Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши 7 лютого 2019 року у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «О» на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «О» до Офісу великих платників податків ДФС — про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення–рішення в частині, встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «О» (Товариство) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Львівській області (правонаступником якого є Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, далі — ДФС), в якій просило визнати протиправним та скасування податкове повідомлення–рішення № * від 26 жовтня 2017 року в частині, що стосується накладення штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації акцизних накладних № ** від 7 липня 2017 року, № *** від 7 липня 2017 року, № **** від 7 липня 2017 року, № ***** від 7 липня 2017 року, № ****** від 8 липня 2017 року, № ******* від 8 липня 2017 року, № ******** від 8 липня 2017 року, № ********* від 8 липня 2017 року, № ********** від 8 липня 2017 року.

Позовну заяву обґрунтовує тим, що відповідач в порушення приписів статті 120¹ Податкового кодексу (ПК) України застосував, вказаним рішенням, до нього фінансову санкцію за несвоєчасну реєстрацію акцизних накладних, адже вони були зареєстровані вчасно — 22 липня 2017 року, з урахуванням неотримання в цей операційний день відповідних квитанцій.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2018 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення–рішення ДФС № * від 26 жовтня 2017 року в частині застосування штрафних фінансових санкцій в (оскаржуваній) сумі 18 266 грн 41 коп.

Рішення суду мотивоване тим, що позивач не допустив порушення, визначеного за ним ДФС, оскільки подав акцизні накладні в межах строку, відведеного ПК України для їх реєстрації контролюючим органом, який в цей операційний день не видав квитанції про таку реєстрацію.

Натомість суд апеляційної інстанції, постановою від 18 вересня 2018 року рішення суду першої інстанції скасував, у задоволенні позовних вимог відмовив, ствердивши, що фактично акцизні накладні отримані контролюючим органом лише 24 липня 2017 року.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій його просить скасувати, залишивши рішення суду першої інстанції без змін, оскільки, на його думку, воно прийняте справедливо. Натомість суд апеляційної інстанції замість належних доказів надіслання акцизних накладних, квитанцій, безпідставно надав перевагу роздруківкам, що надані відповідачем, які не є належними доказами. Крім того, наголошує, що в порушення гарантованого права на розгляд справи за його участю, він дізнався про перше судове засідання суду апеляційної інстанції лише в день його проведення, а про друге від працівника суду, до початку якого заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку із знаходженням представника у відрядженні. Однак таке клопотання було проігнороване.

У письмовому відзиві на вказану касаційну скаргу, який надійшов до Верховного Суду, поставлене питання про залишення її без задоволення, а оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції — без задоволення.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено перевірку дотримання Товариством вимог пункту 231.6 статті 231 ПК України щодо порушення термінів реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних за період з 1 липня 2017 року по 31 липня 2017 року, про що складено акт № *********** від 11 вересня 2017 року, де встановлено порушення термінів реєстрації акцизних накладних до 15 календарних днів; код УКТ ЗЕД 2710194300 — 224791,25 л.; а саме: акцизна накладна № ************ від 26 липня 2017 року — протерміновано 5 днів, дата реєстрації — 15 серпня 2017 року; акцизні накладні № ** від 7 липня 2017 року, № *** від 7 липня 2017 року № ****, від 7 липня 2017 року, № ***** від 7 липня 2017 року — протерміновано 2 дні, дата реєстрації 24 липня 2017 року; акцизна накладна № ****** від 8 липня 2017 року, № *******від 8 липня 2017 року, № ******** від 8 липня 2017 року, № ********* від 8 липня 2017 року, № ********** від 8 липня 2017 року — протерміновано 1 день, дата реєстрації 24 липня 2017 року.

Подані заперечення позивачем на вказаний акт перевірки не змінили суті виявлених відповідачем порушень, у зв’язку з чим ДФС прийняла податкове повідомлення–рішення № * від 26 жовтня 2017 року, яким застосувала до позивача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 18 681,30 грн за платежем: пальне.

Позивач, погоджуючись із висновком ДФС про порушення термінів реєстрації акцизної накладної № ************ від 26 липня 2017 року (в сумі згідно з роздруківкою 414,88 грн) та не погоджуючись з накладенням штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації решти акцизних накладних, звернувся із позовом до суду про скасування наведеного податкового повідомлення–рішення в частині.

Пунктом 120^2.1 статті 120² ПК України передбачено, що порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених статтею 231 цього Кодексу, тягне за собою накладення штрафу в розмірі, зокрема, 2 відсотків від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

Пунктом 231.1 статті 231 ПК України встановлено обов’язок платника податку при реалізації пального скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Згідно з пунктами 231.5, 231.6 статті 231 ПК України при реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов’язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних, така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального, та акцизні накладні/розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального суб’єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою їх складення.

Підтвердженням особі, що реалізує пальне, про прийняття її акцизної накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру акцизних накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання акцизної накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані акцизні накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 231.1 цієї статті, протягом операційного дня отримувачу пального/особі, яка реалізує пальне, надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, такі акцизна накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Відповідно до пункту 231.8 статті 231 ПК України, порядок ведення Єдиного реєстру акцизних накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Отримувач пального має право звіряти дані отриманої акцизної накладної на відповідність з даними Єдиного реєстру акцизних накладних.

Так, постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 24 лютого 2016 року затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру акцизних накладних (Порядок № 114), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться в акцизній накладній та/або розрахунку коригування до акцизної накладної, до Єдиного реєстру акцизних накладних, звіряння даних, що містяться у виданих платникам акцизного податку — отримувачам пального акцизній накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Пунктом 2 Порядку № 114 встановлено, що для реєстрації в Реєстрі акцизні накладні/розрахунки коригування надсилаються до ДФС в електронній формі відповідно до порядку подання податкових документів в електронному вигляді з дотриманням умови щодо реєстрації електронного цифрового підпису уповноваженої особи у порядку, визначеному законодавством.

Акцизні накладні/розрахунки коригування надсилаються протягом операційного дня.

Операційний день для реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування у Реєстрі триває щодня з 8-ї до 19 години.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, позивачем акцизні накладні № ** від 7 липня 2017 року, № *** від 7 липня 2017 року, № **** від 7 липня 2017 року, № ***** від 7 липня 2017 року, № ****** від 8 липня 2017 року, № ******* від 8 липня 2017 року, № ******** від 8 липня 2017 року, № ******** від 8 липня 2017 року, № ********** від 8 липня 2017 року були подані в електронній формі до ДФС 22 липня 2016 року, протягом одного операційного дня. Проте згідно із квитанціями про реєстрацію акцизних накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних вказані накладні були зареєстровані лише 24 липня 2017 року.

Отже, суд першої інстанцій, на відміну від суду апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку, що наведені накладні слід вважати зареєстрованими у день їх фактичного отримання контролюючим органом, тобто протягом операційного дня, коли їх було надіслано платником податків на адресу контролюючого органу, а саме — 22 липня 2017 року, а не 24 липня 2017 року, що виключає підстави накладення на нього фінансових санкцій, передбачених статтею 120¹ ПК України.

Підсумовуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції помилково скасоване рішення суду першої інстанції, яке прийняте на підставі повного та всебічного дослідження обставин справи з дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасоване судове рішення, яке відповідає закону.

Зважаючи на викладене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а помилково скасоване рішення суду першої інстанції — залишенню в силі.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352 КАС України, постановив:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «О» задовольнити.

2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року скасувати та залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2018 року.

3. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає.

(Постанова Верховного Суду від 7 лютого 2019 року. Справа № 813/4226/17. Суддя-доповідач — Юрченко В.П. Судді — Васильєва І.А., Пасічник С.С.)