Рівня оплати праці — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Судовий вісник № 4 (179) » Рівня оплати праці

Рівня оплати праці

Парламенту пропонують віднести посади секретарів судових засідань до патронатної служби та унормувати їхню оплату праці, а також зарплату помічників суддів

Христина ПОШЕЛЮЖНА «Судовий вісник»

 

У 2020 році загроза кадрового колапсу у судовій системі проявилася з іншого боку. Поряд із «дефіцитом» суддів почався сильний відтік кадрів з апарату суду через низькі заробітні плати. Зарплати були навіть нижчими за рівень 2019 року.

Впоратися з кадровою кризою серед суддів нелегко: для цього треба досягти чимало компромісів з відновлення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, завершити розпочаті конкурси на зайняття вакантних посад суддів, ініціювати нові. Але вирішення кадрової і фінансової кризи в апараті суду начебто не потребує залучення високопосадовців, міжнародних експертів чи громадськості. Здавалося б, питання забезпечення належного рівня оплати праці спеціалістів, від яких також залежить сталість відправлення правосуддя в Україні — річ очевидна і природна. Проте, як зазвичай, рівень фінансового забезпечення судів не досягав потреби, приміром, у 2020 році він становив лише 60 %.

І найнезахищенішими виявилися працівники апарату суду. За даними Державної судової адміністрації (ДСА) України, середній показник заробітної плати працівника апарату суду зменшився на 18,6 %: у 2019­му — 18 416 грн, а у 2020­му — 14 995 грн. Утім, навіть ці цифри не відображають реального стану речей, адже в деяких судах секретарі судових засідань отримували лише декілька сотень гривень авансованих виплат.

Попри брак коштів на виплату обов’язкових платежів та на оплату надбавки за вислугу років, у територіальних управліннях (ТУ) ДСА України траплялися випадки нарахування премій своїм співробітникам в розмірі 200 %, 300 %, ба навіть 500 %. Ці факти обговорювалися на березневому XVIII з’їзді суддів України. Ці факти стали предметом розгляду першого засідання Ради суддів України у новому складі у квітні цього року.

Суддівське самоврядування відре­агувало різко: заборонило керівникам ТУ ДСА України виплачувати стимулювальні виплати працівникам управлінь у розмірах, що перевищують середній розмір стимулювальних виплат працівників апаратів судів відповідної області; ініціювало серію обговорень із головами місцевих та апеляційних судів із метою вивчення можливості передання окремих функцій ТУ ДСА України безпосередньо судам; доручило ДСА України негайно інформувати Раду суддів України про випадки невиконання цього рішення щодо призначення стимулювальних виплат працівникам територіальних управлінь.

Але у глобальному розрізі цього питання таке рішення Ради суддів України, звісно ж, ефективним виходом не є. Проб­лема досягла настільки широкого розголосу, що втрутитися вирішили народні депутати України.

Законотворча ініціатива

12 квітня 2021 року група народних депутатів України на чолі з Тарасом Тарасенком (який уже тривалий час опікується точковими проблемами судової системи) ініціювала законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо унормування оплати праці помічників суддів та секретарів судового засідання» № 5361.

Законопроєктом № 5361 пропонуються зміни до Законів України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про державну службу». Зокрема, автори ініціативи ­пропонують віднести до патронатної служби поряд із помічниками суддів — секретарів судових засідань. З цією метою ­пропонується доповнити статтю 92 Закону України «Про державну службу» відповідними положеннями.

Так, пропонується переписати «з чис­того листа» статтю 157 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка у чинній наразі редакції присвячена помічникам суддів. У проєкті № 5361 ця стаття називається «Помічники суддів та секретарі судових засідань».

У проєкті статті 157 йдеться про те, що кожний суддя має помічника (помічників) і секретаря (секретарів) судового засідання. Положення про помічника судді і секретаря судового засідання має затверджуватися Радою суддів України. Пропонується встановити кваліфікаційні вимоги до секретаря судового засідання: вища освіту за спеціальністю «Правознавство» або «Правоохоронна діяльність» з освітньо­кваліфікаційним рівнем молодший бакалавр або бакалавр; вимог щодо стажу роботи немає.

Добір на посаду секретаря, за проєктом закону, здійснюватиме суддя самостійно (так само, як зараз він добирає собі помічника). Також суддя повинен буде розподіляти обов’язки між помічником і секретарем судового засідання та особисто здійснювати розподіл місячного фонду заробітної плати. Цей місячний фонд встановлюватиметься загальним фондом для оплати праці помічників суддів та секретарів судового засідання. Суддя вноситиме подання про призначення секретаря судового засідання, а призначатиметься він на посаду (та звільняється з посади) керівником апарату суду.

Зарплатний фон

А тепер декілька слів про те, як здійснюватиметься керування цим «зарплатним фондом» за задумом авторів законодавчої ініціативи. Розподіляти кошти для виплати помічнику та секретарю судового засідання буде суддя. Він має керуватися загальним фондом, встановленим на відповідний рік.

Пропонується, що суддя визначатиме своїм підопічним: заробітну плату, матеріальну допомогу для вирішення соціально­побутових питань, заробітну плату за час відпустки, матеріальну допомогу для оздоровлення під час надання щорічної основної відпустки, ­грошову ­компенсацію, передбачену статтею 24 Закону України «Про відпустки», за всі не використані дні щорічних основної та додаткової відпусток.

Розмір загального фонду, який встановлюється судді для оплати праці помічників суддів та секретарів судового засідання, залежить від навантаження на суддів. По­перше, для суддів, навантаження яких становить не більше 65 вхідних справ на місяць, розмір загального фонду буде 20 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року. По­друге, для суддів, навантаження яких становить від 65 до 100 вхідних справ на місяць, для визначення розміру загального фонду використовуватиметься коефіцієнт 1,5. По­третє, для суддів з кількістю вхідних справ більшою, ніж 100, використовуватиметься коефіцієнт 2. Залишок коштів загального фонду може бути використаний суддею для сплати премій помічнику судді.

Ці виплати, за проєктом закону, здійснюватимуться органом, який нараховує зарплати суддям за поданнями судді.

У разі ухвалення проєкту № 5361 — він почне діяти з 1 січня 2022 року. Також відповідно до ініціативи Кабінет Міністрів України буде зобов’язаний привести свої нормативно­правові акти у відповідність до нового правового поля протягом трьох місяців. Також свої нормативно­правові акти у відповідність мають привести міністерства та інші центральні органи виконавчої влади. Передбачати у проєктах законів про Державний бюджет України на 2022 рік та наступні роки видатки, пов’язані з реалізацією положень цього закону.

Проблеми і перспективи

«Для реалізації дієвості суддів та судової системи велике значення має забезпечення судів кваліфікованим допоміжним персоналом» — йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту. Також у ній говориться про те, що сьогодні судова система зіштовхнулася з критичною ситуа­цією, пов’язаною з відтоком великої кількості працівників, які, відповідно до своїх посадових обов’язків, виконують широкий спектр повноважень, що мають сприяти виконанню суддею повноважень щодо здійснення правосуддя — помічників суддів та секретарів судового засідання. Причиною цього у записці називається відсутність забезпечення належного рівня оплати праці зазначеним категоріям працівників.

Але проблема полягає в тому, що судову систему рухають уперед не тільки судді, помічники суддів, секретарі судових засідань, а й працівники канцелярії та багато інших спеціалістів. І основний недолік законопроєкту — він стосується винятково помічників суддів та секретарів судового засідання, оминаючи увагою всіх інших співробітників апарату суду.

Ця ініціатива досить прохолодно була сприйнята цільовою аудиторією проєкту. З одного боку, кожен суддя «почне» тягнути за своїми людьми. З іншого — суддя може використовувати «фінансове питання» як важіль тиску на свого підопічного або не підписувати подання про премії чи інші надбавки. А більш раціональною пропозицією вважається внесення змін до відповідної постанови Кабінету Міністрів України, якою визначаються посадові оклади, або внести зміни до Закону України «Про судо­устрій і статус суддів» і «прив’язати» зар­плату помічників суддів і секретарів судових засідань до суддівської винагороди.

У будь­якому разі поява таких законодавчих ініціатив є безперечним позитивом. Чим ширше буде висвітлюватися проблема, тим більшою буде ймовірність її розв’язання без критичних кадрових втрат для судової системи й, очевидно, майбутнього суддівського потенціалу.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Інші новини

PRAVO.UA