Завантажити PDF

 

ОЛЕНА ОРЛЮК,
директор Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій

 

 

 

 

 

 

 

Перша і головна тенденція полягає в тому, що після суттєвого спаду ділової та винахідницької активності спочатку через пандемію, а потім через «чуму» — повномасштабне російське вторгнення — національний ІР-ринок оговтався, переорієнтувався на режим воєнного часу та активізувався.

Ось декілька ілюстративних цифр. За дев’ять місяців 2023 року значно зросла кількість заявок на об’єкти промислової власності — на 44,1 % (порівняно з відповідним періодом минулого року). Найбільший приріст спостерігається в надходженні заявок на торговельні марки за національною процедурою — 50,4 % (подано понад 18 тис. заявок на ТМ) та на корисні моделі — 46,8 % (показники цього року поступово наближаються до показників довоєнних років). Кількість заявок у сфері авторського права збільшилась на 52,3 %, а кількість договорів, що стосуються права автора на твір, — майже на 80 %. Важливим фактором для інноваційної розбудови стало нарешті зростання кількості заявок на винаходи, подання яких стабільно падало останніми роками.

ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ

Друга тенденція: завдяки запуску роботи Національного органу інтелектуальної власності (функції якого виконує ІР-офіс) та ухваленню законодавства щодо авторського права, суттєвому посиленню на законодавчому рівні захисту ІР-прав сферу інтелектуальної власності високо оцінила Європейська комісія, яка рекомендувала Раді ЄС розпочати переговори про вступ України до Євросоюзу. Такого позитивного рішення вдалося досягнути, зокрема, й тому, що ІР-сфера практично на відмінно виконала домашню роботу щодо зобов’язань України за Угодою про асоціацію з ЄС. Отже, одну вершину підкорено, рухаємося далі, до ще вищої.

Єврокомісія окреслила найбільш очікувані від України зміни в ІР-сфері на шляху до повноправного набуття членства ЄС. Наша країна має продовжити узгодження національного законодавства з EU acquis у сфері авторського права та права промислової власності (зокрема, щодо комерційної таємниці), вдосконалювати функціонування системи колективного управління майновими правами та механізм виплати роялті правовласникам, удосконалювати систему захисту ІР-прав, розробити ефективні механізми для боротьби з піратством та контрафактною продукцією, запустити роботу Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Зацікавлена професійна спільнота може долучатися до розробки цих механізмів для того, щоби впроваджувані зміни були ефективними на практиці, до обговорення проєктів законів та підзаконних нормативно-правових актів, а якщо виникають проблемні питання — звертатися до ІР-офісу, адже ми відкриті для пропозицій та співпраці. І професійній спільноті, і бізнесу, і правовласникам, творцям, винахідникам та креаторам варто готуватися працювати за оновленими правилами, узгодженими з європейськими стандартами.

НАЛАГОДЖЕННЯ СПІВПРАЦІ

У 2023 році ми заклали надійне підґрунтя для фундаментальних змін: працювали над удосконаленням правових актів, налагодили ефективну взаємодію з представниками креативних індустрій, відновили діалог із винахідниками, бізнесом і професійною спільнотою, працювали над підвищенням якості експертизи, створили National IP&Innovations Hub, Центр медіації та посередництва, Центр спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності, вдихнули нову енергію в проєкт TISC, відновили повноцінну роботу ІР Academy, розпочали активну діяльність із популяризації ІР-сфери та покращення в Україні ІР-культури в цілому.

Також ми налагодили тісну співпрацюємо з провідними європейськими ІР-інституціями, чільне місце серед яких належить EUIPO і EPO. Під час зустрічі в Києві ІР-офіс підписав з EUIPO дворічний робочий план. Серед його пріоритетів — розвиток пошукових інструментів, інтеграція ІР-офісу до баз даних, якими користуються в ЄС, заходи у сфері технічної співпраці. Йдеться про програми підготовки для національних експертів щодо торговельних марок і промислових зразків, двосторонній обмін досвідом та найкращими практиками. Реалізовуються й відповідні проєкти з підвищення кваліфікації експертів стосовно об’єктів патентування.

Тобто ми працюємо не лише над тим, щоби підготувати українську ІР-сферу до виходу на єдиний ринок ЄС, а й над розбудовою в Україні інтелектуально-інноваційної інфраструктури, окремі елементи якої можуть стати прикладом для інших країн. Україні є чим пишатися, наша країна має позитивний досвід, яким може ділитися і якого набуваємо в умовах повномасштабної війни. Тому у відносинах з Європою ми розбудовуємо дорогу з двостороннім рухом.

ВИКЛИКИ ВІЙНИ

Сьогодні ІР-офіс долучається до реалізації санкційної політики України. Наразі ми узагальнили інформацію про застосування персональних санкцій до понад 24 тис. фізичних та юридичних осіб, визначених указами Президента України. З них під застосування санкційних заходів безпосередньо в ІР-сфері підпадає 134 особи, щодо яких ІР-офіс запровадив санкції у вигляді блокування активів. До цих осіб належать як заявники, винахідники, так і власники ІР-прав. Інтелектуальна власність та її комерціалізація також може стати інструментом у руках ворога. Ми цьому протидіємо.

Випробування війною далися ІР-сфері нелегко, але ці випробування загартували українську націю, зробили нас сильнішими. Які з цього можна зробити висновки? Треба бути готовим до всього. Історія вже неодноразово довела справедливість цього твердження. Також потрібно наполегливо працювати над поліпшенням інвестиційної привабливості країни, над протидією ворогові на нелегкому шляху до перемоги і над подальшою інноваційною повоєнною відбудовою. У цьому запорука нашого кращого майбутнього. І це також те, чого нас навчила війна.