За останні роки кількість антидемпінгових розслідувань в Україні суттєво збільшилася, як і кількість прийнятих рішень про застосування антидемпінгових заходів за результатами їх проведення.

Розслідування ініціюють національні товаровиробники, проводять, у тому числі, й органи Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (МЕРТ). На підставі звіту та висновків МЕРТ остаточне рішення про застосування антидемпінгових заходів приймається Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі (МКМТ).

Строк звернення

Найперша проблема, що виникає, — це визначення моменту, з якого починається перебіг строків оскарження рішення МКМТ.

Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що таке рішення може бути оскаржене в судовому порядку протягом місяця від дати запровадження відповідних заходів.

При такому формулюванні не очевидно, що є «датою запровадження» антидемпінгових заходів: дата прийняття рішення МКМТ, опублікування рішення чи набуття ним законної сили або ж дата справляння остаточного антидемпінгового мита тощо.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при перегляді рішення МКМТ про застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив у постанові від 18 січня 2019 року у справі № 826/7768/17 роз’яснив, що остаточні антидемпінгові заходи запроваджуються в момент прийняття відповідного рішення, і саме з цієї дати обчислюється місячний строк звернення до суду з позовом щодо оскарження рішення.

Навіть якщо строк звернення до суду сплив, не все втрачено. Суд може визнати поважними причини пропуску.

Забезпечувальні заходи

Позивачі зазвичай ініціюють зупинення дії рішення МКМТ про застосування антидемпінгових заходів до моменту набуття законної сили судовим рішенням.

Однак варто враховувати, що суди не­охоче застосовують забезпечувальні заходи у цій категорії спорів, посилаючись на те, що факти, встановлення і оцінка яких є складовими елементами розгляду справи по суті, не можуть встановлюватися і оцінюватися в порядку, передбаченому для забезпечення позову. Визнання судом оскаржуваного рішення очевидно протиправним фактично є прийняттям рішення до початку розгляду справи по суті. А наявність механізму відшкодування сплачених сум антидемпінгового мита спростовує тезу про те, що невжиття таких заходів може суттєво ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому.

Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалою від 13 січня 2020 року у справі № 640/110/20 при перегляді рішення МКМТ про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей застосував заходи забезпечення позову шляхом зупинення рішення МКМТ не тільки з огляду на можливість настання негативних наслідків для позивача як особи, до якої застосовано остаточні антидемпінгові заходи, але й враховуючи ризик неможливості належного виконання позивачем взятих на себе договірних зобов’язань перед контрагентами та понесення ними збитків.

Доступ до матеріалів

За результатами розслідування, МЕРТ надсилає заінтересованим сторонам повідомлення про застосування остаточних антидемпінгових заходів, зі змісту якого вбачається лише те, що відповідне рішення було прийняте. Безпосередньо текст рішення МКМТ сторонам не надається. Відповідно до вимог процесуального закону, до позовної заяви має бути додано оригінал або копію оспорюваного рішення суб’єкта владних повноважень, у разі ж відсутності — клопотання про його витребування. Таким чином, оскаржуване рішення МКМТ треба витребовувати в судовому порядку.

заподіяння демпінговим імпортом шкоди доводиться відповідними доказами, які стосуються певного антидемпінгового розслідування і подані МЕРТ відповідно до частини 6 статті 10 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту». Доведення причинно­наслідкового зв’язку між демпінговим імпортом та шкодою, заподіяною національному товаровиробнику, ґрунтується на дослідженні всіх доказів стосовно предмета розслідування, що є у розпорядженні МЕРТ.

Тож з огляду на відсутність доступу до конфіденційних матеріалів антидемпінгового розслідування витребовувати через суд варто всі матеріали. Від достатності наданих доказів залежить результат перегляду рішення МКМТ судом. На практиці суди задовольняють клопотання про витребування матеріалів розслідування задля встановлення обставин, на які посилаються сторони, та дослідження доказів, на яких ґрунтується оскаржуване рішення, зок­рема, у справах: № 640/11242/19 (ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 березня 2020 року), № 640/6762/20 (ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2020 року), № 640/110/20 (ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 січня 2020 року), № 640/10503/19 (ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 серпня 2019 року), № 2а­3851/10/2670 (ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 березня 2010 року).

Коли МКМТ на вимогу суду надасть оскаржуване рішення, необхідно переконатися в наявності підписів більшості від чинного складу МКМТ.

Законом України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» визначено, що рішення про застосування остаточних антидемпінгових заходів приймається простою більшістю голосів.

Верховний Суд відзначає, що визначена законом кількість голосів, необхідна для прийняття рішення, повинна вираховуватись від кількості членів, присутніх на засіданні Комісії, в кількості, яка забезпечує її правомочність згідно із законом. Така правова позиція міститься у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року у справі № 826/11968/16 та від 18 грудня 2019 року у справі № 826/7760/17.

Європейський суд з прав людини у справі «Олссон проти Швеції» (скарга № 10465/83) наголосив, що рішення органу влади має бути визнане протиправним у разі, якщо істотність порушення процедури спричинила його неправильність.

Відсутність частини підписів може свідчити про недотримання порядку прийняття рішення з огляду на неправомочність складу МКМТ, що може стати підставою для визнання судом рішення протиправним.

Перевірити, чи була достатньою кількість членів МКМТ для прийняття оскаржуваного рішення, можна також шляхом витребування протоколу засідання МКМТ, на якому рішення приймалося. У разі ж неподання суб’єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд може визнати обставини, для з’ясування яких витребовувався доказ.

Предмет доказування

При перегляді рішення про застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну побутової холодильної та морозильної техніки Київський апеляційний адміністративний суд у постанові від 7 серпня 2012 року у справі № 2а­420/11/2670 вказав на ключові фактори, які враховуються при вирішенні питання протиправності рішення МКМТ про застосування антидемпінгових заходів. Так, підставою для застосування антидемпінгових заходів може бути лише одночасне встановлення таких обставин: факту демпінгу, факту шкоди національному товаровиробнику подібного товару, факту наявності причинно­наслідкового зв’язку між демпінгом та шкодою національному ­товаровиробнику і факту відповідності національним інтересам антидемпінгових заходів. Ці фактори (предмет доказування) є критичними для всього розслідування та прийняття остаточного рішення за його результатами, оскільки невстановлення або не повною мірою встановлення одного з них призводить до критичної неповноти розслідування та однозначної неможливості прийняття остаточного рішення про запровадження антидемпінгових заходів.

Таким чином, рішення МКМТ про застосування антидемпінгових заходів може бути визнане протиправним та скасоване у разі доведення порушення процедури його прийняття та (або) спростування виснов­ків МЕРТ і МКМТ про наявність демпінгового імпорту, заподіяння істотної шкоди чи загрози її заподіяння національному товаровиробнику, причинно­наслідкового зв’язку, а також відповідності національним інтересам антидемпінгових заходів.

Крістіна ШАПОВАЛОВА

адвокат, старший юрист міжнародної судової практики МЮГ ETERNA LAW, м. Київ

Спеціально для «Судового вісника»

Олексій МЕТЕЛЬ

молодший юрист міжнародної судової практики МЮГ ETERNA LAW, м. Київ

Спеціально для «Судового вісника»