У березні 2020 року життя більшості країн світу, здається, змінилося назавжди: розділилося на до і після COVID-19. І Україна — не виняток (дуже хочеться додати, на жаль). Пандемія коронавірусу стала серйозним випробуванням на міцність не лише для медичної галузі, світових економік і бізнес-середовища, а й для кожного жителя планети. В умовах суворих карантинних обмежень питання соціальної відповідальності набуло неабиякого значення, адже йдеться не лише про фінансові чи репутаційні втрати, а й про найдорожче — життя людей.

Урядові заходи, спрямовані на стримування пошесті, що шириться світом, не могли не позначитися на житті судової системи України. 17 березня 2020 року відбулося позачергове засідання Ради суддів України, яке проходило у режимі відеоконференції. На ньому було розглянуте питання щодо організації роботи судів та органів суддівського самоврядування з метою мінімізації ризиків розповсюдження нової хвороби і ухвалено низку рішень, зокрема, щодо перенесення XVIII чергового з’їзду суддів України на невизначену дату.

Нагадаємо, що головний суддівський форум мав проходити у Києві 6–7 квітня ц.р., і в середині березня процес його організації та підготовки вийшов на фінішну пряму. Згідно з рішенням Ради суддів України від 28 лютого 2020 року № 10, для обрання делегатів на ХVІІІ з’їзд суддів України спільні збори суддів місцевих загальних судів України мали бути проведені до 25 березня 2020 року, а протоколи про обрання делегатів — надіслані до 27 березня. Утім, на останньому засіданні вищого органу суддівського врядування до цього рішення було внесено корективи: відповідним організаційним комітетам рішення про скликання спільних зборів суддів місцевих загальних судів рекомендовано ухвалювати з урахуванням карантинних заходів та мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19. А від ідеї встановлення чіткого дедлайну для подання протоколів про обрання делегатів узагалі відмовилися.

Кадрове рівняння до запитання

Окрім цього, члени Ради суддів України перенесли на невизначений строк ще один організаційний захід — проведення співбесід з кандидатами на посаду судді Конституційного Суду України (КСУ), запланованих на 27 березня 2020 року.  Перелік усіх претендентів на посаду судді КСУ за квотою з’їзду суддів (вакансія, нагадаємо, залишається незаповненою з осені минулого року, позаяк попередній головний суддівський форум із трьох кадрових позицій заповнив тільки дві, делегувавши до КСУ суддю Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у відставці Галину Юровську і на той момент голову Волинського апеляційного суду Петра Філюка) став відомий уже на початку нинішньої весни. Цьому передувала процедура прийому необхідного пакета документів від осіб, які виявили намір обійняти посаду «конституційного» судді (тривала впродовж лютого 2020 року), а також процес встановлення Радою суддів України відповідності кандидатів вимогам, передбаченим Конституцією України та профільним законом. Усім здобувачам — 14 особам, які подали свою заявку на участь у конкурсі, — Рада суддів Україна, яка в цій процедурі виконує функції фактично конкурсної комісії, дала зелене світло.

Цілком прогнозовано, що більшість претендентів є представниками суддівського корпусу: двоє суддів Верховного Суду — Олександр Прокопенко та Микола Гусак, двоє представників другої інстанції — голова Херсонського апеляційного суду Олександр Коровайко і суддя Харківського апеляційного суду Віктор Яцина, четверо суддів першої інстанції — Валерія Бабко (Деснянський районний суд м. Києва), Віталій Васильченко (Кам’янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області), Тамара Новікова (Черкаський окружний адміністративний суд), Наталія Мазка (Макарівський районний суд Київської області), а також суддя Вищого господарського суду України Михайло Малетич і суддя Вищого адміністративного суду України у відставці Михайло Цуркан, який зараз працює в Національній школі суддів України.

Решта четверо претендентів представляють різні юридичні професії: Оксана Грищук, професор кафедри теорії та філософії права Львівського національного університету імені Івана Франка, Наталія Денисенко, заступник керівника Управління порівняльно-правового аналізу — завідуюча відділом порівняльних досліджень КСУ, Микола Сірий, старший науковий співробітник Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, та Олексій Лясковець, адвокат.

Як довго згаданим конкурсантам доведеться чекати на зустріч із членами Ради суддів України, достеменно не відомо, співбесіди було перенесено на невизначений строк.

Карантинні рекомендації

Через карантинні заходи, введені постановою Кабінету Міністрів України № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», Рада суддів України ухвалила низку рекомендацій для судів усіх рівнів щодо встановлення особливого режиму роботи на період з 16 березня до 3 квітня 2020 року. Серед іншого вищий орган суддівського самоврядування радить, зокрема, таке: дати громадянам роз’яснення щодо можливості відкладення розгляду справ у зв’язку із карантинними заходами та можливості розгляду справ у режимі відеоконференції; припинити всі заходи, не пов’язані з процесуальною діяльністю (круглі столи, семінари, дні відкритих дверей тощо), а також проведення особистого прийому громадян керівництвом суду; обмежити допуск до судових засідань осіб, які не є їхніми учасниками, а також громадян з ознаками респіраторних захворювань; зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня; за можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, у порядку письмового провадження.

Крім того, Рада суддів України рекомендує громадянам та іншим особам усі необхідні документи (позовні заяви, заяви, скарги, відзиви, пояснення, клопотання тощо) надавати суду в електрон­ному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет у системі «Елект­ронний суд», поштою, факсом або за допомогою дистанційних засобів зв’язку.

При визначенні особливостей роботи суду на період карантинних заходів необхідно враховувати спеціалізацію суду, інстанційність та відповідні категорії справ. Рада суддів України звертає увагу на те, що при вирішенні питання про можливість розгляду справ у режимі відеоконференції потрібно враховувати, що такий режим роботи суду не повною мірою убезпечує від поширення захворювання, оскільки все ж передбачає необхідність явки громадян у декілька судів, які забезпечують проведення судового засідання у такому режимі.

Нове кадрове завдання

Звісно, хочеться вірити, що безпрецедентні заходи, до яких уже вдалася ­українська влада, досягнуть своєї мети й епідемію коронавірусу вдасться зупинити. Так чи інакше, а життя після карантину продовжиться. І така вимушена пауза у проведенні з’їзду суддів України може навіть піти на користь: допомогти вирішити не менш важливе кадрове завдання, окрім двох уже заявлених, — призначення судді КСУ і обрання нового складу Ради суддів України.

Йдеться про таке очікуване для суддівської спільноти, яка впродовж останніх двох років живе в умовах кадрового голоду, формування складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС). Як відомо, рішення КСУ № 4-р/2020, ухвалене 11 березня 2020 року за конституційним поданням Верховного Суду (детальніше про нього читайте у матеріалі на 11 шпальті цього номера «Судового вісника»), стало «вироком» для більшості новацій Закону України № 193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», зокрема, і положень, якими передбачалися нові правила формування ВККС. Частина 1 статті 94 Закону України «Про судоустрій і статус суддів України», згідно з якою до складу ВККС входять 12 членів, які призначаються Вищою радою правосуддя (ВРП) за результатами конкурсу, була визнана такою, що суперечить низці конституційних норм (частині 1 статті 8, частині 1 статті 55, частині 1 статті 126, частині 1 статті 131 Основного Закону).

Більше того, згідно з рішенням КСУ цьому органу суддівського врядування фактично було повернуто статус-кво, тобто відновлено старий алгоритм комплектації ВККС, відповідно до якого до складу Комісії обираються (призначаються) 16 членів, які є громадянами України, мають повну вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права не менш ніж 15 років (частина 1 статті 94 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що діяла до 7 листопада минулого року). Нагадаємо, що раніше склад цього органу суддівського
врядування формували п’ять різних суб’єктів: як колегіальні органи — з’їзд суддів України (восьмеро осіб), головні форуми адвокатів і вчених-юристів (квота кожного — двоє членів Комісії), так і конкретні посадові особи — омбудсмен і голова Державної судової адміністрації України (кожен по двоє членів ВККС).

Отже, коло кадрових завдань для майбутнього з’їзду суддів України може розширитися, звісно, якщо законодавці завчасно подбають про те, щоб привести у відповідність до згаданого рішення КСУ профільний суддівський закон, і не вигадають якийсь новий концепт комплектації ВККС у частині суб’єктів його формування і правил делегування ними членів цього органу суддівського врядування.

Ольга КИРИЄНКО«Судовий вісник»