21 жовтня 2020 року на засіданні Комітету Міністрів Ради Європи затверджено звіт Європейської комісії з питань ефективності правосуддя (CEPEJ) «Європейські судові системи — коло оцінки за 2020 рік» (Звіт). Цей Звіт, що традиційно готується CEPEJ раз на два роки, базується на даних за 2018 рік. Відомості для Звіту надали 45 держав — членів Ради Європи, а також три держави — спостерігачі в CEPEJ, зокрема Ізраїль, Марокко та Казахстан.
Загалом Звіт CEPEJ є фактично результатом аудиту систем правосуддя європейських країн. Він містить статистичні дані, таблиці та графіки, на основі яких експертами CEPEJ здійснено аналіз європейських тенденцій у контексті низки тем (бюджет, фахівці у сфері правосуддя, організація судів, користувачі судових послуг, ІТ, ефективність та якість правосуддя). Він включає огляд сучасного стану судових систем та аналіз загальних тенденцій у сфері правосуддя, що наразі існують в європейських країнах, а також випадки відхилення від них у деяких країнах із відповідними коментарями. З метою ліпшого реагування на поточні події у Звіті проаналізовано роль електронного правосуддя в умовах протидії поширенню COVID19.
Друга частина Звіту складається з графічних профілів країн, що взяли участь у цьогорічному оцінюванні. Окрім інформації про людські й фінансові ресурси, у цій частині подано відомості про заробітну плату, кар’єрні процедури, а також процедури просування по службі суддів та прокурорів. Друга частина Звіту також містить дані щодо показників ефективності, розроблені CEPEJ, зокрема коефіцієнти розгляду справ (CR; наскільки ефективно суди справляються із судовим навантаженням) і час розгляду справ (DT; кількість днів, необхідна для завершення розгляду справ), що дає змогу проаналізувати ефективність роботи судів усіх трьох інстанцій.
Третя частина Звіту — CEPEJSTAT — представляє собою динамічну базу даних CEPEJ, в якій зберігаються всі якісні та кількісні відомості з відповідними коментарями, зібраними в межах оцінки європейських судових систем, починаючи з 2010 року. Вона також містить інформацію, що охоплює бюджети судових систем, новітні технології, гендерні питання в роботі судів тощо.
Відповідно до даних CEPEJ, Україна є лідером за критерієм збільшення бюджетних витрат на судову систему в період з 2016го до 2018 року (+ 83 %, + 105 % у національній валюті). Зокрема, зазначається, що Україна у рамках судової реформи інвестувала значною мірою у збільшення заробітної плати суддів та працівників суду, поліпшення умов доступності до правосуддя, технічне оснащення судів та оновлення будівель судів. Крім того, Україна увійшла до трійки лідерів із комп’ютеризації. Порівняно із 2016 роком, у 2018 році показник реалізованого бюджету України у цій сфері становив + 138 %, а порівняно з 2014 роком — + 476 %. Також в Україні зафіксоване наймасштабніше збільшення фінансування на безоплатну правову допомогу (+ 135 % у євро та + 163 % у національній валюті). Україна також увійшла до переліку країн, що мали найбільший приріст реалізованого бюджету, виділеного на виплату заробітних плат у судах (+ 45 %).
Водночас експертами CEPEJ звернено увагу на значний відтік суддів із судової системи України — близько 30 % (у середньому в Європі — 21 суддя, а в Україні — 13 суддів на 100 000 жителів). Незважаючи на це, за кількістю і темпами розгляду справ результати роботи судів у 2018 році загалом тримаються середніх показників у Європі, а в деяких випадках навіть є вищими європейської медіани.
© Юридична практика, 1997-2024. Всі права захищені
Кількість адвокатських балів | Вартість |
---|---|
Відеокурс з адвокатської етики | 650 грн |
10 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 2200 грн |
16 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 3500 грн |
8 адвокатських балів (без адвокатської етики) | 1800 грн |
Щодо додаткової інформації
Email: [email protected]
Тел. +38 (050) 449-01-09
Пожалуйста, подождите…