Христина ПОШЕЛЮЖНА «Судовий вісник»

Діджиталізація мало­помалу добирається до судової влади. І йдеться не тільки про е­суд чи «суд у смартфоні», не про онлайн­засідання чи заходи за участю суддів. Народні депутати України пропонують діджиталізувати головний суддівський форум — з’їзд суддів України.

Дійсно, через пандемію і посилення карантину в Україні ХVІІІ з’їзд суддів України переносився декілька разів і відбувся тоді, коли відкладати його далі (без загрози блокування роботи фактично єдиного діючого кадрового органу — Вищої ради правосуддя (ВРП) — у зв’язку зі спливом строку повноважень делегованих раніше з’їздом до Ради представників) просто не було змоги.

Народні депутати України знайшли просте (проте чи ефективне?) рішення — проводити з’їзди суддів України онлайн. 12 березня 2021 року група парламентаріїв від політичної партії «Слуга народу» зареєструвала законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та інших законів щодо дистанційного проведення з’їзду суддів України з кадрових питань» № 5231. 30 березня 2021 року «Слугами народу» було зареєстровано альтернативний законопроєкт № 5231­1.

Дистанційний формат

Проаналізуємо спочатку основну ініціативу.

Вона мотивується необхідністю підвищення довіри до процесу обрання/призначення на вакантні посади з’їздом суддів України і, відповідно, підвищення довіри до тих кандидатів, які обираються чи призначаються. «Практика обрання чи призначення з’їздом суддів України на вакантні посади у Вищу раду правосуддя, Конституційного Суду України (КСУ), Раду суддів України останніми роками викликає у громадськості багато питань до прозорості та об’єктивності волевиявлення суддів через делегатів на з’їзд суддів України. Так, у ЗМІ неодноразово ще перед проведенням голосування на з’їзді називалися конкретні прізвища кандидатів, які «погоджені» та будуть обрані на ті чи інші посади. Як правило, ці «прогнози» чи інсайдерська інформація ЗМІ справджувалися, тобто ще до голосування було відомо, хто буде переможцем у виборах. Логічно, що на голосування кількох сотень делегатів на з’їзді суддів вплинути легше, ніж на волевиявлення всіх діючих суддів» — йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту № 5231.

Ініціативою пропонується внести зміни до Законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду правосуддя», «Про Конституційний Суд України».

Зокрема, пропонується доповнити частину 6 статті 132 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» про порядок проведення з’їзду суддів України нормою про те, що рішення з’їзду суддів України приймаються дистанційно з’їздом у порядку, визначеному статтею 132¹ цього Закону.

Особливості дистанційного формату пропонується визначити у статті 132¹ «Особливості проведення з’їзду суддів України та прийняття рішень з питань обрання Ради суддів України, обрання та звільнення члена Вищої ради правосуддя, призначення судді Конституційного Суду України».

Серед іншого пропонується встановити, що у з’їзді можуть брати участь усі судді України, повноваження яких не припинені на день голосування. Такий з’їзд є повноважним за умови, що у ньому взяли участь більше половини суддів, які мають таке право. На ­кожну ­вакантну посаду, що заповнюється з’їздом суддів України, проводиться окреме дистанційне електронне голосування. Обраними до Ради суддів України є судді, які за результатами дистанційного електронного голосування набрали більшу порівняно з іншими кандидатами кількість голосів. Якщо за результатами дистанційного електронного голосування двоє або більше кандидатів у члени Ради суддів України отримали однакову кількість голосів і неможливо визначити обраного, проводиться повторне дистанційне електрон­не голосування щодо цих кандидатів.

За аналогією відбуватиметься обрання члена Вищої ради правосуддя (а також звільнення члена ВРП) і судді Конституційного Суду України. Щоправда, ці кандидатури мають набрати більше половини голосів суддів, які брали участь у голосуванні. На кожну вакантну посаду члена Вищої ради правосуддя та на кожну вакантну посаду судді Конституційного Суду України проводитиметься окреме дистанційне електронне голосування.

До повноважень Ради суддів України пропонується віднести затвердження бюлетеня для дистанційного електронного голосування і Регламенту дистанційного електронного голосування, який має врегулювати «інші питання проведення дистанційного електронного голосування». Вищу раду правосуддя пропонується уповноважити затвердити певний програмний комплекс для дистанційного електронного голосування. Дистанційне електронне ­голосування, за основним проєктом, відбувається шляхом проставлення кваліфікованого електронного підпису судді, який має право брати участь у голосуванні.

Показово, що законопроєктом № 5231 не пропонується виключення статті 131 Закону України «Про судо­устрій і статус суддів», що визначає порядок обрання делегатів на з’їзд суддів України. За цією статтею, збори суддів кожного суду (крім місцевого загального суду, вищого спеціалізованого суду та Верховного Суду) обирають на з’їзд суддів України по одному делегату від двад­цяти суддів, які працюють у цьому суді. У разі якщо в суді працює менше двадцяти суддів, від суду делегується один делегат. Збори суддів вищих спеціалізованих судів обирають на з’їзд суддів України по троє делегатів з числа суддів цих судів. Пленум Верховного Суду обирає на з’їзд суддів України дванадцять делегатів з числа суддів Верховного Суду.

Фактично, можливість брати участь у з’їзді для повноважних суддів нівелює принцип делегованої участі.

Альтернативна реальність

У пояснювальній записці до альтернативного законопроєкту № 5231­1 йдеться про те, що основний законопроєкт є вкрай актуальним з огляду на процес діджиталізації у державі та пандемію. «Крім того, можливість всіх суддів брати безпосередню участь в обранні членів ВРП, КСУ та Ради суддів України підвищить прозорість цього процесу і забезпечить дотримання принципу незалежності, а також підвищить рівень суспільної довіри до органів ­суддівського врядування, самоврядування зокрема та судової влади загалом» — переконані ініціатори альтернативного проєкту, який по факту лише доповнює основний документ.

Автори документа додають, що не менш важливим фактором прозорості та незалежності волевиявлення суддів є забезпечення таємності волевиявлення суддів та запобігання можливому втручанню в процес голосування, у тому числі шляхом тиску на суддів з метою спонукання їх голосувати за певного кандидата.

Проєктом № 5231­1 пропонується доповнити статтю 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» двома новими підставами дисциплінарної відповідальності судді. Перша підстава: втручання у процес голосування іншими суддями з кадрових питань на з’їзді суддів України; голосування замість іншого судді (неособисте голосування) з кадрових питань на з’їзді суддів України; передача засобу кваліфікованого електронного підпису судді іншій особі для участі у голосуванні з кадрових питань на з’їзді суддів України. Друга підстава: агітація (крім самоагітації) суддею, який обіймає адміністративну посаду у суді, за кандидатів на посаду, яка заповнюється з’їздом суддів України.

Окрім того, альтернативний проєкт передбачає, що дистанційне електрон­не голосування відбувається у спеціально створеному онлайн­вебсервісі із застосуванням протоколу таємного (знеособленого) цифрового голосування за ­допомогою шифрованого ­унікального ідентифікатора користувача. На думку експертів, такий формат є більш прий­нятним для реалізації «таємного голосування».

Очевидно, що при розробці програмного комплексу для дистанційного електрон­ного голосування (у разі прийняття основ­ного або альтернативного проєкту) питанням «номер 1» буде кібербезпека. Також не варто забувати про сумнозвісну історію впровадження в Україні Єдиної судової інформаційно­телекомунікаційної системи (так званого е­суду). Ця історія триває досі, і поки «світла в кінці тунелю» не видно.

І останнє, з’їзд суддів України дистанційно вирішуватиме не тільки кадрові зав­дання. Він ще й заслуховуватиме звіти Ради суддів України про виконання зав­дань органів суддівського самоврядування щодо забезпечення незалежності судів і суддів, стан організаційного та фінансового забезпечення діяльності судів, інформацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про її діяльність, інформацію голови Державної судової адміністрації України про її діяльність, зок­рема щодо організаційного, фінансового та матеріально­технічного забезпечення діяльності органів судової влади. У разі перенесення цих обговорень в онлайн є ризик, що обговорення всіх некадрових питань скотиться до простої формальності. А от вирішення всім суддівським колективом кад­рових питань може призвести до справжніх кадрових перегонів, яким позаздрять навіть президентські передвиборчі кампанії.