від «28» березня 2011 року

Окружний адміністративний суд м. Києва,
вул. Командарма Каменєва, 8, м. Київ, 01601

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «А»,
код ЄДРПОУ:11122333,
адреса: вул. Борщагівська, 105, м. Київ, 03056,
засоби зв’язку:
тел. 044 322-33-22

Відповідач: Державна податкова інспекція в Солом’янському районі м. Києва,
адреса: вул. Смілянська, 6, м. Київ, 03151,
засоби зв’язку:
тел. 044 245-91-92

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визнання протиправними дій щодо відмови в прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість

Товариство з обмеженою відповідальністю «А» (Позивач) 18 лютого 2011 року відповідно до вимог Податкового кодексу України подало до ДПІ в Солом’янському районі м. Києва (Відповідач) податкову декларацію з ПДВ за січень 2011 року (додаток № 1), що підтверджується позначкою про отримання на примірнику податкової декларації Позивача.

На адресу Позивача 17 березня 2011 року надійшов лист Відповідача № * від 20 лютого 2011 року (додаток № 2), яким Відповідач повідомив, що податкова декларація Позивача за січень 2011 року не містить усіх обов’язкових реквізитів, а саме — в ній неправильно зазначено місцезнаходження платника податків, у зв’язку з чим податкова декларація позивача вважається неподаною.

Тобто Відповідач фактично відмовив Позивачу в прийнятті податкової декларації. Позивач вважає, що ці дії неправомірні й порушують його права та інтереси з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень і способом, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття подат­кової декларації є обов’язком органу Державної податкової служби. Під час прийняття подат­кової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

У податковій декларації з ПДВ за січень 2011 року Позивач зазначив усі обов’язкові реквізити, у тому числі й своє місцезнаходження. Так, відповідно до статуту Позивача (додаток № 3) та витягу з ЄДРПОУ (додаток № 4) місцезнаходженням Позивача є б-р Шевченка, 55, оф. 207, м. Київ, цю саму адресу було зазначено Позивачем у спірній податковій декларації.

Згідно з пунктом 49.9 статті 49 Податкового кодексу України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу Державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана зареєструвати податкову декларацію платника за датою її фактичного отримання органом Державної податкової служби.

Отже, за умови дотримання Позивачем порядку заповнення та подання податкової ­декларації з урахуванням положень статті 49 Податкового кодексу України Відповідач був зобов’язаний прийняти спірну податкову декларацію.

Таким чином, Позивач дотримався всіх вимог закону щодо заповнення та подання подат­кової декларації з ПДВ за січень 2011 року, а відмова Відповідача в прийнятті податкової декларації є неправомірною.

Крім того, відповідно до пункту 49.11 Податкового кодексу України в разі подання платником податків до органу Державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган Державної податкової служби зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову в прийнятті його податкової декларації протягом трьох робочих днів із дня її отримання особисто від платника податків.

Згідно з підпунктом 49.9.2 пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України, податкова декларація вважається прийнятою в разі, якщо орган Державної податкової служби з дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову в прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Як можна побачити зі штампа відділення поштового зв’язку на конверті, в якому на­дійшов лист № * від 20 лютого 2011 року, зазначений лист було надіслано Відповідачем лише 14 березня 2011 року, тобто з порушенням строку, встановленого пунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу України. Таким чином, податкова декларація з ПДВ за січень 2011 року з урахуванням положень підпункту 49.9.2 пунткту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України вважається прийнятою.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень і способом, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оскільки відмова Відповідача в прийнятті спірної податкової декларації була безпідставною, необґрунтованою та вчиненою з порушенням способу, передбаченого законодавством, на думку Позивача, такі дії Відповідача повинні бути визнані неправомірними.

У зв’язку з викладеним та керуючись пунктом 1 частини 2 статті 17, частиною 2 статті 18, частиною 1 та частиною 2 статті 19, частиною 2 статті 99, пунктом 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПРОШУ:

визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції в Солом’янському районі м. Києва щодо відмови в прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року, поданої ТОВ «А».

Додатки:

1) копія податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року, поданої ТОВ «А»;

2) копія листа № * від 20 лютого 2011 року та поштового конверта;

3) копія статуту ТОВ «А»;

4) витяг з ЄДРПОУ стосовно ТОВ «А» станом на день подання позову;

5) копія свідоцтва про реєстрацію ТОВ «А» платником податку на додану вартість;

6) примірник позовної заяви з додатками для Відповідача;

7) платіжне доручення про сплату судового збору.

Директор ТОВ «А» Шевченко В.В.

---

Комментарий эксперта

Андрей БОНДАРЧУК,
адвокат АК «Соколовский и Партнеры»

С проблемой отказа в принятии налоговых деклараций сегодня сталкивается немало налогоплательщиков. Это влечет не только наложение штрафа за несвое­временную подачу декларации, но и возможные проблемы во взаимоотношениях с контрагентами. В практике нашей адвокатской компании было несколько случаев, когда у налогоплательщика не принимали декларацию по НДС, а контрагенту начисляли налоговые обязательства и финансовые санкции.

Чтобы не допустить подобных ситуаций, налогоплательщику, который получил уведомление об отказе в принятии налоговой декларации, следует обжаловать такие действия налоговых органов в судебном порядке. Поскольку основания для отказа в принятии налоговой декларации четко определены Налоговым кодексом Украины, отказ по любым другим причинам, кроме предусмотренных законом, или же признание деклараций недействительными, непризнание деклараций должны расцениваться как неправомерные действия налогового органа.

Описанная ситуация усложняется тем, что часто налоговый орган не направляет налогоплательщику уведомление об отказе в принятии декларации. В таком случае до подачи искового заявления предприятию следует направить в налоговую запрос с просьбой предоставить информацию о непринятых декларациях и сообщить причины непринятия. Письменный отказ налогового органа в принятии декларации подтвердит в суде наличие спора между налогоплательщиком и контролирующим органом.

Согласно нормам Налогового кодекса Украины, если будет установлен факт неправомерного отказа в принятии налоговой декларации, последняя считается принятой в день ее фактического получения налоговым органом. Таким образом, признание в судебном порядке отказа в принятии декларации неправомерным в большинстве случаев является эффективным способом защиты нарушенных прав и интересов налогоплательщиков.