21 жовтня 2020 року на засіданні Комітету Міністрів Ради Європи затверджено звіт Європейської комісії з питань ефективності правосуддя (CEPEJ) «Європейські судові системи — коло оцінки за 2020 рік» (Звіт). Цей Звіт, що традиційно готується CEPEJ раз на два роки, базується на даних за 2018 рік. Відомості для Звіту надали 45 держав — членів Ради Європи, а також три держави — спостерігачі в CEPEJ, зокрема Ізраїль, Марокко та Казахстан.

Загалом Звіт CEPEJ є фактично результатом аудиту систем правосуддя європейських країн. Він містить статистичні дані, таблиці та графіки, на основі яких експертами CEPEJ здійснено аналіз європейських тенденцій у контексті низки тем (бюджет, фахівці у сфері правосуддя, організація судів, користувачі судових послуг, ІТ, ефективність та якість правосуддя). Він включає огляд сучасного стану судових систем та аналіз загальних тенденцій у сфері правосуддя, що наразі існують в європейських країнах, а також випадки відхилення від них у деяких країнах із відповідними коментарями. З метою ліпшого реагування на поточні події у Звіті проаналізовано роль електронного правосуддя в умовах протидії поширенню COVID­19.

Друга частина Звіту складається з графічних профілів країн, що взяли участь у цьогорічному оцінюванні. Окрім інформації про людські й фінансові ресурси, у цій частині подано відомості про заробітну плату, кар’єрні процедури, а також процедури просування по службі суддів та прокурорів. Друга частина Звіту також містить дані щодо показників ефективності, розроблені CEPEJ, зокрема коефіцієнти розгляду справ (CR; наскільки ефективно суди справляються із судовим навантаженням) і час розгляду справ (DT; кількість днів, необхідна для завершення розгляду справ), що дає змогу проаналізувати ефективність роботи судів усіх трьох інстанцій.

Третя частина Звіту — CEPEJ­STAT — представляє собою динамічну базу даних CEPEJ, в якій зберігаються всі якісні та кількісні відомості з відповідними коментарями, зібраними в межах оцінки європейських судових систем, починаючи з 2010 року. Вона також містить інформацію, що охоплює бюджети судових систем, новітні технології, гендерні питання в роботі судів тощо.

Відповідно до даних CEPEJ, Україна є лідером за критерієм збільшення бюджетних витрат на судову систему в період з 2016­го до 2018 року (+ 83 %, + 105 % у національній валюті). Зокрема, зазначається, що Україна у рамках судової реформи інвестувала значною мірою у збільшення заробітної плати суддів та працівників суду, поліпшення умов дос­тупності до правосуддя, технічне оснащення судів та оновлення будівель судів. Крім того, Україна увійшла до трійки лідерів із комп’ютеризації. Порівняно із 2016 роком, у 2018 році показник реалізованого бюджету України у цій сфері становив + 138 %, а порівняно з 2014 роком — + 476 %. Також в Україні зафіксоване наймасштабніше збільшення фінансування на безоплатну правову допомогу (+ 135 % у євро та + 163 % у національній валюті). Україна також увійшла до переліку країн, що мали найбільший приріст реалізованого бюджету, виділеного на виплату заробітних плат у судах (+ 45 %).

Водночас експертами CEPEJ звернено увагу на значний відтік суддів із судової системи України — близько 30 % (у середньому в Європі — 21 суддя, а в Україні — 13 суддів на 100 000 жителів). Незважаючи на це, за кількістю і темпами розгляду справ результати роботи судів у 2018 році загалом тримаються середніх показників у Європі, а в деяких випадках навіть є вищими європейської медіани.