Олексій НАСАДЮК
«Судовий вісник»
Услід за Польщею та Угорщиною критичні зауваження європейської спільноти щодо реформування національної судової системи були адресовані Румунії. Зокрема, у жовтні 2018 року Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) затвердила висновок щодо трьох законопроектів, якими вносяться зміни до чинного румунського законодавства про судову систему.
Йдеться про законопроект з поправками до Закону Румунії № 303/2004 про статус суддів і прокурорів, законопроект з поправками до Закону Румунії № 304/2004 про організацію судової системи та законопроект з поправками до Закону Румунії № 317/2004 про Вищу раду магістратури. Окремо предметом розгляду Венеціанської комісії стали пов’язані законопроекти щодо протидії корупції в Румунії. Загалом констатується потенціал збільшення ризиків політичного втручання в роботу суддів і прокурорів — пропоновані зміни, «особливо з урахуванням кумулятивного ефекту, в складних політичних умовах, що нині існують в Румунії, ймовірно, підірвуть незалежність суддів і прокурорів, а також довіру громадськості до судової влади».
Background
У висновку Венеціанської комісії зазначається, що процес реформування судової системи в Румунії розпочався ще 2015 року і був спрямований на вирішення проблемних питань неефективності та політизації судової системи, а також необхідності підвищення її якості, прозорості та підзвітності.
«Відповідно до заяв румунської влади, процес реформ був необхідним і був здійснений для того, щоб дати відповіді на існуючі проблеми та потреби судової системи та щоб адаптувати її до нових соціальних реалій. Запропоновані поправки спрямовані на зміцнення незалежності суддів, розділення кар’єри суддів та прокурорів, а також на підвищення ефективності та підзвітності судової влади» — зазначено у висновку.
Крім того, ряд законодавчих ініціатив було спричинено необхідністю реалізації кількох рішень Конституційного суду Румунії.
Відзначається, що функціонування судової системи Румунії було предметом щорічної оцінки (і рекомендацій) відповідно до механізму Європейського Союзу з питань співробітництва та верифікації, створеного після приєднання Румунії до ЄС. І хоча попередні звіти, підготовлені в контексті цього механізму, відзначали важливий прогрес у реформуванні судової системи, останній звіт (у листопаді 2017 року) містить стурбованість щодо того, що на цей прогрес може вплинути політична ситуація, прийняття надзвичайного урядового розпорядження про декриміналізацію деяких корупційних правопорушень і, серед іншого, прийняття трьох названих вище законопроектів.
Також наголошується, що законодавчий процес відбувався в контексті напруженої політичної ситуації, зокрема, румунське управління з питань боротьби з корупцією провело велику кількість розслідувань проти провідних політиків за корупцію та пов’язані з нею правопорушення, а значна кількість міністрів або членів парламенту були засуджені. З іншого боку, у висновку Венеціанської комісії зафіксовано, що деякі політики заявляли про випадки зловживання повноваженнями окремими прокурорами (і в деяких випадках суддями). Крім того, після розкриття протоколів про співробітництво, підписаних між румунською службою розвідки та судовими установами, в експертів виникли питання про те, як у країні ведеться боротьба з корупцією, а також загалом про вплив такого співробітництва на незалежність судових та прокурорських органів. До того ж звертається увага на окремі повідомлення про тиск і залякування суддів та прокурорів, у тому числі з боку деяких високопоставлених політиків і через засоби масової інформації.
У той же час законодавчий процес, який виявився дуже суперечливим для румунського суспільства, аж до публічних протестів, був підданий критиці за те, що він надміру швидкий, але водночас «непрозорий і проводиться без інклюзивних та ефективних консультацій».
Висновки та рекомендації
Венеціанська комісія у своєму висновку зосередилася лише на найбільш суперечливих положеннях законопроекту. До них віднесені, зокрема, норми, що впливають на незалежність прокурорів, такі як нова система призначення та звільнення головних прокурорів та роль Міністерства юстиції Румунії. Особливу стурбованість викликали також обмеження свободи вираження поглядів магістратів і нові положення, що стосуються відповідальності магістратів, нової секції розслідування злочинів магістратів, а також механізми, які спричиняють послаблення ролі Вищої ради магістратури (ВРМ) як гаранта незалежності судової влади.
Венеціанська комісія рекомендувала румунській владі переглянути систему призначення/звільнення високопоставлених прокурорів, у тому числі шляхом перегляду відповідних положень Конституції Румунії, з метою забезпечення умов для нейтрального та об’єктивного процесу призначення/звільнення, підтримуючи роль таких інституцій, як Президент Румунії і ВРМ, аби збалансувати вплив міністра юстиції.
Доцільним, на думку експертів, буде доповнити положення про матеріальну відповідальність членів ВРМ, встановивши, що за відсутності недобросовісної та/або грубої недбалості магістрати не несуть відповідальності за рішення, яке може бути оскаржене іншим судом; внести зміни до механізму відшкодування збитків таким чином, щоб гарантувати, що позов про повернення здійснюється тільки один раз, і лише у випадку, коли відповідальність магістрата встановлена через дисциплінарну процедуру; уточнити підстави для відкликання членів ВРМ; унеможливити відкликання обраних членів ВРМ шляхом висловлення їм вотуму недовіри загальними зборами судів або прокуратури (у тому числі, шляхом подання петиції).
Окремо наголошується на необхідності визначення механізмів, що дозволяють більш ефективно брати участь у роботі Вищої ради магістратури членам ВРМ, які не входять до судової системи, та остаточно відмовитися від запропонованого дострокового виходу магістратів на пенсію.
Також запропоновано переглянути структуру окремої прокуратури для розслідування злочинів, скоєних суддями та прокурорами, і відмовитись від обмеження на свободу вираження поглядів суддів та прокурорів.
© Юридична практика, 1997-2024. Всі права захищені
Кількість адвокатських балів | Вартість |
---|---|
Відеокурс з адвокатської етики | 650 грн |
10 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 2200 грн |
16 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 3500 грн |
8 адвокатських балів (без адвокатської етики) | 1800 грн |
Щодо додаткової інформації
Email: [email protected]
Тел. +38 (050) 449-01-09
Пожалуйста, подождите…