Ольга КИРИЄНКО
«Судовий вісник»

Як би критично сьогодні не оцінювалися результати судової реформи новітнього зразка, втім, беззаперечним її здобутком можна вважати ті зрушення, які відбулися в частині комунікаційної відкритості діяльності вітчизняної Феміди. Інформаційно насичений веб-портал «Судова влада України», Електронний реєстр прес-служб судів України (у ньому можна знайти прямі контакти не лише прес-секретарів, але й суддів-комунікаторів!), робота інституту суддів-спікерів — зараз цими та іншими опціями активно послуговуються журналісти. Хоча ще років з чотири тому у рамках експертних дискусій активно обговорювалися питання, чи можуть узагалі судді виступати у ролі речників або бути спікерами — це виключна прерогатива спеціалістів, або чи є якісь ще, окрім традиційних — прес-релізів і вимог щодо спростування недостовірної інформації, формати спілкування з представниками ЗМІ. Наразі обговорення вийшло на новий рівень: йдеться вже про поліпшення існуючих інформаційних можливостей, скажімо, проведення онлайн-трансляцій суспільно-резонансних справ, які розглядаються в суді, або ж регулярних зустрічей із представниками медіа, створення спеціально обладнаних місць/приміщень для комфортної роботи журналістів, започаткування власних інформаційних ресурсів судової системи України (наприклад, окремого телеканалу) та багато іншого.

Черговий привід для обговорення питання взаємодії судів зі ЗМІ дала Рада суддів України. На першому цьогорічному засіданні вищого органу суддівського самоврядування серед іншого було затверджено орієнтовний Порадник із комунікації з громадянським суспільством у випадку кризової ситуації в суді, який було розроблено представниками профільного комітету Ради суддів України. На переконання розробників цього документа, в умовах новітніх інформаційних викликів з кризовими ситуаціями судді стикаються постійно, проте, коли виникає певний конфлікт між громадянським суспільством і судом, останній має «непривабливий вигляд»: зазвичай не тому, що діяв неправильно, а тому, що не знав, як правильно пояснити свої дії. Тож у таких випадках орієнтовний Порадник мав би стати настільною книгою для всіх представників судової системи, особливо тих, хто опікується питаннями комунікації. Причому члени Ради суддів України зауважували, цей документ — не універсальна інструкція, адже однакових кризових ситуацій не буває, це певний дороговказ, комунікаційний орієнтир для роботи судів.

Порадник містить 11 правил безболісного виходу із кризи, а також ключові табу у спілкуванні зі ЗМІ. Скорочені версії головних постулатів цього орієнтовного алгоритму поведінки ми процитуємо далі.

Правило перше. Будьте проактивними. Найбільша помилка — керуватися принципом «само якось вщухне»: такий підхід може спрацювати, але якщо ситуація дійсно кризова, це навряд чи станеться. Зрозумійте, що відбувається, чітко і зрозуміло донесіть свою позицію до широкого загалу. Комунікувати краще, ніж відмовчуватися!

Правило друге. Комунікація — дорога з двостороннім рухом. Суди найчастіше відмовчуються або в кращому випадку пишуть прес-релізи, роблять розсилку і більше нічого.

Правило третє. Оперативність. Ваша аудиторія очікує роз’яснень ситуації. Якщо ви не надасте пояснення, за вас це зробить хтось інший. Найбільш критичними є перші чотири години після того, як відбулася подія (у Пораднику наводиться найбільш оптимальний таймлайн дій на перші чотири години).

Правило четверте. Постійно збирайте інформацію. Здійснюйте моніторинг ЗМІ. За можливості дізнавайтесь не-офіційну інформацію, яка стосується події. Дуже важливо не піддаватися паніці, не ховатися від представників ЗМІ. Соціальні мережі в цьому випадку дуже корисний та оперативний інструмент для моніторингу публікацій, коментарів тощо.

Правило п’яте. Контролюйте діалог. Пам’ятайте: тільки ви можете донести свою позицію конструктивно. Максимально обмежте простір для виникнення домислів та пліток.

Правило шосте. При підготовці повідомлення висловіть стурбованість, при цьому говоріть і про перспективу (контекст події: що ви робили до того і що ви плануєте робити далі), це додає масштабу та не дає можливості аудиторії сконцентруватися тільки на проблемному питанні. Вашу антикризову комунікацію слід будувати за принципом САР:

— Concern (стурбованість) — 1 %;

— Action (дія) — 5 %;

— Perspective (перспектива) — 94 %.

Правило сьоме. Ваші дії — голосніші за слова. Найважливішу інформацію озвучуйте на початку, намагайтесь говорити чітко і лаконічно, будьте доброзичливими до мас-медіа, обережно вибирайте висловлювання, озбройтесь гумором, завжди стежте за своїми словами, поведінкою та зовнішнім виглядом.

Правило восьме. З людьми мають спілкуватися люди, а не повідомлення на сайті. Доносити інформацію під час брифінгу має відкрита, щира людина. Дуже важливо визначити місце для проведення брифінгу. Це не має бути (за можливості) зал судового засідання. Пам’ятайте — суддя-спікер під час брифінгу має бути в цивільному костюмі. У жодному разі не в мантії.

Правило дев’яте. Гнучкість та вміння адаптуватися. Це доречні принципи поведінки не лише під час кризи. Неспроможність відповідати викликам сьогодення призводить до негативного сприйняття. За будь-яких умов дуже важливо переконувати людей, а не вступати з ними в конфлікт.

Правило десяте. Потрібно враховувати роль соціальних медіа. Їх вплив постійно зростає. Це треба використовувати і представникам судової влади.

Правило одинадцяте. Завжди пам’ятайте про працівників суду. Внутрішні комунікації — це запорука вдалого антикризового менеджменту.

Затверджена Радою суддів України орієнтовна пам’ятка також містить шість порад, чого не можна робити під час кризової комунікації, а саме:

— не сперечайтеся про проблему;

— не звинувачуйте інших;

— не поводьтеся агресивно або нестримано;

— не кажіть того, чого не хочете почути потім у ЗМІ;

— не використовуйте негативно забарвлених слів («криза», «жахливий» тощо);

— намагайтеся уникати фрази «без коментарів».

При цьому треба пам’ятати, що журналісти мають таке ж право бути присутніми на відкритому судовому засіданні, як і громадяни будь-якої іншої професії. Згідно із законодавством України, неприпустимо не допускати представників ЗМІ до приміщення суду. Лише у разі розгляду справи в закритому судовому засіданні (про що суд повинен винести ухвалу) на слуханні справи не можуть бути присутні сторонні особи, а тільки учасники засідання (сторони у справі).