Включити практику — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА

Включити практику

Рубрика Тема номера
Одним із ключових питань оновленого механізму забезпечення єдності судової практики вищою судовою інстанцією України є співвідношення юридичної сили правових висновків різних судових палат

Одним із результатів судової реформи є зміна повноважень Верховного Суду (ВС) в частині забезпечення єдності судової практики.

Так, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 2 червня 2016 року (Закон) визначено, що ВС забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та в спосіб, які визначено процесуальним законом.

Крім того, згідно із Законом висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах ВС, мають враховувати інші суди під час застосування таких норм.

Порівняно з повноваженнями Верховного Суду України, якими передбачалося узагальнення судової практики шляхом прийняття постанов Пленуму Верховного Суду України як рекомендацій щодо окремих правових питань, нині механізм забезпечення єдності судової практики, зокрема в кримінальних провадженнях, регламентовано статтями 4341 і 4342 Кримінального процесуального кодексу (КПК) України.

Порядок розгляду

Наведеними нормами процесуального закону визначено підстави та порядок передання кримінального провадження на розгляд палати, об’єднаної або Великої Палати (ВП) ВС.

Так, відповідно до статті 4341 КПК України суд, що здійснює розгляд кримінального провадження в касаційному порядку колегією суддів, передає кримінальне провадження на розгляд палати, в яку входить така колегія, якщо остання має намір відступити від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, зробленого в раніше ухваленому рішенні ВС у складі колегії суддів із цієї палати або у складі такої палати.

Суд касаційної інстанції, що розглядає кримінальне провадження колегією суддів або палатою, передає таке провадження на розгляд об’єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за потрібне відступити від висновку стосовно застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні ВС у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи іншої об’єднаної палати.

Суд, який здійснює розгляд кримінального провадження в касаційному порядку колегією суддів, палатою або об’єднаною палатою, передає таке кримінальне провадження на розгляд ВП ВС, коли ця колегія, палата, об’єднана палата має намір відступити від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні ВС у складі колегії суддів, палати, об’єднаної палати іншого касаційного суду.

Касаційний суд у складі ВС, який розглядає кримінальне провадження колегією суддів, палатою або об’єднаною палатою, передає таке кримінальне провадження на розгляд ВП ВС, якщо ця колегія суддів, палата, об’єднана палата вважає за потрібне відступити від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні ВП ВС.

Суд касаційної інстанції, що здійснює розгляд кримінального провадження колегією або палатою, має право передати це провадження на розгляд ВП ВС, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і таке передання потрібне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

За загальним правилом, закріпленим у статті 4342 КПК України, суд касаційної інстанції за власною ініціативою чи за клопотанням учасника справи вирішує питання щодо передання кримінального провадження на розгляд палати, об’єднаної палати або ВП ВС.

Таке рішення приймається більшістю від складу суду, що його розглядає, до прийняття постанови судом касаційної інстанції.

Рішення про передання кримінального провадження на розгляд палати, об’єднаної палати або ВП ВС приймається у формі ухвали, в якій викладаються мотиви та обґрунтування щодо необхідності відступлення від висновку про застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного у відповідному рішенні.

У разі якщо суддя не погодився з рішенням стосовно передання чи відмови в переданні кримінального провадження на розгляд палати, об’єднаної палати або ВП ВС, він має письмово викласти окрему думку в ухвалі або в постанові, прийнятій за результатами касаційного розгляду.

Якщо ВП ВС не знайде підстав для передання на її розгляд кримінального провадження, воно повертається ініціатору для подальшого розгляду, про що приймається ухвала. Водночас повернуте кримінальне провадження не може бути повторно передано на розгляд ВП ВС.

Після передання кримінального провадження на розгляд палати, об’єднаної палати або ВП ВС суддя-доповідач у разі потреби звертається до відповідних фахівців Науково-консультативної ради при ВС щодо підготовки наукового висновку про застосування норми права, питання щодо якого стало підставою для передання, крім випадків, коли висновок про застосування цієї норми в подібних правовідносинах ВС раніше отримав. Відповідно до частини 4 статті 442 КПК України в постанові палати, об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме має бути застосовано норму права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів або палата, об’єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду.

Ієрархія юридичної сили

Таким чином, кримінальне процесуальне законодавство передбачає забезпечення єдності судової практики шляхом формування в межах судових палат Касаційного кримінального суду (ККС) у складі ВС, об’єднаної палати, а також ВП ВС висновків щодо застосування норм права.

Водночас такі правові висновки є лише векторами у вирішенні окремих правових питань КПК України, оскільки основним джерелом права вітчизняної правової системи є закон і норма права, а не судовий прецедент. Тому не зайвим буде вчергове підкреслити, що правовий висновок у судовому рішенні Верховного Суду не суперечить змісту, зокрема, кримінального процесуального закону, є лише уточненням щодо способу застосування конкретної норми права, а також опосередковано спрямований на подолання прогалин у праві для врегулювання подібних правовідносин. З огляду на це ключовим питанням такого оновленого механізму забезпечення єдності судової практики вищою судовою інстанцією України є співвідношення юридичної сили правових висновків різних судових палат. А саме зосереджується увага на тому, чи існує ієрархія правових висновків Верховного Суду в разі, якщо з одного і того самого питання їх існує декілька, однак прийнятих різними «суб’єктами» (палатою, об’єднаною палатою чи ВП), і якому з них віддати перевагу. Законодавство це не регулює, проте сама судова практика визначила такі орієнтири. Так, у постанові Касаційного кримінального суду ВС від 13 лютого 2019 року у справі № 130/1001/17 йдеться про те, що з урахуванням телеологічного (цільового), логічного й системного тлумачення положень статей 4341 і 4342 Кримінального процесуального кодексу України та статей 13, 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» можна зробити висновок, що в кримінальному процесуальному законі визначено процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, які полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше прийнятих рішеннях ВС. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів указує на те, що з метою застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суд касаційної інстанції бере до уваги те, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати ККС ВС, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об’єднаної палати ККС ВС — над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки ВП ВС — над висновками об’єднаної палати, палати й колегії суддів ККС ВС.

Єдність конкретності

Таким чином, новий механізм забезпечення єдності судової практики є спробою здобути якісні результати правозастосування шляхом втілення законодавчих приписів, які «розшифровуються» в правових висновках під час застосування в кожному конкретному кримінальному провадженні.

КОЗЯТНИК Людмила — адвокат ЮК «АМБЕР», м. Київ

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Інші новини

PRAVO.UA