Питання запровадження ефективного та сучасного державного регулювання азартних ігор в Україні стояло на порядку денному вже тривалий період часу. Особливої актуальності воно набувало наприкінці року паралельно із затвердженням закону про державний бюджет. Проте, беззаперечно, вирішення цього питання в законодавчій площині було зумовлене не тільки економічними чинниками — детінізацією цієї галузі економіки та спрямуванням надходжень від неї до казни, а й соціальними — гострою необхідністю створення більш безпечного середовища для осіб, які грають в азартні ігри, та підвищення відповідальності суб’єктів, які проводять таку діяльність.

За період заборони грального бізнесу в Україні та існування цієї галузі економіки в тіні відповідальність її учасників як перед державою, так і перед гравцями була надзвичайно низькою, що призвело до дискредитації цього бізнесу в очах суспільства та неконтрольованого поширення ігрової залежності (лудоманії) серед населення. Розвиток інформаційних технологій, популярність електронних грошей та електронних грошових замінників, криптовалют лише сприяли і так безконтрольному поширенню цього елемента індустрії розваг. Автори законопроєкту «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» називають наведені вище чинники серед причин необхідності ухвалення такого закону.

Однією з перших важливих та кардинальних змін, які пропонує законопроєкт, є створення спеціального фонду державного бюджету для підтримки медицини, спорту та культури. Такий спеціальний фонд має формуватися за рахунок надходжень від ліцензійних платежів у сфері азартних ігор. ­Законопроєктом передбачено, що кошти цього фонду мають бути спрямовані на профілактику та надання медичної допомоги людям з ігровою залежністю, а також на створення та підтримку системи надання медичної допомоги таким особам. Звісно, створення спецфонду державного бюджету дещо не відповідає духу епохи, оскільки протягом останніх років спостерігалося зменшення кількості таких фондів та направлення всіх коштів до загального фонду державного бюджету. Також варто зауважити: щоб такий фонд працював і знаходився у правовому полі, необхідно внести зміни до Бюджетного кодексу України.

Враховуючи існуючу кількість напівлегальних закладів (залів гральних автоматів, пунктів прийому ставок, ігрових комп’ютерів, підпільних казино), що надають послуги з організації та проведення азартних ігор, та існуючу кількість осіб, які користуються послугами таких закладів, у тому числі через мережу інтернет, беззаперечно, що запровадження законопроєктом міжнародних стандартів відповідального ставлення до гри має важливе та прогресивне соціальне значення. Проте наскільки ефективно діятиме цей механізм та наскільки ефективно будуть використані надходження до такого фонду, передбачити неможливо.

Перевагами цього законопроєкту для соціальної сфери є й те, що на рівні закону встановлені вимоги та заборони щодо рекламування азартних ігор. Зокрема, встановлена заборона щодо зовнішньої реклами, вивісок, є обмеження і щодо інших видів реклами.

Також законопроєктом передбачено відповідальність організатора азартних ігор, який не забезпечив неможливість участі в азартних іграх особам, яким заборонена така участь. Зокрема, шляхом відшкодування у десятикратному розмірі програшу таких осіб на їхню вимогу чи вимогу членів їхніх сімей.

Законопроєкт має ще ряд суттєвих соціальних переваг. Наприклад, заборону пропонувати як винагороду (виграш) алкогольні напої, пиво, тютюнові вироби чи приймати ставки у кредит (із розстроченням платежу), надавати гравцю позику для участі у грі та обов’язок приймати від гравця або від членів його сім’ї заяву про обмеження такого гравця в участі в азартних іграх на строк від 6 місяців до 3 років. Інформація про таку заяву гравця вноситься до спеціальної системи онлайн-моніторингу. До такої системи онлайн-моніторингу має бути підключене гральне обладнання. Законопроєкт встановлює додаткові вимоги та обмеження щодо сертифікації такого обладнання та порядку його використання, тестування і встановлення захистів від маніпуляцій.

Також законопроєктом передбачено порядок ідентифікації (верифікації) гравця для встановлення його особи як при першому відві­дуванні грального закладу, так і через мережу інтернет.

Не секрет, що сьогодні всі види грального бізнесу здійснюють свою діяльність під виглядом «державних лотерей». Через недосконалість законодавчої бази прикметник «державна» у цьому ­словосполученні має лише номінальне значення, тому фактично вводить в оману громадян. Закон України «Про державні лотереї в Україні» не може регулювати весь масив азартних ігор, оскільки він написаний винятково для лотерей. Автори законопроєкту пропонують розширити та класифікувати азартні ігри, ліцензувати їх та розробити свої ліцензійні умови і додаткові порядки для кожного виду гри. Для цього передбачається створення спеціального органу державного регулювання у сфері організації та проведення азартних ігор — Комісії з розвитку та регулювання азартних ігор, що координуватиметься Кабінетом Міністрів України. Ліцензуванню підлягатиме діяльність з організації та проведення азартних ігор у гральних закладах казино, окремо — така ж діяльність через мережу інтернет, букмекерська діяльність, проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, випуск та проведення лотерей, проведення ігор в покер у мережі інтернет. Також видаватиметься ліцензія на кожен гральний стіл та на гральний стіл з кільцем рулетки, на букмекерські пункти, на гральні автомати. Окремо законопроєкт містить положення про ліцензію на інвестиційну діяльність та ліцензію з надання послуг у сфері ліцензування. Комісія зобов’язана формувати та вести такі реєстри: Реєстр організаторів азартних ігор казино, Реєстр організаторів букмекерської діяльності, Реєстр організаторів азартних ігор у залах гральних автоматів, Реєстр операторів лотерей, Реєстр організаторів гри в покер та Реєстр самообмеженних осіб.

З ухваленням цього законопроєкту як закону та набуттям ним чинності планується втрата чинності Законом України «Про державні лотереї в Україні». Регулювання діяльності операторів лотерей передбачене новим законопроєктом, і суттєвою зміною для операторів є те, що вони втратять статус «державних», а також будуть зобов’язані отримати нові ліцензії. Проте на ринку операторів лотерей нові гравці не з’являться, оскільки законопроєкт містить вимогу, що стати таким оператором може лише той, хто вже має відповідний досвід діяльності. Окрім того, проєктом закону передбачена навіть їхня кількість — три, що відповідає кількості активних гравців на цьому ринку протягом останніх десяти років.

Вважаємо, що ухвалення Закону «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» матиме значне економічне та соціальне значення. Економічний вплив полягає в тому, що всі платежі у цій сфері та податки будуть сплачуватися офіційно, зокрема, до спеціального фонду державного бюджету. Для прикладу, ліцензія організатора у гральних закладах казино коштуватиме для організатора від 141 690 000 до 566 760 000 грн на рік залежно від населеного пункту. Оскільки планується цільове використання таких коштів на медицину, спорт та культуру, то, беззаперечно, у разі ефективності такого використання це може дати позитивний соціальний вплив. Так чи інакше, законопроєкт уже містить ряд норм щодо запобігання розповсюдженню лудоманії, обмежує доступ до азартних ігор неповнолітніх, виводить цю галузь економіки з тіні, а це вже прогресивний крок на шляху до цивілізації.

Авторка: Ірина СТОЛЯРЧУК, адвокатка Pavlenko Legal Group