Олена БІЛОУС

юрист Юридичної групи LCF

Дискусії щодо питання про залучення міжнародних експертів у процес формування суддівського корпусу пожвавились після внесення Президентом України до парламенту законопроєкту № 3711, яким передбачено, зокрема, розширення кола міжнародних організацій, які можуть запропонувати своїх членів до Конкурсної комісії, що здійснюватиме добір до ВККС. У цій частині законопроєкт був негативно оцінений Венеціанською комісією.

Неоднозначно правовою спільнотою була сприйнята і пропозиція голови Виконавчого комітету Національної ради реформ України (Міхеіла Саакашвілі) щодо включення іноземних суддів до складу Верховного Суду.

Варто зазначити, що Україна вже має досвід співпраці з міжнародними експертами, зокрема, під час формування суддівського корпусу Вищого антикорупційного суду.

Також про наміри залучення міжнародних експертів під час перевірки доброчесності членів Вищої ради правосуддя йдеться в Меморандумі про економічну і фінансову політику, розробленому урядом України та схваленому МВФ.

Таким чином, з боку державної влади простежується посилення тенденції до залучення іноземних фахівців до судової системи України. Обґрунтовуючи необхідність такої співпраці, парламент та уряд України посилаються на необхідність у такий спосіб відновити довіру до судової системи та поліпшити інвестиційний клімат країни.

Збільшення присутності «іноземного елемента» в структурі органів державної влади викликає питання щодо відповідності таких дій Конституції України та засадам державного суверенітету.

Аналізуючи доцільність залучення міжнародних експертів у процес формування суддівського корпусу, необхідно усвідомлювати, що відновлення довіри до суду неможливе без суттєвих змін у державному управлінні та підвищення рівня правової свідомості суспільства, а поліпшення інвестиційного клімату насамперед потребує підвищення рівня економічного розвитку країни. Водночас неспроможність країни самостійно підвищити авторитет судової влади навряд чи зможе привабити інвесторів.

Отже, з одного боку, залучення міжнародних експертів без ґрунтовних змін у системі державної влади та суспільного ладу є безперспективним, а з іншого — взяті Україною зобов’язання перед МВФ мають бути виконані.

Так, розв’язання питання відновлення довіри до суду та поліпшення інвестиційного клімату, в першу чергу, потребує внутрішньодержавного зростання. При цьому практика залучення міжнародних експертів може бути використана лише за умови встановлення на законодавчому рівні чіткої регламентації процедури та строковості такої співпраці, а також меж повноважень експертів.