16 березня 2012 року

До Голосіївського районного суду м. Києва,
вул. Полковника Потєхіна, 14а, м. Київ, 03127

Позивач: Гр-н Ф.

Представник Позивача: Гр-н Б.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю
«Телерадіокомпанія»

Ціна позову: 49 500,00 грн

Судовий збір: 495,00 грн

Позовна заява

про захист авторського права

4 грудня 2011 року на телеканалі «I» в програмі «**» (сюжет «***») відбулося публічне оповіщення фрагментів аудіовізуального твору «K» (Твір).

Крім того, сюжет програми «**», розміщений в мережі Інтернет на веб-сайті www.****.ua (http://****.ua/index/view-media/page/1/id/4615/current/6/total/32#main), власником якого є ТОВ «Телерадіокомпанія».

Автором Твору є гр-н Ф. Твір був створений влітку 2011 року та вперше опублікований 12 жовтня 2011 року на веб-сайті www.YouTube.com (http://www.youtube.com/*****).

Твір виконаний в техніці time-lapse (уповільнена фотозйомка).

Позивач не давав Відповідачу жодних дозволів на публічне оповіщення Твору або його уривків на телеканалі «I», на внесення будь-яких змін у Твір та на видалення імені автора з Твору.

Позивач вважає, що Відповідач здійснив показ Твору на телеканалі «I» з грубим порушенням його авторського права, виходячи з наступного.

1. Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 8 Закону України «Про авторське право та суміжні права» від 23 грудня 1993 року № 3792-XII, об’єктом авторського права є аудіовізуальні твори.

Аудіовізуальний твір — твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрану (кіноекрану, телевізійного екрану тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими (частина 1 статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права», автором визнається фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства) (частина 1 статті 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).

На веб-сайті www.YouTube.com та на самому Творі зазначено ім’я автора — гр-н Ф.

2. Відповідно до частини 3 статті 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права», частини 1 статті 440 ЦК України, автор (чи інша особа, якій належить авторське право) має виключне право дозволяти використання твору, а також забороняти неправомірне використання твору.

В частині 1 статті 442 ЦК України зазначено, що твір вважається опублікованим (випущеним у світ), якщо він будь-яким способом повідомлений невизначеному колу осіб, у тому числі виданий, публічно виконаний, публічно показаний, переданий по радіо чи телебаченню, відображений у загальнодоступних електронних системах інформації.

Ніхто не має права опубліковувати твір без згоди автора (частина 3 статті 442 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 444 ЦК України, твір може бути вільно, без згоди автора та інших осіб і безоплатно використаний будь-якою особою як цитата з правомірно опублікованого твору або як ілюстрація у виданнях, радіо- і телепередачах, фонограмах та відеограмах, призначених для навчання, за умови дотримання звичаїв, зазначення джерела запозичення та імені автора, якщо воно вказане в такому джерелі, та в обсязі, виправданому поставленою метою.

Цитата — порівняно короткий уривок з літературного, наукового чи будь-якого іншого опублікованого твору, який використовується з обов’язковим посиланням на його автора і джерела цитування іншою особою у своєму творі з метою зробити зрозумілішими свої твердження або для посилання на погляди іншого автора в автентичному формулюванні (стаття 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).

Враховуючи, що програма «**» не призначена для навчання і фрагмент Твору був використаний без зазначення джерела запозичення та імені автора, публічне оповіщення уривку Твору на телеканалі «I» є неправомірним.

3. Відповідно до статті 423 ЦК України, особистими немайновими правами інтелектуальної власності є:

1) право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об’єкта права інтелектуальної власності;

2) право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об’єкта права інтелектуальної власності;

3) інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Автор має право вимагати зазначення свого імені у зв’язку з використанням твору, якщо це практично можливо (пункт 1 частини 1 статті 438 ЦК України, пункт 1 частини 1 статті 14 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).

На Творі було зазначено ім’я автора «******@ukr.net», тобто гр-н Ф. засвідчив своє авторство на Твір. Водночас умисні дії Відповідача щодо видалення з Твору імені автора є грубим порушенням немайнових прав автора.

Відповідач намагається уникнути відповідальності за незаконне використання Твору (його фрагментів) шляхом знеособлення авторства на Твір.

Крім того, Твір був редагований Відповідачем без згоди автора. Редагування полягає в тому, що: 1) кадри з Твору були змонтовані в іншому порядку, ніж це представлено в оригіналі Твору; 2) видалена музична доріжка з Твору.

4. Згідно зі статтею 431 ЦК України, порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену ЦК України, іншим законом чи договором.

Відповідно до пункту «а» частини 1 статті 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права», порушенням авторського права, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують майнові й немайнові права автора.

Пунктами 5 та 6 частини 2 статті 432 ЦК України передбачено, що суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про:

— застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об’єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;

— опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.

Згідно зі статтею 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», за порушення авторського права автор має право в судовому порядку замість відшкодування збитків або стягнення доходу вимагати виплати компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, а також вимагати опублікування в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права та рішення суду щодо такого порушення.

Статтею 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» на 1 січня 2012 року розмір мінімальної заробітної плати встановлений на рівні 1073,00 грн.

Позивач пропонував Відповідачу вирішити спір мирним шляхом, але він не надав відповідь на претензію.

Враховуючи вищевикладене, Позивач оцінює розмір компенсації за порушення виключних авторських майнових прав і немайнового права в сумі 49 500,00 грн, що становить 46,13 розмірів мінімальної заробітної плати, яку він збирається передати як благодійний внесок хворому _________________ на придбання протезу правого стегна після ампутації внаслідок саркоми.

Виходячи з вищевикладеного, на підставі статей 15, 50, 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», пункту 5 частини 2 статті 432, статей 440 — 443 ЦК України, керуючись статтями 3, 15, 27, 40, 42, 44, 60, 64, 80, 81, 88, 107, 110, 113, 118 — 120 ЦПК України, статтями 3, 4 Закону України «Про судовий збір»,

Прошу:

1. За порушення авторського права стягнути з Відповідача на користь Позивача компенсацію в розмірі 49 500,00 грн.

2. Покласти судові витрати на Відповідача.

Додатки:

1. Копія свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір і рішення на 2 арк. в 2 прим.

2. Роздруківка з веб-сайту youtube.com на 1 арк. в 2 прим.

3. Роздруківка з веб-сайту ****.ua на 1 арк. в 2 прим.

4. Порівняльна таблиця зображень кадрів на 4 арк. в 2 прим.

5. Копія претензії на 2 арк. в 2 прим.

6. Копія повідомлення про вручення на 1 арк. в 2 прим.

7. Компакт-диск з відеозаписами на 1 диску в 2 прим.

8. Копія рахунку на протез на 1 арк. в 2 прим.

9. Витяг з історії хвороби на 2 арк. в 2 прим.

10. Копія договору про надання юридичної допомоги на 1 арк. в 2 прим.

11. Копія витягу з ЄДРПОУ на 1 арк. в 2 прим.

12. Квитанція про оплату судового збору на 1 арк. в 2 прим.

13. Копія позовної заяви на 3 арк. в 1 прим.

Представник Позивача К.С. Братківський

---

Комментарий эксперта

Клим Братковский,
адвокат

Если произошло нарушение авторского права на произведение путем его незаконного воспроизведения и распространения на телевидении или радио, необходимо обязательно зафиксировать нарушение (сделать запись видео или аудио), обратиться в телерадиоорганизацию с претензией в течение 14 дней от даты распространения спорного материала в соответствии со статьей 48 Закона Украины «О телевидении и радиовещании».

В претензии следует требовать предоставления копии записи спорного материала и дачи объяснений относительно правовых оснований оповещения произведения.

При этом необходимо быть готовым, что телерадиоорганизация проигнорирует претензию вообще или ответит, что в связи с технической ошибкой запись была случайно уничтожена, поэтому нет возможности проверить факты нарушения авторского права, изложенные в претензии.

Пропуск 14-дневного срока не лишает автора (правообладателя) права на обращение в суд за защитой авторского права, однако ответчик может делать акцент на том, что представленная истцом запись не является аутентичной. Это связано с тем, что телерадиоорганизация через 14 дней имеет право уничтожить файл, который был ею публично оповещен.

Учитывая, что большинство телеканалов распространяют свои передачи еще и в сети Интернет, есть возможность доказывать факт незаконного использования произведения также в сети Интернет.

В любом случае, если возникает вопрос о подозрении в фальсификации записи, предоставленной истцом, можно ставить вопрос о проведении судебной экспертизы записи на предмет ее аутентичности (наличия или отсутствия технического вмешательства в запись). Как правило, после такого заявления телерадиоорганизация признает подлинность записи.