Для запуска Государственной налоговой службы Украины и правительству, и ее руководителю пришлось преодолеть ряд сложностей, но этот процесс оказался безболезненным и почти незаметным для бизнеса.  Официальный старт работы новой налоговой службы — 21 августа 2019 года. Именно в этот день Кабинет Министров Украины утвердил распоряжение, которым передал полномочия Государственной фискальной службы Украины по администрированию налогов и сборов Государственной налоговой службе Украины.

О ста днях работы на посту руководителя Государственной налоговой службы, турбулентном периоде реорганизации, приоритетах в работе и планах на будущее мы говорили с главой Государственной налоговой службы Украины Сергеем Верлановым.

Интервью публикуется на языке оригинала.

— Сергію, в період реформування фіскальної служби бізнес більшою мірою турбувало кадрове питання. За якими критеріями та принципами здійснювалось переведення кадрового складу Державної фіскальної служби України (ДФС) до Державної податкової служби України (ДПС)? Чи є єдиний підхід та механізм для наповнення штату служби в подальшому?

— Єдина прийнятна ознака для формування команди — професійна. Це стосується як нових людей, так і працівників ДФС, які перейдуть до оновленої команди. Протягом перших місяців роботи попрацюємо над корпоративною культурою державного службовця, проаналізуємо цілі та цінності, визначимо ключові показники ефективності (KPI) та оголосимо відкриті та прозорі конкурси. Однак фахівці, які відповідають високим стандартам доброчесності, професійності, не причетні до корупції, звичайно, продовжать роботу у ДПС. Уже зараз ми використовуємо фільтр при призначенні в.о. керівників головних управлінь ДПС в областях: надсилаємо запити до правоохоронних органів на предмет наявності розслідування або будь-якого кримінального провадження.

Очевидно, що організаційна структура нової податкової має бути оптимізована. Треба скоротити непотрібні функції та підвищити операційну ефективність. При цьому, вважаю, будь-яка економія від оптимізації має йти на підвищення зарплати тим, хто працює ефективно, а також на створення можливостей для залучення нових фахівців. Тобто потрібно забезпечити прямий зв’язок між складністю, обсягом роботи та розміром винагороди.

Тут доведеться попрацювати із Верховною Радою України, з урядом стосовно точкових змін до Закону України «Про державну службу», які дадуть нам змогу реагувати на виклики сучасного ринку праці: більш гнучко та мобільно наймати людей і, відповідно, прощатися з ними. Це справді важливо, адже нині строк приймання на роботу держслужбовцем, враховуючи відкриття конкурсу, всі перевірки, інші формальності, на практиці займає від чотирьох до шести місяців. Процедура звільнення може тривати навіть ще довше.

Уже зараз разом із Міністерством фінансів України та Державною митною службою України (ДМС) працюємо пліч-о-пліч у кількох напрямах: це і приєднання до пілотного проекту зі створення директоратів у межах реформи державного управління, і можливість збільшити фінансування митниці та податкової у бюджеті на наступний рік, а також введення надбавок працівникам ДПС і ДМС за аналогією з Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) та Державним бюро розслідувань (ДБР).

Переконаний, що людський капітал сьогодні є вирішальним для успіху того чи іншого проекту. Тому будемо інвестувати у професійне зростання наших працівників!

— Чергове ключове питання бізнесу — створення служби фінансових розслідувань. Ви вже заявляли про підготовку відповідного законопроекту. Які концептуальні підходи з попередніх законопроектів було взято за основу? Чи буде новий орган дійсно незалежним органом, що виконуватиме більшою мірою аналітичні функції?

— Меседж, який я не втомлююсь повторювати, бо це моя принципова позиція: податкова служба має бути демілітаризована. Правоохоронна функція має бути відділена від функції сервісної. Тиск з боку податкової міліції на бізнес — це не те, що має асоціюватися з діяльністю нової податкової під моїм керівництвом. Ми будемо працювати, щоб знайти спільне рішення разом із Верховною Радою України, Офісом Президента, урядом щодо виведення податкової міліції зі складу ДПС.

Існує декілька концепцій створення органу, який займатиметься розслідуванням фінансових злочинів, куди має увійти податкова міліція. Це питання потребує широкого кола обговорення, тому що боротьба з економічними злочинами сьогодні — це не тільки сфера відповідальності податкової міліції, а й, скажімо, відділу «К» Служби безпеки України, ДБР, НАБУ. Тому потрібно провести чітку межу повноважень кожного з правоохоронних органів. Утім, хоч би якою була назва цього органу (СФР, НБФР чи інша назва), важливо, щоб правонаступниця податкової міліції була справді незалежною у своїй діяльності, сильною аналітично.

— Неодноразово оголошувалася позиція, що ключовим завданням податкової служби є зниження адміністративного тиску на чесний і прозорий бізнес. Як ви плануєте цього досягти?

— По-перше, це транспарентність баз даних, зокрема баз даних податку на додану вартість (ПДВ).

По-друге, це зрозумілість правил гри для платників податків, упровадження ри­зик-орієнтованих підходів до податкових перевірок. Тобто платники податків повинні розуміти, за які дії потраплять у перелік тих компаній, які буде перевірено. Важливими при цьому є також удосконалення процедур адміністративного оскарження та роз’яснювальна робота. Платник податків має розуміти, за що, як, коли та чому потрібно платити податки.

По-третє, це, звісно, діджиталізація — збільшення кількості й підвищення якості електронних сервісів. Будемо працювати над наповненням електронного кабінету платника податків та популяризувати його. Легкість сплати податків інколи буває вирішальною. Також працюватимемо над інтерфейсом податкового кабінету, який наразі не є достатньо «дружнім» до користувача.

— А які зловживання з боку бізнесу, пов’язані зі сплатою податків, вимагають негайної реакції? Назвіть, будь ласка, пріоритети роботи у цьому напрямі.

— Передусім це робота з ризиками ПДВ щодо «сірого» експорту, боротьба з фіктивним підприємництвом, розмиванням податкової бази та переміщенням доходів за кордон. Про останнє розповім детальніше. За різними оцінками, близько 80 % міжнародної торгівлі припадає на операції, які здійснюються між компаніями однієї групи. Головним бажанням і бізнесу, і держави є те, щоб механізм контролю трансфертного ціноутворення (ТЦУ) досягав своєї цілі — слугував інструментом уникнення подвійного оподаткування платників з одного боку, а з другого — запобігав розмиванню податкової бази.

Україна, на мою думку, сьогодні сформувалася з точки зору тих економік і ринків, в яких вона працює на світовому просторі. Це сільське господарство, ІТ, металургія, сервіси. У цих галузях настав час сформувати бачення бізнесу й держави щодо тих правил трансфертного ціноутворення, які можуть бути застосовані у цих сферах.

У 2015 році Україна імплементувала законодавство у сфері трансфертного ціноутворення. Я оцінюю його достатньо розвинутим. Із кожним роком воно доповнюється новими нормами Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) щодо боротьби з розмиванням податкової бази. Окрім того, створили департамент, який займається перевірками ТЦУ, залучили міжнародних експертів з організації «Податкові інспектори без кордонів». Разом працюємо над першими 12 кейсами з ТЦУ, які восени представимо громадськості. За підсумками цих кейсів буде зрозуміло, якого масштабу можуть бути порушення у сфері трансфертного ціноутворення.

Важливими є посилення міжнародної співпраці щодо обміну податковою інформацією, імплементація плану дій ОЕСР із запобігання розмиванню податкової бази та виведенню прибутків у низькоподаткові юрисдикції (план BEPS). Законопроект щодо імплементації плану BEPS презентували наприкінці минулого року, після цього обговорювали його з ОЕСР, відпра­цьовували кожний крок. На сьогодні маємо всі підстави сподіватися, що законопроект буде винесений на розгляд парламенту ще цього року.

— Ви неодноразово наголошували, що підтримуєте загальне декларування доходів громадян. Які перспективи щодо впровадження цього механізму і з якими труднощами може зіткнутися ДПС, у тому числі в аспекті запуску нового масштабного сервісу?

— Нульове декларування — це певна дата, з якої всі громадяни України будуть вважатися такими, що мають певне майно. На сьогодні таку дату ще не визначено. Наприклад, на питання, звідки ви взяли автомобіль, ви можете розповісти якусь історію, що бабця у 1994 році подарувала гроші, перед тим як померла чи виїхала в іншу державу. Питання нульового декларування відсікає цей пласт питань, і ми рухаємося з чистого аркуша. Світовий досвід має приклади таких заходів. Вони заохочуються міжнародними організаціями.

У нас прийнято Закон України «Про валюту та валютні операції». У ньому сказано, що Національний банк України разом з урядом мають впровадити «нульове декларування». Зараз ми на цьому шляху. Проведення загальнообов’язкового декларування має стати «нульовою точкою», яка дасть змогу суспільству рухатися далі. Це буде якісний крок вперед для всього українського суспільства з огляду на принцип рівності платників податків перед законом і принцип справедливості. Плануємо реалізувати цю ідею з акцентом на діджиталізацію за допомогою електронного кабінету платника податків, доступ до якого отримає кожен громадянин. Ми повинні подумати над тим, яким чином це має бути введено, щоб цей процес не був дискримінаційним щодо тих людей та компаній, які платили податки всі ці роки.

— Як ви вважаєте, чи реально відновити довіру до податкових і митних органів найближчим часом?

— Бути почутим, зрозумілим та захищеним — такими є очікування бізнесу. Тому моє завдання як керівника — змінити ставлення працівників податкової системи до підприємців, відновити довіру, щоб кожен бачив у новій ДПС партнера й помічника. Для цього податкова повинна стати відкритою службою, місцем, де надаються послуги, де спонукають людей займатися підприємництвом і роблять цей процес легким і доступним. Сьогодні дедалі більше молоді обирають кар’єру підприємців, і завдання податкової — зробити так, щоб Україна була країною успішних та заможних підприємців, які, підкоривши власні ринки, йдуть на підкорення іноземних. Ми продовжимо будувати партнерські відносини з бізнесом.

— Чи складно вам далося рішення взяти участь у конкурсі з урахуванням історії призначень і звільнень попередників на цій посаді?

— Це, звичайно, дуже ризикована посада. Я вважаю, що тут можлива тільки одна політика — нульове терпіння до корупції. І потрібно робити правильні речі, які визначені законом, не поспішати, розповідати про них людям. Контракт на п’ять років — це біг на довгу дистанцію, це не спринт. І тому дуже було б добре, якби через п’ять років дискурс змінився, і ми говорили б не про «хлібне місце», а про відповідальну посаду, достатньо складну, яка є випробуванням для людей, що вирішили її обіймати.

Беседовала Светлана ТАРАСОВА, «Юридическая практика»