи, вдосконалення антикорупційного законодавства, а також законодавчого врегулювання діяльності Конституційного Суду України Дмитро Разумков повідомив, що незабаром парламент може розглянути законопроєкти щодо Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України: «Ці законопроєкти проходять завершальну підготовку в комітетах. Надзвичайно важливо розглянути їх синхронно».

Крім того, голова парламенту відзначив, що до розгляду в другому читанні готується законопроєкт щодо врегулювання діяльності Національного антикорупційного бюро України та що найближчим часом у Верховній Раді України може бути розглянутий законопроєкт про конституційну процедуру, який уже отримав висновок Венеційської комісії.

Додамо, що всі згадані законопроєкти можуть бути розглянуті вже найближчого сесійного тижня.

Ірина ГОНЧАР «Судовий вісник»