— Повномасштабна війна стала викликом не лише для юридичного бізнесу, але і для правоохоронних та судових органів антикорупційної ланки. Суд і сторони були змушені підлаштовувати свою діяльність під нові реалії, забезпечуючи водночас дотримання загальних засад кримінального провадження, основоположних прав та свобод учасників. Серед усіх нагальних питань, які сформували порядок денний, у пріоритеті стало гарантування безпеки, збереження життя, здоров’я учасників із можливістю також повноцінно реалізувати їхні процесуальні права та обов’язки.
Упродовж 2022 року спостерігалися зміни динамічності роботи органів розслідування та прокуратури, оскільки певна кількість детективів і прокурорів мобілізувались для несення військової служби в умовах воєнного стану, а судовий розгляд окремих корупційних кейсів уповільнився з огляду на неможливість одночасної явки великої кількості учасників.
У зв’язку з перебуванням на військовій службі обвинувачених щодо них здебільшого судові провадження були зупинені, а в окремих випадках приймались рішення про оголошення в розшук осіб, які, ймовірно, перебували на окупованих після 24 лютого 2022 року територіях України.
Та зрештою ефективність роботи була збережена переважно завдяки поширенню дистанційного судового провадження, можливості взяти участь у процесуальних діях та в судових засіданнях, використовуючи засоби відеозв’язку, зокрема й власні.
— За моїми власними спостереженнями, однією з основних змін у роботі антикорупційного суду впродовж останніх років є підвищення рівня публічності та відкритості, а також готовність сприймати критику з огляду на очікування суспільства щодо гучних справ і «посадок». Публічне визнання тих чи інших складнощів і викликів, які виникають у процесі здійснення судочинства, висвітлення актуальних питань правозастосування та наявних прогалин у законодавстві всупереч гострій, подекуди необґрунтованій критиці свідчить про готовність суду формувати й реалізувати власну місію в комплексі заходів антикорупційної стратегії, а також надалі укріплювати задекларовані від самого початку роботи цінності.
Водночас певною мірою вже відчувається своєрідна криза перевантаження антикорупційного суду, що безпосередньо впливає не лише на роботу суддів, але і на сторони та інших учасників проваджень. Зокрема, з метою дотримання засади розумних строків за відповідних умов завантаженості суд вимушений формувати графіки судових засідань на тривалі проміжки часу, подекуди навіть на найближче півріччя. Не завжди такий підхід можна вважати виваженим, оскільки передбачити появу тих чи інших обставин завчасно неможливо, натомість суд критично оцінює будь-які подальші зміни попереднього графіка за ініціативою сторін.
Наостанок не можу залишити поза увагою явне підвищення значущості інституту угоди саме в корупційних кейсах упродовж останніх кількох років. Попри певні дискусії, що виникли після появи перших вироків антикорупційного суду за результатами затвердження угод, сформована судова практика вказує на відповідність таких угод інтересам суспільства та їх позитивний економічний ефект, особливо в умовах воєнного стану й потреби забезпечення стабільності економіки держави.
— Я би не стверджувала, що йдеться про збільшення кількості таких проваджень, натомість можу припустити, що відповідна робота з боку антикорупційних органів проводиться регулярно та поступово. Хоча, звісно, їхня професійність збільшується з огляду на напрацювання досвіду, єдиних стандартів, певної правозастосовної практики тощо. Імовірно, зараз ми спостерігаємо за результатами роботи, яка відбувалася і раніше, однак не проявлялася у вигляді повідомлень про підозру конкретним особам, застосування запобіжних заходів, висвітлення відповідної інформації з метою інформування суспільства щодо результатів роботи антикорупційних органів.
— Я вважаю, що в основу такого підходу покладено принцип домінантності відшкодування збитків (шкоди), завданих кримінальним правопорушенням. Тобто, крім майнового та сімейного стану, ризиків перешкоджання кримінальному провадженню, суд враховує також і суму ймовірного збитку, завданого конкретною особою. Оцінювати, чи дотриманий таким чином принцип пропорційності, співмірності, необхідно в кожному конкретному випадку окремо. Хоча, на моє переконання, здебільшого складнощі виникають у тих випадках, коли мова йде про інкриміновану співучасть у вчиненні злочину, де важко оцінити ту саму пропорційність. Водночас ми спостерігаємо тенденцію дедалі частішого прийняття рішень про зміну запобіжного заходу поступово в процесі досудового розслідування та судового провадження, у зв’язку з чим можна зробити висновок, що таким чином суд фактично створює запобіжники, щоб уникнути тих чи інших перешкоджань розслідуванню на перших, найбільш активних, етапах.
— По-перше, відповідне судове рішення приймається в разі не лише добровільної згоди заставодавця (якщо це не сам обвинувачений), але й ініційованого клопотання власне обвинуваченим. Адже застава вноситься на депозитний рахунок саме в його інтересах. Я переконана, що згаданий висновок Верховного Суду цілком відповідає засадам справедливого судового розгляду. Інколи чомусь залишають поза увагою основну мету кримінального провадження як такого. Особливо відповідна обставина підлягає врахуванню в провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, де доволі часто, враховуючи принцип індивідуалізації покарання, виправлення та перевиховання конкретної особи цілком можливе без ізоляції від суспільства. Натомість така практика однозначно стимулює перерахування істотних сум коштів на потреби держави, що позитивно впливає на забезпечення обороноздатності та підтримку економіки.
— Насамперед особисто для себе як виклик я сприймаю антикорупційні кейси із захисту прав і законних інтересів осіб, що звернулися за правничою допомогою вже на етапі апеляційного оскарження рішень суду першої інстанції. Мабуть, не дивно, що саме такі кейси на практиці є надскладними. Адже, крім швидких темпів вивчення великого обсягу матеріалів справ, побудови власної стратегії захисту інтересів клієнта, крайньої обмеженості в наданні суду додаткових доказів, ти маєш враховувати всі ризики, наслідки та висновки, що вже набули прояву. Ба більше, суб’єктивне некоректне сприйняття судом тих чи інших обставин у разі недостатньо вмотивованої позиції захисту призводить до дисбалансу емоційного сприйняття судового провадження обвинуваченим, формує зневіру в справедливому судочинстві як закоренілий досвід. Саме тому, крім загальної роботи із захисту, такі кейси стають викликом щодо комунікації з підзахисним, зміни уявлень та сприйняття загалом судової системи.
© Юридична практика, 1997-2024. Всі права захищені
Кількість адвокатських балів | Вартість |
---|---|
Відеокурс з адвокатської етики | 650 грн |
10 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 2200 грн |
16 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 3500 грн |
8 адвокатських балів (без адвокатської етики) | 1800 грн |
Щодо додаткової інформації
Email: [email protected]
Тел. +38 (050) 449-01-09
Пожалуйста, подождите…