Уже майже чотири місяці як вітчизняна Феміда функціонує без Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) — одного з двох органів суддівського врядування, на який покладене вирішення низки надважливих завдань. З огляду на наявну проблему кадрового голоду в обителях Феміди — це непростима розкіш. Хто винен у ситуації, що склалася? Законодавець, який, прагнучи швидких рішень, не передбачив у процедурі кадрового перезавантаження ВККС перехідний період, який дозволив би вирішувати поточні кадрові питання до формування нового складу Комісії, а процедуру комплектації ВККС прописав таким чином, що реалізувати відповідні положення неможливо? Міжнародні експерти, які бойкотували процедуру формування конкурсної комісії, що і мала опікуватися питаннями відбору майбутніх членів цього органу суддівського врядування? Чи, власне, Вища рада правосуддя (ВРП), яка повинна була забезпечити реалізацію законодавчого концепту щодо перезавантаження ВККС, однак, на думку окремих представників громадськості, прописала відповідні регламентні документи таким чином, що роль міжнародних інституцій у цьому процесі фактично було знівельовано?.. Відповіді на ці та інші запитання українське суспільство та юридична спільнота зокрема шукають уже не перший місяць.
Чергове публічне обговорення проблемної ситуації, що склалася, було ініційоване самою Вищою радою правосуддя. 12 лютого 2020 року в приміщенні національного агентства «Укрінформ» відбувся круглий стіл на тему «Проведення конкурсу на зайняття посади члена ВККС» за участю як членів ВРП, так і представників суддівського й адвокатського корпусів, у тому числі колишніх членів ВККС, експертів Національної школи суддів України та інших інституцій, а також представників громадськості.
Формування ВККС — це невідкладне і болюче питання для української судової системи, відкриваючи захід, наголосив голова ВРП Андрій Овсієнко, адже проблема кадрового дефіциту в судовій системі наразі обчислюється вже двома тисячами вакансій. Нестача кадрів негативно відображається як на доступі громадян до правосуддя, так і на дотриманні розумних строків розгляду справ. Тому якнайшвидше створення конкурсної комісії для проведення конкурсу на зайняття посади члена ВККС, за словами пана Овсієнка, є важливим стратегічним завданням для планування роботи і подальшого ефективного функціонування всієї судової системи. Як зазначалося, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (Закон), який набув чинності 7 листопада минулого року, жодного перехідного етапу для припинення повноважень попередньої каденції членів ВККС не передбачено, через що більшість кадрових процедур у судовій системі були заморожені. Крім того, законодавець установив досить стислі терміни для перезавантаження складу ВККС — упродовж трьох місяців з моменту набуття чинності Законом, тобто до 7 лютого 2020-го, за які, з об’єктивних причин, сформувати новий склад Комісії не вдалося.
Про головну причину затримки у формуванні складу ВККС, а саме — нюанси нової процедури, яка передбачає обов’язкову участь у ній міжнародних експертів, розповіла Світлана Шелест, член ВРП. «Загальмували ми на етапі створення конкурсної комісії. Але загальмували саме тому, що законодавець визначив склад конкурсної комісії таким чином, що сформувати її ми не можемо. І це сталося не з вини або через небажання Вищої ради правосуддя. І, звичайно, не тому, що з нами не хочуть працювати міжнародні партнери, а тому, що саме така конструкція була закладена в Законі», — наголосила пані Шелест. Вона нагадала, що до складу відповідної конкурсної комісії мають входити троє осіб, обраних Радою суддів України з числа її членів (своїх представників вищий орган суддівського самоврядування делегував ще в грудні минулого року), і троє осіб з числа міжнародних експертів, запропонованих міжнародними та іноземними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів України, до складу Громадської ради міжнародних експертів, утвореної відповідно до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд». Тобто суб’єктами формування у цьому випадку є тільки міжнародні організації, які свого часу створювали Громадську раду міжнародних експертів. Щоправда, ці інституції своїх представників до складу конкурсної комісії досі так і не номінували. Нагадаємо, що 4 лютого ц.р. ВРП ухвалила рішення продовжити термін для подачі відповідних заявок від міжнародних організацій до 10 березня 2020-го.
Більшість учасників круглого столу — представників експертного середовища зійшлися на думці, що наразі ситуація із формуванням конкурсної комісії видається патовою і вирішити її без оперативного законодавчого втручання фактично неможливо. Проблема, з якою зіштовхнулася ВРП при формуванні конкурсної комісії, була цілком прогнозованою — ще одна теза, озвучена деякими учасниками круглого столу. Адже Закон викликав негативну реакцію у міжнародної спільноти, особливо в частині скорочення максимальної чисельності суддів Верховного Суду (ВС). Тож, вочевидь, саме пункт 5 прикінцевих і перехідних положень Закону, згідно з яким ВККС протягом двох місяців з дня формування її нового складу має провести відбір суддів до касаційних судів у складі ВС із числа суддів відповідних касаційних судів Верховного Суду за критеріями професійної компетентності, етики та доброчесності, стала головним каменем спотикання для відповідних міжнародних організацій, які досі не номінували своїх представників до складу конкурсної комісії.
Щоправда, у представників громадськості була власна версія того, що відбувається довкола формування конкурсної комісії. Приписи національного законодавства не хочуть виконувати не міжнародні організації, а Вища рада правосуддя — таку позицію озвучила Галина
Чижик, експерт Центру протидії корупції, член Громадської ради доброчесності. На її переконання, міжнародні організації не делегують своїх представників до складу конкурсної комісії через Положення про проведення конкурсу на зайняття посади члена ВККС, затверджене ВРП, яким їхня роль у цій процедурі практично нівелюється.
Критика з вуст представника громадської організації звучала і на адресу концепції зазначеного регламентного документа, згідно з якою кандидати до складу ВККС з числа суддівського корпусу повинні складати більшість у складі Комісії, і їм у процесі конкурсного відбору надаються певні преференції. Нагадаємо, що в цьому регламентному документі серед іншого встановлюється, що у разі отримання кандидатами однакової кількості балів перевагу має той претендент, який є суддею
або суддею у відставці. Представникам Феміди мають віддати перевагу і при однаковій позиції в рейтингу серед кандидатів.
Аргументи членів ВРП щодо того, що надання переваги для суддів у цій кадровій процедурі пояснюється роллю, яку виконує сама ВККС: члени органу суддівського врядування, який, у тому числі, проводитиме атестацію суддів, включаючи «верховних», повинні мати певну кваліфікацію і досвід роботи, до того ж певний пріоритет люди у мантіях отримають тільки у виключних випадках, скажімо, за умови однакової кількості набраних балів, тож це жодним чином не обмежує права інших конкурсантів — вихідців з інших юридичних професій, для представників громадськості були непереконливими. Як, у принципі, і доводи щодо того, що міжнародні експерти обов’язково мають бути номіновані з числа фахівців у сфері боротьби з корупцією, а іноземні інституції повинні підтвердити їхню кваліфікацію.
Відтак, сторони цієї публічної дискусії — як представники професійної юридичної спільноти, так і громадські активісти — залишилися кожна при своїй думці.
Ольга КИРИЄНКО, «Судовий вісник»
© Юридична практика, 1997-2024. Всі права захищені
Кількість адвокатських балів | Вартість |
---|---|
Відеокурс з адвокатської етики | 650 грн |
10 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 2200 грн |
16 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 3500 грн |
8 адвокатських балів (без адвокатської етики) | 1800 грн |
Щодо додаткової інформації
Email: [email protected]
Тел. +38 (050) 449-01-09
Пожалуйста, подождите…