Шляхи судової реформи несповідимі: вчергове для представників вітчизняної Феміди підготували шокову законодавчу терапію. У перший день роботи Верховної Ради України IX скликання глава держави ініціював проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» № 1008, яким було ознаменовано черговий виток судової реформи.

Чи стали запропоновані зміни сюрпризом — вочевидь, ні, позаяк чутки щодо перезавантаження органів суддівського врядування і, так би мовити, інтеграції Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) до сфери компетенції Вищої ради правосуддя (ВРП), а також стосовно скорочення чисельності суддів Верховного Суду (ВС) у владних кулуарах ходили впродовж цього літа. Утім, такі новації для представників судової системи (принаймні, для ВККС та ВС) стали прикрою несподіванкою. Очікувалося, що удосконалення законодавчого регулювання сфери правосуддя відбудеться не так швидко, а всі можливі пропозиції стануть предметом розгляду новоствореної Комісії з питань правової реформи. Та не так сталося, як гадалося.

Про нюанси проекту № 1008, перипетії його обговорення у будівлі під куполом і головній робочій резиденції ВС ми розповімо далі.

Законодавчі нюанси

Незважаючи на назву проекту — «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського управління», — документ містить чимало змін, які ніяк не пов’язані з роботою ВККС і ВРП. Наприклад, пропонується відмовитися від правила, спрямованого на забезпечення стабільності профільного суддівського законодавства. Йдеться про пропозицію виключити частину 2 статті 4 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Закон), в якій встановлено, що зміни до цього Закону можуть вноситися виключно (!) законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Окрім цього, проект містить пропозицію скоротити кількість «верховних» суддів удвічі. Для цього пропонується відкоригувати положення частини 1 статті 37 Закону, встановивши граничну чисельність «верховних» суддів на рівні ста осіб (нині ця кадрова величина — 200 суддів). Варто зазначити, що на сьогодні у найвищій судовій інстанції держави працюють 192 судді. Зауважимо, що недавно стало відомо про першу кадрову втрату ВС: 19 вересня ВРП звільнила Аллу Лесько з посади судді Касаційного цивільного суду у складі ВС на підставі поданої нею заяви про відставку.

У прикінцевих положеннях проекту «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського управління» серед іншого встановлено, що ВККС протягом двох місяців з дня формування її нового складу має провести відбір суддів до касаційних судів у складі ВС з числа суддів відповідних касаційних судів ВС за критеріями професійної компетентності, етики та доброчесності. Порядок проведення відповідного «відсіву» затверджуватиметься ВККС за погодженням із ВРП. Цьому має передувати визначення кількості суддівських посад у кожному з чотирьох касаційних судів ВС з урахуванням, зокрема, законодавчих вимог щодо судових палат, які обов’язково створюються в касаційному суді, і порядку формування Великої Палати ВС. Тобто кількість суддів у судах визначить Державна судова адміністрація України (ДСА) за погодженням із ВРП.

У частині удосконалення діяльності органів суддівського врядування пропонується низка новацій. Серед іншого йдеться про застосування люстраційного механізму до деяких кадрових позицій: осіб, які обіймали в сукупності не менше одного року в період з 21 листопада 2013 року по 19 травня 2019 року посаду (посади) голови ВККС, голови ДСА, їхніх заступників.

А ось кадрове перезавантаження всього нинішнього складу ВККС має відбутися не за допомогою люстраційного механізму, а шляхом внесення змін щодо організації роботи та порядку формування цього органу суддівського врядування. З незалежного органу ВККС пропонується перевести в розряд інституції, яка повністю підпорядковується ВРП. Нагадаємо: сьогодні до складу ВККС входять 16 членів, які обираються/призначаються як колегіальними органами (з’їздом суддів — вісім осіб, головними форумами адвокатів і вчених–юристів — по дві особи), так і конкретними посадовими особами — омбудсменом і головою ДСА (квота кожного суб’єкта — двоє членів Комісії). Проектом № 1008 пропонується зовсім інший концепт формування ВККС. До її складу входитимуть 12 членів, які призначаються Вищою радою правосуддя за результатами конкурсу терміном на чотири роки. Конкурс на зайняття посади члена ВККС, як прописується в проекті № 1008, проводить ВРП, щоправда, не самостійно, а за допомогою спеціальної конкурсної комісії. До її складу мають входити шість членів: три особи, обрані Радою суддів України з числа її членів, і ще три — з числа міжнародних експертів, запропонованих міжнародними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів України, до складу Громадської ради міжнародних експертів, створеної відповідно до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».

При Вищій раді правосуддя також пропонується створити інший допоміжний колегіальний орган — Комісію з питань доброчесності та етики у складі шести осіб, яка має забезпечити прозорість і підзвітність членів ВРП та ВККС. Така Комісія повинна діяти на підставі відповідного положення, яке має бути затверджене на її першому засіданні. При цьому затвердження більшості процедурних актів, у тому числі регламенту ВККС, який визначає порядок роботи Комісії, покладається на ВРП.

Окремий блок змін проекту № 1008 стосується дисциплінарного провадження і питань суддівської винагороди. Зокрема, пропонується ввести інститут фактично анонімної скарги на дії суддів, а також переглянути законодавчі підходи до базового розміру посадового окладу «верховного» судді, зменшивши його з 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб до 55, і заробітної плати членів органів суддівського врядування. Так, розмір винагороди членів ВККС, які не є суддями, встановлюється на рівні посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду: у 2019-му він обчислюється 40 прожитковими мінімумами для працездатних осіб, а в наступному — має бути збільшений до 50 зазначених фінансових величин. Нагадаємо: сьогодні зарплата членів ВККС встановлена на рівні посадового окладу судді ВС з коефіцієнтом 1,5. Аналогічний рівень винагороди сьогодні отримують і члени ВРП, щоправда, і його в проекті № 1008 запропоновано знизити, встановивши на рівні посадового окладу «верховного» судді.

Серед пропонованих главою держави законодавчих змін у частині матеріального забезпечення судової системи є і давно очікувані суддівською спільнотою. Йдеться про пропозицію виключити пункти 22 і 23 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону. Ці норми вже неодноразово визнавалися дискримінаційними, оскільки «прив’язували» отримання суддівської винагороди у нових підвищених розмірах до проходження суддею кваліфікаційного оцінювання або призначення його на посаду за результатами конкурсу, проведеного вже після 30 вересня 2016-го (після набуття чинності новою редакцією Закону).

Політична дискусія

З огляду на те, що проект № 1008 був визначений Президентом України Володимиром Зеленським як невідкладний, з його розглядом у будівлі під куполом не зволікали. Уже 10 вересня ц.р. зазначена ініціатива була предметом обговорення на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

Ключові ідеї президентського проекту парламентаріям презентував Федір Веніславський, представник глави держави в Конституційному Суді України. За його словами, судова реформа зразка 2016 року не досягла своєї головної мети — не повернула довіру громадян до судової системи і не підвищила авторитет правосуддя. Одна з головних причин криється в діяльності ВККС, яка не впоралася з покладеними на неї завданнями: процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, розпочата в 2016 році, досі не завершена, і тільки половина суддів з усього суддівського корпусу вважаються такими, що пройшли атестацію, крім того, триває і процедура відбору суддів на вакантні посади в судах. «Перезавантаження» ВККС, на переконання доповідача, є «абсолютно очікуваною вимогою і громадськості, і професійної спільноти, оскільки цей орган себе повністю дискредитував і з політичної, і з професійної точки зору».

Що стосується пропозиції про зниження максимальної кадрової планки для суддів ВС з 200 до 100 осіб, то чіткої аргументації для такого кроку з уст представника глави держави так і не прозвучало. Говорячи про необхідність скорочення штатної чисельності найвищої судової інстанції країни, Федір Веніславський розповів, що паралельно триває робота над підготовкою змін до процесуальних кодексів, мета яких — створити ефективні фільтри, щоб у більшості справ, які сьогодні надходять до ВС, судовий розгляд завершувався на рівні апеляційної інстанції. При цьому, відповідаючи на запитання одного з парламентаріїв щодо того, що буде з ВС після реалізації цього законодавчого сценарію, доповідач упевнено заявив: «Нічого страшного не станеться. Буде затверджено порядок кваліфікаційного оцінювання суддів. Серед тих майже 200 осіб, які сьогодні працюють у ВС, буде проведено нове оцінювання, і залишиться 100 суддів, а інші посилять апеляційну інстанцію. Думаю, що судді апеляційних судів будуть у захваті від того, що такі кваліфіковані, професійні люди, які працювали суддями ВС, прийдуть до апеляційних інстанцій».

Перед народними депутатами України виступили і присутні на засіданні профільного парламентського підрозділу представники ВС і ВККС, які озвучили низку застережень щодо запропонованих змін. Утім, контраргументи представників судової системи почуті більшістю парламентаріїв не були: профільний комітет рекомендував парламенту ухвалити проект закону № 1008 за основу і в цілому, а альтернативний нормотворчий сценарій (його автор — народний депутат України Іван Крулько) — проект № 1008-1, — який предметно навіть не обговорювалося, відхилити. Та у сесійній залі ідея такого законодавчого «бліцкригу» підтримки не знайшла, проект № 1008 було ухвалено тільки за основу.

Верховна реакція

Реакція суддівської спільноти на запропоновані зміни не забарилася. 16 вересня ц.р. відбувся Пленум ВС, на якому, зокрема, обговорювався проект № 1008. Чим була продиктована законодавча ідея щодо скорочення чисельності ВС і як зменшення кількості «верховних» суддів може поліпшити ситуацію зі здійсненням правосуддя в Україні?.. Відповіді на ці та інші запитання пояснювальна записка до проекту № 1008 не дає, підкреслила очільниця найвищої судової установи країни Валентина Данішевська. Ідея зменшення кількості суддів ВС не підтримується ні професійною, ні міжнародною спільнотою, констатувала вона. Що стосується планів законодавців щодо введення додаткових процесуальних фільтрів для ВС, то такий підхід є вельми «сумнівним». І нині діючі касаційні фільтри викликають багато питань у громадськості з точки зору доступу до правосуддя, а з огляду на брак кадрів у судах першої та апеляційної інстанцій і велику кількість справ, що надходять на розгляд ВС, такі зміни не на часі. Раніше, ще три роки тому, нагадала пані Данішевська, касаційне провадження здійснювалося 380 суддями, які працювали у Верховному Суді України і трьох вищих спеціалізованих судах, сьогодні ж касаційні функції (і не тільки, адже в окремих категоріях справ ВС діє як суд першої і другої інстанцій) реалізуються силами менш ніж 200 суддів. З моменту початку процесуальної діяльності нової касаційної інстанції на її розгляд надійшло вже понад 220 тисяч справ, і за цей період уже було розглянуто понад 150 тисяч. «Статистика свідчить, що Верховний Суд отримує щодня 360 касаційних скарг і звернень. Це означає, що зміна складу Верховного Суду на цьому етапі послабить Суд з точки зору захисту прав громадян та забезпечення розгляду справ у розумні строки, а відповідно, позначиться і на авторитеті ВС», — зазначила Голова Верховного Суду. Також Валентина Данішевська нагадала, що публічно вже пропонувала Президенту України завітати до Кловського палацу, аби обговорити, зокрема, і питання суддівської незалежності (такі слова були озвучені 5 вересня ц.р. під час урочистостей з нагоди початку процесуальної діяльності Вищого антикорупційного суду). На сьогодні такої зустрічі не відбулося, однак надія на таке рандеву ще є, наголосила вона.

За результатами обговорення більшість ідей законопроекту № 1008 учасники Пленуму ВС розцінили як очевидну загрозу суддівській незалежності, за винятком пропозиції щодо забезпечення рівних умов у питанні оплати праці суддів незалежно від проходження кваліфікаційного оцінювання. Колектив ВС вирішив повністю підтримати позицію ВРП щодо положень цього законопроекту, викладену в консультативному висновку від 5 вересня ц.р., а також ініціював питання щодо необхідності відтермінування розгляду проекту № 1008 і проведення професійної дискусії із залученням вітчизняних та міжнародних експертів перед законодавцями.

Ольга КИРИЄНКО, «Судовий вісник»