Верховна Рада України змінила порядок перебігу процесуальних строків на період дії карантину. Відповідний законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (реєстраційний № 3383) було прийнято в другому читанні 18 червня ц.р.

Зокрема, цим законодавчим актом визначено можливість суду за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки (у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій), поновлювати строки, встановлені у статтях Господарського процесуального кодексу (ГПК) України, Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України, Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України, а також продовжувати процесуальні строки, встановлені законом чи судом, на період дії карантину — якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв’язку з карантином. Аналогічно, суд також зможе поновити процесуальні строки, встановлені нормами відповідного кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв’язку з карантином.

Нагадаємо, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX було внесено зміни до процесуальних кодексів та встановлено автоматичне продовження процесуальних строків на період дії карантину. На думку авторів законодавчої ініціативи, таке автоматичне продовження строків однієї стадії призводить до того, що суд не може перей­ти до наступної стадії, що повністю позбавляє суд та учасників справи змоги будь-яким чином впливати на можливість розгляду справи. Наприклад, через автоматичне продовження строку апеляційного оскарження рішення суду не набуватимуть законної сили незалежно від того, чи подано апеляційну скаргу в такій справі. Відповідно ці норми, вважають парламентарії, перешкоджають суду здійснювати провадження в будь-якій цивільній, господарській чи адміністративній справі, оскільки невчинення однією із сторін будь-якої процесуальної дії (наприклад, неподання відзиву на позов) змушуватиме суд очікувати до закінчення карантину. Це призводить до зупинення розгляду цивільних, господарських та адміністративних справ на час карантину, де хоча б одна сторона не проявляє активність.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону (ухваленого за проєктом № 3383) передбачено, що процесуальні строки, які були продов­жені відповідно до пункту 4 прикінцевих положень ГПК України, пункту 3 прикінцевих положень ЦПК України, пункту 3 прикінцевих положень КАС України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набуття чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки (у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків на підставах, встановлених цим Законом.

Законотворчість

Парламент врегулював питання призначення слідчих суддів ВАКС

Прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» щодо забезпечення суду приміщенням та інших питань роботи суду» (законопроєкт № 3348). Зокрема, внесено зміни до статті 5 профільного закону, відповідно до яких слідчі судді Вищого антикорупційного суду (ВАКС) обиратимуться на строк не більш ніж два роки і зможуть бути переобрані повторно з особистої добровільної згоди судді. Також скасовується положення, яке не дозволяє бути призначеними суддями ВАКС особам, які протягом останніх десяти років працювали в правоохоронних органах та прокуратурі, а також спрощуються вимоги до судів першої інстанції — вони наближаються до вимог до суддів місцевих судів. Кваліфікаційні вимоги до суддів викладено в такій редакції: «На посаду судді ВАКС громадянин України може бути призначений, якщо він не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше сім років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою, а також володіє знаннями та практичними навичками, необхідними для здійснення судочинства у справах щодо корупційних та пов’язаних з корупцією кримінальних правопорушень». Крім того, Закон України «Про Вищий антикорупційний суд» доповнюється положенням, згідно з яким суд отримає право здійснювати управління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Позивачів у спорах за вимогами, що виникають із трудових правовідносин, пропонують знову звільнити від сплати судового збору

У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт № 3647 «Про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення від сплати судового збору за подання позовів за вимогами, що виникають із трудових правовідносин». Автори проєкту пропонують, окрім діючих винятків «про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі», передбачати також звільнення від судового збору «за іншими вимогами, що виникають із трудових правовідносин». Зазначимо, що відповідний пункт було виключено із Закону України «Про судовий збір» законом № 484-VIII у 2015 році.