На черговому засіданні, яке відбулося 11 червня ц.р., Рада суддів України прийняла низку рішень щодо роботи судової системи та захисту суддів.

Зокрема, одне з розглянутих питань стосувалося проблеми формування в апеляційних судах складу суду для розгляду кримінальних справ. Так, за словами голови Ради суддів України Богдана Моніча, ситуація з кадрами в судовій системі жахлива, і особливо вона погіршилася в апеляційних судах, у яких практично не залишилося суддів кримінальної спеціалізації, що можуть розглядати відповідні справи. Він нагадав що очолюваний ним орган суддівського самоврядування висловлював позицію про те, що будь-яка спеціалізація не може існувати таким чином, щоб особа не змогла отримати доступу до правосуддя.

«Проте є випадки, коли відбувається відверте зловживання. Коли збори суддів визначають усіх виключно в палату з розгляду цивільних спорів, а всі кримінальні справи, які надходять, передають в інші суди», — підкреслив Богдан Моніч. Також він звернув увагу, що на цю ситуацію вже є відповідна реакція Верховного Суду (ВС). Тож якщо в апеляційному суді залишився один суддя-«криміналіст», а решта суддів — «цивілісти», то в такому випадку збори суддів можуть визначити, що головуючим у справі буде суддя, який розглядає кримінальні справи, а з ним до колегії ввійдуть судді іншої спеціалізації.

Також на окреслену проблему вказав суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Віктор Остапук. За його словами, суддівські колективи самостійно врегулювали це питання, але є апеляційні суди, які по три рази скеровують подання до ВС про передання справи для розгляду в інший суд.

Роз’яснення та зміни

У зв’язку з такою ситуацію Рада суддів України надала роз’яснення, що в суді,
в якому рішенням загальних зборів суддів визначено спеціалізацію суддів, у випадках, коли її застосування неможливе, автоматизований розподіл судових справ повинен здійснюватися між усіма суддями незалежно від їхньої спеціалізації. І їх може бути залучено до розгляду будь-якого провадження, яке відповідає предмету відання загального суду.

Також Рада суддів України внесла зміни в Положення про автоматизовану систему документообігу суду, доповнивши його нормами, що збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості здійснення автоматизованого розподілу справ у разі неможливості визначити суддю-доповідача з-поміж суддів відповідної спеціалізації (судової палати) та коли нема змоги визначити склад колегії з-поміж суддів відповідної спеціалізації (судової палати).

Кадрові нормативи

Ще одним своїм рішенням Рада суддів України схвалила проєкт Методики визначення нормативів кадрового забезпечення місцевих та апеляційних судів щодо чисельності суддів. Вказаний проєкт 30 квітня ц.р. був схвалений робочою групою щодо зміни Методики обліку статистичних даних, передбаченої чинною звітністю, доопрацювання Методики визначення граничної чисельності суддів у судах.

За словами Богдана Моніча, на базі проєкту Методики вже здійснюються розрахунки під час оптимізації мережі судів.

«Згідно з Методикою, якщо її застосувати для всіх судів України, то орієнтовна потреба в суддях — близько 8 тисяч осіб. Сьогодні штатною чисельністю передбачено 7 400 суддів», — зауважив Богдан Моніч.

Небезпечне програмне забезпечення

Орган суддівського самоврядування відреагував на повідомлення суддів Херсонського міського суду Херсонської області про порушення чинного законодавства під час надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Зокрема, як доповів член Ради суддів України Віталій Кальник, мобільний застосунок «ДРРП Реєстр нерухомості» після встановлення на мобільний телефон протягом 30 секунд без ідентифікації запитувача і без надання будь-яких відомостей про цю особу надає повну інформацію про все нерухоме майно будь-якої іншої особи. Водночас обмеження щодо висвітлення інформації за відповідними витягами не відбувається взагалі. Він підкреслив, що під час користування мобільним застосунком не здійснюється ідентифікація запитувача.

«Подальше існування ситуації, коли надання інформації щодо суддів можливе будь-кому без ідентифікації, може призвести як до порушення принципу незалежності щодо конкретних суддів, так і до приниження авторитету правосуддя в цілому», — наголосив Віталій Кальник.

Рада суддів звернулася до Міністерства юстиції України з вимогою вжити заходів для забезпечення дотримання гарантій незалежності суддів, встановивши заборону збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб стосовно суддів та будь-яких інших осіб через мобільний застосунок «ДРРП Реєстр нерухомості» та подібні програмні засоби без використання кваліфікованого електронного підпису.

Анатолій ГВОЗДЕЦЬКИЙ «Юридична практика»