Міна назви — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА

Міна назви

Перейменування та розширення спеціалізації Вищого суду з питань інтелектуальної власності може призвести до перезавантаження конкурсу до цього суду
Старт роботи IP-суду розглядається як один із заходів у боротьбі з порушенням прав інтелектуальної власності в Україні, а наділення суду новими функціями може затримати початок його діяльності

Від початку 2020 року новини, повязані з процесом створення та стартом діяльності Вищого суду з питань інтелектуальної власності (ІРсуд), раз за разом збурюють інформаційний простір. І не завжди у позитивному контексті.

Попри те, що створення ІРсуду стало неабиякою новиною для ІРспільноти, яка одноголосно вітала таке законодавче рішення та покладала на діяльність цієї судової інституції великі сподівання, саме проведення конкурсу не супроводжувалося широкою медійною увагою та не перебувало у пріоритеті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) — органу, що займався добором кандидатів. Судіть самі: конкурс до першої інстанції ІРсуду оголошено 30 вересня 2017 року, до Апеляційної палати — 5 жовтня 2018 року. Обидва конкурси перебувають у статусі «триває». І цей статус зберігатиметься щонайменше рік — допоки новий склад ВККС не буде сформований Вищою радою правосуддя та не візьметься (якщо візьметься) завершувати справи своїх попередників. Колишньому ж складові Комісії вдалося завершити процес десь на дві третіх. Правду кажучи, ВККС могла б завершити конкурси до ІРсуду, якби не зволікання деяких членів Комісії з перевіркою робіт кандидатів

Залишившись без належної уваги, у «підвішеному» стані (чи варто нагадувати, що Закон України «Про судоустрій і статус суддів» ще у 2016 році передбачав утворення та оголошення проведення конкурсу на посади суддів ІРсуду протягом дванадцяти місяців з дня набуття ним чинності і цей термін давно сплив!?), суд став обєктом подальших законотворчих посягань.

Законотворці вирішили створити ще один спеціалізований суд — для вирішення судових спорів у сфері конкуренції. Утім, «створити» — це гучно сказано. З цією метою автори конкуренційноантимонопольної реформи обрали доволі прямолінійний шлях, не подбавши про деталі. Створення спеціалізованого суду у сфері конкуренції передбачає перейменування ІРсуду на Вищий суд з питань інтелектуальної власності та економічної конкуренції і віднесення повноважень з вирішення спорів у сфері конкуренції до юрисдикції новоствореного суду. При цьому такий крок передбачено окремим від основного законопроєкту про конкуренційноантимонопольну реформу документом — проєктом  2742 від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Примітно, що цей документ розглядатиметься Комітетом Верховної Ради України з питань правової політики, а не Комітетом з питань економічного розвитку — до компетенції якого віднесено проєкт про конкуренційноантимонопольну реформу та його альтернативні варіанти.

До юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності та економічної конкуренції пропонується віднести вирішення всіх спорів у сфері конкуренції, окрім оскарження рішень Антимонопольного комітету України (АМКУ) у сфері розгляду скарг про порушення законодавства щодо публічних закупівель. До повноважень цього суду також належатиме вирішення спорів, що виникають у процесі застосування норм Закону України «Про державну допомогу субєктам господарювання», про відшкодування шкоди, завданої порушеннями конкуренційного законодавства, та прийняття рішень про надання дозволу АМКУ на перевірку субєктів господарювання у разі вчинення ними дій, що містять ознаки антиконкурентних узгоджених дій субєктів господарювання та зловживання монопольним становищем на ринку.

А тепер про деталі, які залишились поза увагою авторів реформи. Поперше, наказом Державної судової адміністрації України від 14 січня 2020 року  06/к тимчасово виконуючим обовязки керівника апарату Вищого суду з питань інтелектуальної власності призначено Наталію Глібочану. З 19 червня 2019 року вона обіймає посаду заступника начальника управління з питань обєктів державної власності — начальника відділу адміністрування нерухомим майном Державної судової адміністрації України, має досвід організації роботи суду, що переїхав на територію, підконтрольну українській владі, як керівник апарату цього суду, а також реєстрації новоутвореного суду як юридичної особи.

Подруге, 13 лютого 2020 року здійснено державну реєстрацію новоутвореної юридичної особи — Вищого суду з питань інтелектуальної власності, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань. Юридична особа знаходиться за адресою: мКиїв, вулЛипська, буд. 18/5.

Потретє, правова спільнота непокоїться, що перейменування ІРсуду та «посилення» його конкурентними справами призведе до анулювання попередніх двох конкурсів та перезавантаження всього процесу з добору суддів. І ці побоювання цілком обґрунтовані, адже кандидати в судді до ІРсуду щонайменше склали іспит у рамках кваліфікаційного оцінювання. На сайті ВККС опубліковані Основи тестових запитань для проведення іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів та кандидатів на посаду судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності. У документі міститься понад тисяча запитань і лише десяток із них стосуються конкуренції, при цьому левова частка — вузького аспекту — недобросовісної конкуренції, боротьба з якою також є складовою частиною права інтелектуальної власності (ІР). Є думка, що новий склад ВККС може нівелювати здобутки попереднього складу й без внесення змін до законодавства, адже в прикінцевих та перехідних положеннях Закону від 16 жовтня 2019 року  193-IX йдеться про те, що конкурси, які були розпочаті Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до набуття чинності Законом  193-IX, продовжуються згідно з рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, утвореної відповідно до згаданого Закону. У цьому правники вбачають можливість для «маневру» нового складу Комісії.

Судді господарських судів не бачать проблеми у тому, що суддям ІРсуду доведеться розглядати справи стосовно захисту прав інтелектуальної власності та економічної конкуренції. Так склалося історично: на виконання Закону України «Про судоустрій України» з березня 2003 року у Вищому господарському суді України було утворено судові палати з розгляду окремих категорій справ, зокрема судова палата з розгляду справ у господарських спорах, повязаних із захистом права на обєкти інтелектуальної власності, на чолі з Віктором Москаленком. Наразі Вищий господарський суд України припинив свою діяльність, але перед ліквідацією до компетенції спеціалізованої Четвертої судової палати входили спори, що виникають при укладенні, зміні, розірванні, визнанні недійсними договорів і виконанні господарських зобовязань та з інших підстав, спори з права власності, спори з інтелектуальної власності та спори із застосування антимонопольного законодавства. Для суддів вищестоящих інстанцій господарської юрисдикції також не буде проблемою розглядати обидві категорії справ.

Одним із аргументів посилення ІРсуду конкурентними справами була незначна кількість, власне, ІРсправ. Судді господарських судів підтверджують, що протягом останнього року статистика ІРсправ є невтішною і, порівняно з іншими роками, їх кількість знизилася, та повязують такий прикрий факт зі зниженням економічного добробуту населення. З іншого боку, якщо правовласники спостерігатимуть стабільну, прогнозовану судову практику, швидке та ефективне правосуддя в ІРсуді, вони активніше звертатимуться за захистом своїх порушених прав. Це, зрештою, сприятливо вплине на підвищення інвестиційної привабливості України як країни, яка досі не може позбутися ганебного статусу «пірата  1» на міжнародній арені.

Кандидати до ІРсуду переконані, що перезавантажувати конкурс до ІРсуду з урахуванням обставин не варто, а готовність кандидата до відправлення правосуддя в нових правових координатах можна зясувати в ході, наприклад, співбесіди. Але відкритим у цьому контексті залишається питання готовності кандидатів, які мають досвід професійної діяльності представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) щонайменше пять років та кандидатів, які мають досвід професійної діяльності адвоката щодо здійснення представництва в суді у справах щодо захисту прав інтелектуальної власності щонайменше пять років. Автори конкуренційноантимонопольної реформи не пропонують змінити чи доповнити статтю 33 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка передбачає вимоги до судді спеціалізованого суду. У прикінцевих та перехідних положеннях основного проєкту про конкуренційноантимонопольну реформу ( 2730) також не йдеться про долю чинного конкурсу до ІРсуду, що видається вельми недалекоглядним з урахуванням великої кількості питань, які вже виникли, і того, що належне функціонування системи захисту економічної конкуренції в Україні є одним із наріжних каменів власне реформи.

Крім того, правники не вбачають доцільності збільшувати штатну чисельність суду у разі, якщо зміни до законодавства буде прийнято. Навіть якщо суддям доведеться розглядати обидві категорії справ — їхня сукупна кількість не зрівняється з теперішнім величезним навантаженням суддів в умовах гострого кадрового дефіциту.

Примітно, що Головне науковоекспертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку від 18 лютого 2020 року також висловлює низку зауважень до такого способу створення суду. «Аналіз законопроєкту та супровідних документів до нього дозволяє зробити висновок, що йдеться про створення спеціалізованого суду у сфері конкуренції шляхом додавання відповідних функцій Вищому суду з питань інтелектуальної власності. Проте слід звернути увагу, що згідно зі статтею 125 Конституції України суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проєкт якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя» — звертають увагу експерти. Також вони вказують на те, що стаття 33 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» містить перелік вимог до кандидатів ІРсуду і вказані особи можуть не мати достатньої кваліфікації для належного розгляду справ з питань економічної конкуренції.

«Перейменування та зміна функцій Вищого суду з питань інтелектуальної власності є достатньо складною процедурою — як законодавчою, так і практичною. Додавання нових функцій може затримати його створення та початок діяльності, що розглядається як один із важливих заходів у боротьбі з порушеннями прав інтелектуальної власності в Україні. Звертаємо увагу, що США повязують надання своїх торговельних преференцій Україні з виключенням її з наглядового списку країн, які порушують законодавство у сфері прав інтелектуальної власності. У спеціальній доповіді 301 (2019 Special 301 Report) однією з умов сприяння захисту прав інтелектуальної власності США назвали якнайшвидше створення в Україні Вищого суду з питань інтелектуальної власності» — зазначається у висновку від
18 
лютого.

Чи дослухаються законодавці до порад науковців та правової спільноти — доводиться лишень гадати. Одне очевидно — на кону стоїть не тільки доля нового суду, не тільки ефективний та належний захист національних правовласників, а й імідж країни на світовій арені.

Христина ПОШЕЛЮЖНА, «Судовий вісник»

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Зміст

За кордоном

Фармфактори

Кадри

Блок-тема

Новини

Обличчя місяця

Законотворчість

Набули чинності

Поза процесом

Як сьогодні ви оцінюєте діяльність третейських судів в Україні?

Міна назви

Судорозвантаження

Судова практика

Знайти площу

Захист шляхом нападу

Проти України

Ліквідаційна маска

Чи очікуваним для вас було рішення КСУ у справі за поданням Пленуму ВСУ?

Судове рішення

Щодо нарахування та сплати податку на прибуток та реєстрації платником податку на додану вартість

Про нюанси визнання нещасного випадку таким, що пов’язаний із виробництвом

Щодо обов’язку надання АМКУ інформації, яка становить банківську таємницю

Покарання за злочин проти працівника правоохоронного органу

Визначення відповідачем у справі державного реєстратора як суб’єкта владних повноважень автоматично не робить спір публічно-правовим

Про нюанси встановлення факту батьківства

Інформаційна пріоритетність

Інші новини

PRAVO.UA