Завантажити PDF

ІННА КРУШИНСЬКА

Юридичну освіту здобула в Київському державному університеті імені Тараса Шевченка. З 2003 року працює в групі компаній Fozzy Group, де пройшла шлях від юрисконсульта до директора з правових питань юридичного управління групи. У 2000 році отримала свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю, а з 2018 року є співзасновником і керуючим партнером адвокатського об’єднання GENTIUM. Є членом ВГО «Асоціація правників України» з 2007 року. Входила до складу правління АПУ у 2021–2023 роках. У серпні ­2023-го обрана до складу правління АПУ на 2023–2025 роки від секції юрисконсультів. Увійшла до двадцятки найефективніших корпоративних юристів 2023 року за результатами рейтингового дослідження «Юридичної газети».

— Як війна змінила юридичну службу Fozzy Group?

— Велика війна змінила юридичну службу в кількох напрямах. Найперше це, напевно, запровадження гібридного режиму роботи як абсолютно прийнятного та ефективного. Крім того, вторгнення поставило нас в умови, через які щодня нашим юристам доводиться проявляти такі якості, як творчий підхід, гнучкість, уміння швидко опановувати нове та реагувати на виклики.

З початку повномасштабної війни у нас з’явилися нові напрями спеціалізації. Військове право стало частиною функ­ціоналу юристів. Цю нову сферу ми опанували швидко і нині регулярно ділимося з колегами своїми знаннями. У нашій компанії є канали комунікації з працівниками, на яких проводяться етери, тематика яких різноманітна: історія, психологія тощо. Так-от етери з питань мобілізації, які проводили наші юристи, стали рекордсменами за кількістю переглядів.

Протягом перших місяців вторгнення продовольчий ритейл виконував соціальну функцію — забезпечував продовольчу безпеку країни. Її реалізація вимагала оперативної та постійної взаємодії компанії з органами державної влади. Оскільки ця сфера стала об’єктом особливої уваги та вимагала значних ресурсів, то із функціоналу юридичного управління ми виділили GR в окремий напрям.

Водночас ми чітко усвідомлюємо, що місія нашої компанії — дарувати радість гостю — залишається первинною. Ми не тільки про те, щоб забезпечити продовольчу безпеку. Ми про віру, про надію, про незламність. Тож у цій частині ми залишаємося незмінними: робимо все необхідне, щоб задовольнити потреби нашого внутрішнього клієнта під час реалізації ним своїх ідей.

— Яким юридичним проєктам зараз надається пріоритет?

— Окрім проєктів, пов’язаних зі стратегічними цілями компанії, цілком природно, що ми змушені реагувати на зовнішні обставини. Тому серед пріоритетних також проєкти з адаптації компанії до умов воєнного часу, фіксування збитків, завданих війною, пошук варіантів їх відшкодування. Ще активно займаємося проєктами з питань корпоративної структури, залучення фінансування, податків, ну і звісно, судовими справами, куди ж без них. Активно беремо участь і часто самі ініціюємо проєкти з оптимізації внутрішніх процесів компанії, спрощення підходів і процедур, диджиталізації.

Враховуючи кількість бізнес-напрямів, де група має інтерес, цікавих проєктів нам вистачає. У якихось речах ми перші, в інших досліджуємо підходи ринку і надаємо рекомендації щодо найбільш оптимального варіанту. Це постійний процес пошуку рішень, як подружити регулятивні вимоги з ідеями і бажаннями бізнесу.

Вселяє оптимізм те, що багато наших проєктів пов’язані саме з розвитком. Попри війну, компанія рухається вперед.

— Як ви оцінюєте перспективи отримання компенсації збитків, спричинених війною?

— Це дуже складне питання. Оцінка перспективи можлива, коли тобі відомі принаймні більшість обставин і факторів. З відшкодуванням збитків ситуація протилежна. Результат залежить від багатьох невідомих обставин. Коли змішані доля нашої держави, міжнародне публічне і приватне право, правові системи багатьох країн і блоків, їх внутрішня і зовнішня політика, дуже складно щось передбачати.

Колеги на юридичному ринку часто надають діаметрально протилежні рекомендації, оскільки всі діють в умовах невизначеності й по-різному їх сприймають. Для себе ми прийняли рішення, що повинні спробувати доступні варіанти. Особливо якщо їх реалізація обмежена часовими рамками. Думаю, що внутрішньо всі змирилися з тим фактом, що в цьому проєкті строки будуть вимірюватися роками і чекати швидких рішень не варто.

Водночас маємо швидке за мірками міжнародного права закладення основ міжнародного механізму компенсації та створення Реєстру збитків. Якщо сюди додати сучасні методи обробки інформації, то це викликає стриманий оптимізм. Як мінімум, питання розгляду заявок не буде тривати десятиліттями. Але всі розуміють, що головний вузол, який потрібно розв’язати, — це добитися наповнення фонду для виплат.

— Наскільки для Fozzy справедливе твердження, що саме інхаус-юристи є провідниками змін у своїх компаніях?

— Напевно, справедливе. Ба більше, іноді ми є не так провідниками, як ініціаторами змін. Наразі пріоритетним для себе ми обрали напрям диджиталізації процесів у компанії.

Минулого року разом із департаментом імпорту ми реалізували проєкт із підписання зовнішньоекономічних контрактів на постачання товарів через сервіс, який дає змогу підписувати документи електронним підписом. За допомогою цього сервісу юристи також візують контракти. Результатами ініціативи ми задоволені. Якщо раніше процес підписання і фізичного отримання оригіналу контракту міг затягуватися на місяці, то зараз можна впоратися за один день

Так само договори, довіреності, які видаються компанією (а їх у нас понад тисячу на рік), узгоджуються через систему електронного документообігу.

Крім того, ми перевели процес оформлення протоколів органів управління наших компаній в електронний формат, що значно оптимізувало цей процес та позитивно сприймається нашими бізнес-партнерами, які отримують такі протоколи.

Зараз тестуємо нову систему електронного документообігу для договорів логістики, супроводжуємо ініціативи щодо е-ТТН і доопрацьовуємо вже наявні системи для спрощення погодження документів, їх шаблонізації та максимального автоматичного заповнення.

— Які ідеї ще чекають свого втілення, зокрема після нашої перемоги?

— Однією з таких ідей, яку сподіваємося втілити в майбутньому, є розробка та впровадження системи управління й трекінгу задач, за вирішенням яких до юристів звертаються наші колеги. Хотілось би, щоб така система давала змогу відстежувати кількість задач, їх тип, час, витрачений на їх опрацювання, і водночас була максимально зручною для всіх користувачів, вимагала мінімум зусиль юристів на внесення інформації, давала можливість керівникам аналізувати наявні та виконані задачі.

Ще один важливий напрям, над яким працюємо, — оптимізація роботи з договорами та довіреностями. У цьому напрямі ми створюємо шаблони документів і працюємо над тим, щоб якнайбільше шаблонів було залито в програми, в яких юристи погоджують договори. Хочемо, щоб у майбутньому пусті графи в таких документах, де це можливо, заповнювались автоматично з даних реєстрів, довідників компанії, а маршрут їх узгодження був скороченим і включав юристів лише там, де це дійсно необхідно.

— Яких змін потребує юридична професія загалом?

— Гарне питання! З цього приводу можу поділитися важливою інформацією. За підтримки програми USAID «Правосуддя для всіх» Асоціація правників України зареєстрована розробником професійних стандартів правничих професій «Суддя», «Прокурор» та «Юридичний радник». Я очолюю проєкт щодо розробки стандартів правничої професії за напрямом «Юридичний радник».

Обґрунтовуючи необхідність розробки такого стандарту, ми зазначали, що в Україні відсутні професійні стандарти правничої професії, необхідні для забезпечення мінімального прийнятного рівня освіти, практичного досвіду та інших якостей осіб, які займаються юридичним супроводом діяльності установ, підприємств, організацій.

Маю надію, що розробка такого стандарту дасть поштовх до реформування юридичної освіти та створить фундамент для процесів, коли soft skills правників будуть формуватися вже в освітньому закладі. Також маємо на меті підвищити престиж професії юридичного радника та її значущість у бізнес-процесах.