Завантажити PDF

ОЛЕКСІЙ НАСАДЮК

АНТИКОРУПЦІЙНЕ ПОСИЛЕННЯ

Україна вчергове продовжує посилювати боротьбу з корупцією — поточна ситуація не задовольняє ні суспільство, ні наших міжнародних партнерів. Маємо значну активізацію антикорупційних органів — одних із головних ньюзмейкерів поточного року. Зокрема, Національне антикорупційне бюро України звітує, що лише в першому півріччі 2023 року НАБУ та САП повідомили про підозру 11 вищим посадовим особам держави, викрили недоброчесні дії 26 керівників державних підприємств і притягнули до відповідальності 7 суддів. З іншого боку, кількість обвинувальних вироків є значно скромнішою — лише 5 за пів року.

Якщо говорити про інституційні та законодавчі зміни, то детальний опис пропонованих кроків можна знайти в Державній антикорупційні програмі на 2023–2025 роки, затвердженій навесні. Розділ, присвячений кримінальній відповідальності, зокрема, містить пункти про незбалансованість статей Кримінального кодексу — «як наслідок, у значній частині випадків особи, що вчинили корупційні кримінальні правопорушення, звільняються від кримінальної відповідальності та/або покарання»; низьку оперативність здійснення досудового розслідування корупційних та пов’язаних із корупцією кримінальних правопорушень, зумовлену надмірною складністю окремих процесуальних дій; загальну низьку динаміку розгляду судами справ цієї категорії.

Серед актуальних ініціатив, які наразі розглядає парламент, відзначимо законопроєкт № 10060, спрямований на посилення інституційної самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Він передбачає, зокрема, вдосконалення процедури конкурсного відбору на адміністративні посади в САП і посади прокурорів; зміцнення спроможності САП регулювати власну організаційну структуру та діяльність; уточнення повноважень керівника САП; створення окремої процедури дисциплінарних проваджень щодо прокурорів шляхом створення Спеціалізованої дисциплінарної комісії прокурорів САП; визначення механізму підзвітності керівництва САП, який ґрунтується на оцінці ефективності діяльності САП та проведенні періодичного зовнішнього аудиту такої діяльності за участю зовнішніх експертів із міжнародним досвідом.

БІЗНЕС ПІД ТИСКОМ

Попри всі реформи та «покращення» попередніх років, представники держави продовжують використовувати кримінальні провадження як інструмент тиску на бізнес. На цьому наголошує, зокрема, Рада бізнес-омбудсмена. Так, за статистикою, підприємці найчастіше скаржаться на процесуальні зловживання Національної поліції та органів прокуратури, зокрема щодо неповернення майна або коштів, тимчасово вилучених у результаті обшуків, неефективності досудового розслідування, порушень під час слідчих дій, відкриття безпідставних кримінальних справ та непропорційності дій правоохоронців стосовно підприємців, а також неефективності дій правоохоронних органів у випадках, коли бізнес є потерпілою стороною.

В умовах воєнного стану повною мірою проявляється «креатив із кваліфікацією»: класична кримінально-правова кваліфікація кримінального правопорушення, наприклад заволодіння чи привласнення активів, зловживання становищем тощо, супроводжується додатковими кваліфікаціями, скажімо, за статтями щодо перешкоджання законній діяльності Збройних сил України (стаття 1141КК), державної зради (стаття 111 КК), пособництва державі-агресору (стаття 1112 КК) тощо. Це є процесуальною підставою для зміни підслідності й передання справ від НАБУ, ДБР, БЕБ до структури СБУ.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ

Триває дискусія, яка матиме суттєвий впив на всю кримінально-правову сферу. Мова йде про скасування так званих поправок Лозового. Нагадаємо, що законодавчими змінами, прийнятими в жовтні 2017 року, були обмежені строки досудового розслідування до повідомлення особі про підозру. Чинна редакція статті 284 Кримінального процесуального кодексу України зобов’язує слідчого, дізнавача, прокурора закривати кримінальне провадження в разі, коли встановлений строк досудового розслідування (12/18 місяців із моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (або винесення постанови про початок досудового розслідування) закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру. Наразі в парламенті зареєстровано законодавчі ініціативи, які передбачають скасування строків досудового розслідування до повідомлення особі про підозру і строків давності щодо тяжких та особ­ливо тяжких корупційних злочинів, вчинених у період воєнного стану, а також призупинення перебігу строків давності стосовно тяжких та особливо тяжких злочинів на період воєнного стану.

Проблема процесуальних строків, як і якості застосування органами досудового розслідування законодавчих приписів у цілому (адже основною підставою для скасування судових рішень у кримінальних провадженнях є істотне порушення положень кримінального процесуального закону), є комплексною, і очевидно, що самими лише законодавчими змінами її не вирішити.