МАРИНА БАХОЛДІНА

Почнемо з очевидного: Вищий суд з питань інтелектуальної власності (Вищий ІР-суд) не розпочав свою роботу в 2023 році. Так, робота Вищої кваліфікаційної комісії суддів розблокована і теоретично можна завершити конкурс у цей суд. Проте за роки без ВККС набігло поточної нагальної роботи щодо заповнення вакантних місць у судах першої та апеляційної інстанцій. Коли завершиться добір до IP-суду, тоді й завершиться. Очікування триває із 2017 року, тож роком більше чи роком менше, різниці особливої вже нема.

До речі, законопроєкт «Про Вищий суд з питань інтелектуальної власності» № 6487 досі висить у парламентській базі, навіть у вересні був включений до порядку денного, але даних щодо голосування чи відкликання нема. Вікторія Сопільняк, адвокатка, патентна повірена, партнерка «Дубинський і Ошарова», зауважила: «Уже котрий рік поспіль зберігається тенденція до тривалих дискусій стосовно створення IP-суду, причому останнім часом вони стали більш активними, майданчики для їх проведення розширюються. Насправді ж хочеться не дискусій, а їх реалізації».

Серед приємних судових новин з ІР-сфери — підключення Верховного Суду до бази даних судових рішень WIPO Lex-Judgments Всесвітньої організації інтелектуальної власності. Крім того, що нашим суддям буде простіше ознайомлюватися з іноземною практикою, аналогічні дії будуть відбуватись із найкращою практикою українських судів. У слові «найкраща» немає жодної іронії, адже мова йде про остаточні рішення, цитовані рішення в інших справах та прецедентні рішення. Наша судова практика стане більш відкритою для іноземців, що важливо, враховуючи рух до ЄС.

Звісно, не можемо обійти увагою ­УКРНОІВІ (ІР-офіс), який почав роботу наприкінці минулого року та, без перебільшення, дав потужний імпульс усій ІР-спільноті. Коло залучених фахівців та взятий темп роботи по-хорошому викликають заздрість.

ЗАКОНОДАВЧЕ ПОЛЕ

Дійсно позитивною новиною цього року було прийняття нової редакції Закону «Про авторське право і суміжні права» та набуття чинності цим законом якраз із 1 січня 2023 року. Цей акт осучаснив застосування норм про авторське й суміжні права, особливо щодо захисту в цифровому світі, та гармонізував наше законодавство з європейським.

Також у березні 2023 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності», який імплементував у націо­нальне законодавство один із базових актів щодо захисту прав інтелектуальної власності в ЄС — Директиву № 2004/48. Серед змін — можливість застосування разової грошової виплати замість інших способів захисту прав інтелектуальної власності. Це можливо за умови, що порушення відбулось ненавмисно і без недбалості, водночас застосування способів захисту є неспівмірним шкоді, заподіяній правовласнику.

Загалом євроінтеграції далі буде багато, адже всю цьогорічну діяльність нового ІР-офісу можна назвати євроінтеграційною. Саме цього року Україна була потужно представлена на міжнародній ІР-арені (найкраще про це розповіла пані Олена Орлюк, очільниця ІР-офісу, в коментарі нижче).

Якщо минулого року всі відмічали патріотичний вибух серед митців, то, звісно, цього року суспільство дійшло до розуміння необхідності встановити межу між нормальним патріотизмом і спекуляціями на ньому. Межу у вигляді законопроєкту № 9128, який обмежив би використання патріотичної тематики під час реєстрації торговельних марок та в рекламі, запропонували народні депутати на фоні суспільного обурення, проте законопроєкт завис на етапі підготовки до першого читання. Якщо прочитати висновок Головного науково-експертного управління, то стає зрозуміло, чому саме завис. Наприклад, депутати пропонували відмовляти в реєстрації торговельних марок, які «відтворюють найменування <…> назв типів і видів озброєння, військової та спеціальної техніки». Але ж є добросовісні виробники зброї, наприклад КБ «Луч», що виготовляє «Стугну», яка, своєю чергою, теж може бути «загальновизнаним символом стійкості та героїзму» (це термін із проєкту закону, який точно не додає правової визначеності).

ВИКЛИКИ ДЛЯ ІР

Усі випробування, з якими стикається бізнес під час війни, позначаються на IP-сфері, зазначає Михайло Дубинський, адвокат, патентний повірений, доктор філософії в галузі права, керуючий партнер «Дубинський і Ошарова», і продовжує: «ІР-сфера проходить випробування війною разом із нашою державою також як частина суспільства, всі процеси, що відбуваються, позначаються на цій сфері».

«Усі інституції (Укрпатент, патентні повірені, суди, заклади судової експертизи) не переривали своєї діяльності, продовжували працювати. Війна прискорює життя, тому необхідно зосередитися на якнайшвидшому завершенні адміністративної реформи, створенні IP-суду, вдосконаленні законодавства, долучатися до європейських інституцій, виводити наших авторів на світовий рівень» — такі виклики окреслює пан Дубинський.

Місце, де точно знадобиться вміння українців працювати оперативно з великим обсягом інформації, — це правове регулювання штучного інтелекту (ШІ). Відповідний закон ЄС, про який йшла мова весь 2023 рік, імовірно, не буде прийнятий цьогоріч і перенесеться на 2024 рік. Про цей проєкт кажуть, що він дійсно є конкретною ініціативою щодо регулювання ШІ та має всі можливості перетворити Європу на глобальний центр для безпечного штучного інтелекту через встановлення правил стосовно розробки, маркетингу та використання штучного інтелекту.

ІР-РИНОК

«Повномасштабна агресія росії проти України суттєво вплинула на всі галузі людської діяльності, і юридичний бізнес не став винятком. Переважна більшість клієнтів відновила (хоча дехто й не втрачав) інтерес до захисту своїх IP-прав в Україні порівняно з першим роком після повномасштабного вторгнення. Це свідчить про те, що сфера інтелектуальної власності мужньо прийняла всі виклики, пов’язані з війною, і питання захисту ІР-прав в Україні залишається актуальним і сьогодні. Вимкнув режим паузи й український клієнт», — зазначає Вікторія Сопільняк.

Також пані Вікторія бачить активізацію судових спорів: «Проте спостерігається тенденція до завершення IP-конфліктів мировим врегулюванням. Можливо, з часом такі тенденції приведуть до повноцінного функціонування інституту медіації в IP-сфері», — підкреслює пані Сопільняк.

Серед цікавих тенденцій спікерка відмічає «ускладнення» характеру IP-спорів: поряд із доволі класичними категоріями маємо комплексні ситуації з надскладними або комплексними об’єктами права інтелектуальної власності, причому в деяких випадках правове регулювання реально не встигає за розвитком технологій, що, безумовно, ускладнює правозастосування.

Поведінка правовласників та бізнесу не має суттєво відрізнятися лише у зв’язку з настанням 2024 року — нічого надзвичайного зараз не відбувається, пояснює пані Вікторія. Вона переконана, що правовласникам і бізнесу потрібно робити те, що й завжди, а саме дотримуватись головного правила — завжди дбати про свою інтелектуальну власність, створювати об’єкти ІВ, реєструвати їх, за потреби захищати та не порушувати права інших власників. «Хоча з іншого боку, — зауважує Вікторія Сопільняк, — якби всі були настільки свідомими, то IP-юристам довелось би змінювати сферу діяльності».

ТЕНДЕНЦІЇ-2024

«Якщо говорити про тенденції, що точно будуть із нами у 2024 році, то насамперед це завершення адміністративної реформи та продовження роботи IP-офісу, діяльність якого орієнтована на ринок. Ми вже зараз маємо перші кроки, треба рухатися далі й завершувати цей етап», — зазначає Михайло Дубинський.

Друге, за словами пана Дубинського, — це продовження вдосконалення законодавства у сфері ІР, зокрема завершення процесу імплементації норм Угоди про асоціацію, які не можуть бути застосовані як норми прямої дії та потребують деталізації, в українське законодавство.

Також спікер звертає увагу на подальший пошук справедливого балансу між правом інтелектуальної власності та правами людини на доступ до ліків.

Україна бачить себе частиною європейської сім’ї та продовжує рухатися в цьому напрямку, тому, зауважує пан Михайло, збережеться тенденція активної співпраці з європейськими патентними інституціями, дискусія щодо можливості й доцільності приєднання до Європейської патентної конвенції.

«Світ розвивається та змінюється, і вплив новітніх технологій є невіддільною частиною життя. Дискусія стосовно захисту прав інтелектуальної власності у метавсесвіті та можливість використання штучного інтелекту для створення об’єктів інтелектуальної власності буде набирати обертів», — прогнозує Михайло Дубинський.