Зміна ідентифікаційного номера кузова транспортного засобу позбавляє можливості ідентифікувати транспортний засіб як власність особи, експлуатація такого транспортного засобу на території України заборонена.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув 2 вересня 2019 року у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу гр–на Р. на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 9 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 27 липня 2017 року.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року гр–н Р. звернувся до суду з позовом до Територіального сервісного центру № 7141 регіонального сервісного центру в Черкаській області Міністерства внутрішніх справ України, треті особи: Центральний відділ державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції в Черкаській області, державне підприємство «СЕТАМ» Міністерства юстиції України, про визнання права власності та зобов’язання вчинити дії.

Позовна заява мотивована тим, що 28 листопада 2016 року гр–н Р. придбав з торгів, організатором яких є ДП «СЕТАМ», автомобіль марки Toyota Corolla, 2005 року випуску, реєстраційний номер *, у зв’язку з чим ним була сплачена повна вартість вказаного майна, а саме — 166 500,00 грн.

5 грудня 2016 року позивач звернувся до Територіального сервісного центру № 7141 регіонального сервісного центру в Черкаській області для зняття та постановки вищевказаного транспортного засобу на облік.

28 грудня 2016 року було встановлено, що номерний майданчик кузова локально уварений, автомобіль був вилучений з подальшим порушенням кримінального провадження № ** за статтею 290 Кримінального кодексу (КК) України, а тому у здійснені зняття та постановки вищевказаного транспортного засобу на облік працівниками Територіального сервісного центру № 7141 було відмовлено на підставі пункту 15 постанови Кабінету Міністрів України № 1388 від 7 вересня 1998 року.

Відповідачем порушене право гр–на Р. вільно розпоряджатися належним йому транспортним засобом.

Гр–н Р. просив визнати за ним право власності на транспортний засіб Toyota Corolla, 2005 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер *. Зобов’язати Територіальний сервісний центр № 7141 регіонального сервісного центру в Черкаській області провести державну реєстрацію права власності на транспортний засіб марки Toyota Corolla, 2005 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер *, у встановленому законом порядку та видати відповідне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 9 червня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з висновком судового експерта від 17 березня 2017 року № ***, складеного на підставі постанови старшого слідчого К. від 10 лютого 2017 року про призначення судової трасологічної експертизи, первинний ідентифікаційний номер вирізаний з номерної панелі. На його місце вварена металева пластина відповідного розміру із нанесенням на неї в умовах заводу виробника номером **** з іншого автомобіля. Ідентифікаційна табличка з номером кузова відсутня.

Таким чином, право власності позивача на транспортний засіб документально не зареєстроване, оскільки зміна ідентифікаційного номера кузова позбавляє можливості ідентифікувати транспортний засіб як власність особи.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 27 липня 2017 року апеляційну скаргу гр–на Р. відхилено.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 9 червня 2017 року залишене без змін.

Відхиляючи апеляційну скаргу гр–на Р., апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

28 серпня 2017 року гр–н Р. через засоби поштового зв’язку подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 9 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 27 липня 2017 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що заявником було законно придбано вказаний автомобіль. Дії працівників Територіального сервісного центру № 7141 регіонального сервісного центру в Черкаській області направлені на позбавлення заявника можливості вільно володіти вказаним автомобілем. Такі дії працівників є по суті перевищенням своїх службових повноважень.

Доводи інших учасників справи

У грудні 2017 року ДП «СЕТАМ» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ письмові пояснення до касаційної скарги, в яких просить касаційну скаргу гр–на Р. задовольнити.

У грудні 2017 року від регіонального сервісного центру в Черкаській області МВС України до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшли заперечення, в яких просить касаційну скаргу гр–на Р. відхилити, а рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 9 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 27 липня 2017 року залишити без змін.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 листопада 2017 року поновлено гр–ну Р. строк на касаційне оскарження. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Соснівського районного суду м. Черкаси.

У грудні 2017 року матеріали цивільної справи надійшли до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року касаційну скаргу разом із матеріалами цивільної справи передано до Верховного Суду.

Розпорядженням від 12 червня 2019 року № 682/0/226-19 за касаційним провадженням № 61-25480св18 призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 червня 2019 року справу призначено судді–доповідачеві.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у поясненнях на касаційну скаргу, врахувавши аргументи, наведені у запереченнях на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини 2 статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин 1 та 2 статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Короткий зміст фактичних обставин справи

У справі, яка переглядається, судами встановлено, що згідно з актом про проведені електронні торги, 2 грудня 2016 року ДП «СЕТАМ» проведена реалізація арештованого майна — легкового автомобіля Toyota Corolla, реєстраційний номер *, 2005 року випуску, номер кузо–
ва ****, сірого кольору, переможцем яких став гр–н Р.

Згідно з актом видачі майна, 5 грудня 2016 року переможцю електронних торгів ДП «СЕТАМ» передало, а гр–н Р. як переможець електронних торгів прийняв спірний автомобіль.

Відповідно до постанов державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області від 2 грудня 2016 року автомобіль підготовлено до зняття з обліку та погоджено видати переможцю торгів гр–ну Р. дублікат свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Згідно з висновком експертного дослідження Черкаського науково–дослідного експертно–криміналістичного центру № 4/376 від 28 грудня 2016 року, проведеного на підставі заяви гр–на Р., номерний майданчик кузова ***** локально уварений. Номер двигуна ******, наданого на дослідження транспортного засобу Toyota Corolla, не змінювався.

Відповідно до витягу з кримінального провадження № ** від 29 грудня 2016 року Черкаським відділом поліції ГУНП у Черкаській області ведеться досудове розслідування за статтею 290 КК України щодо звернення із діагностичного центру про те, що виявили автомобіль із зміненими номером шасі Toyota Corolla, реєстраційний номер *, який був вилучений у гр–на Р.

25 січня 2017 року позивач звернувся з вимогою до відповідача про те, що він є добросовісним набувачем майна та просив повідомити, з яких причин йому було відмовлено у постановці вказаного автомобіля на облік.

Територіальний сервісний центр № 7141 регіонального сервісного центру в Черкаській області МВС України повідомив позивачу про те, що відповідно до пункту 15 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, оскільки номерний майданчик кузова **** локально уварений, державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку такого транспорту не допускається.

Відповідно до висновку судового експерта Черкаського науково–дослідного експертно–криміналістичного центру № *** від 17 березня 2017 року, проведеного на підставі постанови старшого слідчого К. від 10 лютого 2017 року про призначення судової трасологічної експертизи, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 29 грудня 2016 року № **, первинний ідентифікаційний номер вирізаний з номерної панелі. На його місце вварена металева пластина відповідного розміру із нанесенням на неї в умовах заводу виробника номером **** з іншого автомобіля. Ідентифікаційна табличка з номером кузова відсутня. Номер двигуна не досліджувався з причини відсутності вільного доступу до номерного майданчика. Встановити первинний ідентифікаційний номер автомобіля криміналістичними методами не представляється можливим.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд

Відповідно до вимог статті 3 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу (ЦК) України кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав — це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їхнього порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

При цьому стаття 12 ЦК України передбачає, що особа вільно, на власний розсуд, обирає способи захисту цивільного права.

Відповідно до положень статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частина 2 наведеної статті містить перелік способів захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право. Причому суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Разом із тим право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві (частина 1 статті 20 ЦК України, статті 3 і 4 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій).

Звертаючись з даним позовом, гр–н Р. як на підставу звернення послався на статті ЦК України, а саме: 334, яка регламентує момент набуття права власності за договором; 388 — право власника на витребування майна від добросовісного набувача, частину 2. А також статті 3, 41, 55, 124 Конституції України.

Статтею 37 Закону України «Про дорожній рух» констатована заборона експлуатації незареєстрованих (не перереєстрованих) транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені чи підроблені.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про дорожній рух» реєстрація транспортних засобів здійснюється органами ДАІ в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.

Зазначений порядок регламентовано Законом України «Про дорожній рух» та постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» від 7 вересня 1998 року № 1388.

Згідно з пунктом 15 вказаного Порядку державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів, крім випадків вибракування їх у цілому, без ідентифікаційного номера або із знищеними, пошкодженими (один чи кілька символів номера візуально не визначаються) чи підробленими (змінено один або кілька символів номера, замінено панель (табличку) або частину панелі (таблички) з номером) ідентифікаційними номерами складених частин (кузова, шасі, рами, двигуна) не допускається.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано дійшов висновку про те, що зміна ідентифікаційного номера кузова транспортного засобу позбавляє можливості ідентифікувати транспортний засіб як власність особи, експлуатація такого транспортного засобу на території України заборонена.

Щодо доводів касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, якими у повному обсязі з’ясовані права та обов’язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до незгоди саме з діями працівників Територіального сервісного центру № 7141 регіонального сервісного центру в Черкаській області Міністерства внутрішніх справ України. Проте позивачем не заявлялось вимог про визнання таких дій незаконними. А тому аргументи, вказані у касаційній скарзі, є безпідставними, оскільки не стосуються предмета розгляду цієї справи, а саме: визнання права власності та зобов’язання вчинити дії.

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 9 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 27 липня 2017 року — без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив:

— касаційну скаргу гр–на Р. залишити без задоволення;

— рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 9 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 27 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

(Постанова Верховного Суду від 2 вересня 2019 року. Справа № 712/4407/17. Суддя-доповідач — Курило В.П. Судді — Зайцев А.Ю., Коротенко Є.В.)