Європейський суд з прав людини 30 січня 2020 року у справі «Сукачов проти України» (скарга № 14057/17) визначив, що умови, в яких утримуються особи під час попереднього ув’язнення в Україні, є неадекватними. Оскільки справа стосувалася постійної структурної проблеми поганих умов тримання під вартою в Україні, ЄСПЛ визначив, що рішення у цій справі буде пілотним.

Власне, цим рішенням Суд констатував порушення статті 3 (заборона нелюдського або принизливого поводження) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція) через кумулятивний ефект переповненості, поганого освітлення, неналежної вентиляції та загальних санітарних умов, у яких перебував заявник, що доповнювалося відсутністю можливості рухової активності — фізичні вправи дозволялися лише одну годину на день. У таких умовах заявник до вироку суду перебував упродовж п’яти років — між 2012 та 2017 роками. Крім того, ЄСПЛ вказав на порушення статті 13 (право на ефективний засіб захисту) Конвенції через відсутність у нього ефективних можливостей поскаржитися на умови тримання під вартою.

ЄСПЛ визначив, що проблема неадекватних умов тримання під вартою стосується не лише пана Сукачова, а є широко розповсюдженою і про неї відомо щонайменше з 2005 року, коли Суд ухвалив своє перше рішення з цього питання, але конкретного її розв’язання, очевидно, ще не знайдено. Оскільки проблема постала і могла постати перед значною кількістю людей, виникла нагальна потреба у швидкому та відповідному відшкодуванні на внутрішньому рівні. Таким чином, ЄСПЛ вирішив застосувати свою пілотну процедуру ухвалення рішення у цій справі та наказав українській владі забезпечити доступними ефективними профілактичними та компенсаційними засобами для належних умов утримання не пізніше, ніж через 18 місяців після набуття цим рішенням статусу остаточного.

Також ЄСПЛ у порядку письмового провадження ухвалив рішення у кількох справах проти України, які стосувалися питань, що вже були предметом розгляду суду, зокрема щодо надмірної тривалості судового розгляду, а саме: 6 лютого ц.р. — «Бандурка проти України» (скарга № 5701/11), «Денисенко проти України» (скарга № 5820/11), «Герасін проти України» (скарга № 49614/18), «Корольов проти України» (скарга № 53583/13), «Лунєв проти України» (скарга № 20250/18), «Мештешуг проти України» (скарга № 52826/18), «Олієвський проти України» (скарга № 65117/11), «Єльник проти України» (скарга № 10444/13), «Закутний проти України» (скарга № 17843/19); 13 лютого 202 року — «Токарєв проти України» (скарга № 44252/13); 20 лютого ц.р. — «Антоненко та інші проти України» (скарга № 45009/13), «Чепеленко та інші проти України» (скарга № 15117/17), «Поваров проти України» (скарга № 7220/19).