Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) — один із новорічних «подарунків», які народні депутати підготували власникам та орендарям сільськогосподарської землі на 2022 рік. Цю новелу до Податкового кодексу (ПК) України внесено Законом № 1914-IX.

Податківці наголошують, що МПЗ — це не новий податок, а лише «інструмент для подолання тіньової обробки сільськогосподарських земель». Нібито ті, хто сплачують податки в повному обсязі, не будуть платити МПЗ. Та багато хто вже не згоден з цією позицією, адже фактично ця новела посилює податкове навантаження на платників, хоча юридично і не має всіх ознак податку.

Поки дискусії лише набирають обертів, МПЗ вже запроваджено. У цій статті проаналізуємо, що це таке, хто і коли має його сплачувати та кому воно не загрожує.

Що таке МПЗ та як його розрахувати

Визначення мінімального податкового зобов’язання в ПК України досить об’ємне. Якщо говорити максимально просто, то МПЗ — це мінімальна сума податків і зборів, яка пов’язана з володінням, орендою або використанням сільськогосподарської землі та яку має сплатити власник, орендар або користувач такої землі, а також пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції.

Ця сума визначається за формулою. Її розмір залежить від нормативно-грошової оцінки конкретної земельної ділянки та кількості місяців, упродовж яких земля перебуває у власності, оренді або користуванні.

Якщо сума всіх податків, сплачених за звітний період, менша за суму МЗП — платник повинен доплатити різницю.

Конкретна формула розрахунку наведена в ПК України і має такий вигляд:

МПЗ = НГОд × К × М/12

Що означають її складові:

НГОд — нормативно-грошова оцінка ділянки та актуальний коефіцієнт індексації для плати за землю;

К — коефіцієнт МПЗ, який наразі становить 0,04, а для деяких категорій платників 0,02;

М — кількість місяців, протягом яких земля перебуває у власності, оренді чи користуванні платника.

Формула розрахунку буде дещо складнішою, якщо нормативно-грошова оцінка для конкретної ділянки не визначена:

МПЗ = НГОд × S × К × М/12

Розберемо показники:

НГОд — нормативно-грошова оцінка для 1 гектара землі по конкретній області з урахуванням ­актуального коефіцієнта індексації, що визначений для плати за землю;

S — площа землі в гектарах;

К — коефіцієнт, який наразі становить 0,04, а для окремих категорій платників 0,02;

М — кількість календарних місяців, протягом яких земля перебуває у власності, оренді чи користуванні на інших умовах.

Наприклад, порахуємо МПЗ для власника 1 гектара с/г землі у Волинській області. На 1 січня 2021 року нормативно-грошова оцінка земельної ділянки в цій місцевості становила 21 806 грн/га. Уявімо, що платник користувався нею 12 місяців. Тоді формула розрахунку МПЗ матиме такий вигляд:

МПЗ = 21806 × 1 × 0,04 × 12/12 = 872,24 грн

Якщо особа за звітний період сплатила податків та зборів менше, ніж 872,24 грн, їй доведеться доплатити різницю. Саме так працює мінімальне податкове зобов’язання.

Коефіцієнти МПЗ: які діють зараз та що зміниться в майбутньому

Для розрахунку мінімального податкового зобов’язання за 2022-й та 2023 роки використовується коефіцієнт 0,04. Надалі він збільшиться до 0,05.

Для окремої групи платників цей коефіцієнт застосовується в половинному розмірі. Це стосується ФОП на єдиному податку четвертої групи, які провадять свою діяльність виключно в межах зареєстрованого фермерського господарства. Для них коефіцієнт МПЗ становить 0,02, а з 2024 року — 0,025.

Хто саме має сплачувати МПЗ

Платниками мінімального податкового зобов’язання є власники, орендарі та користувачі сільськогосподарських угідь. Розраховувати та сплачувати МПЗ має той, хто офіційно користується конкретною земельною ділянкою впродовж звітного періоду.

Наприклад, власник землі передає її в оренду за договором з державною реєстрацією переходу права користування. У такому разі всі турботи щодо МПЗ лягають на плечі орендаря. Якщо ж власник передає ділянку в користування без договору та державної реєстрації, то мінімальне податкове зобов’язання має сплачувати він сам. Те саме стосується й суборенди.

МПЗ обов’язкове як для юридичних, так і для фізичних осіб. Обрана система оподаткування або належність до конкретної групи єдинників впливає тільки на те, які податки та збори враховуються для зменшення МПЗ.

Як визначити конкретну суму сплати за МПЗ

Спочатку ми визначаємо розмір самого мінімального податкового зобов’язання за формулами вище. Потім рахуємо, скільки податків та зборів сплачено за відповідний звітний період.

Уперше сплачувати МПЗ доведеться лише у 2023 році, тож податки ми маємо рахувати за 2022 рік. Але при першій сплаті МПЗ законодавець дозволив врахувати сплачені податки і за 2021 рік. Та це лише «одноразова» акція.

Які саме податки, збори та оплати враховуються? Це залежить від системи оподаткування, групи (у разі єдинників) та наявності частки сільськогосподарського товаровиробництва.

Якщо узагальнити, то враховується таке:

• єдиний податок;
• податок на прибуток підприємств;
• 20 % від орендної плати сільськогосподарських угідь, якщо ці землі передаються в оренду від юросіб або належать до державної чи комунальної власності;
• рентна плата за спецвикористання води;
• земельний податок на сільськогосподарські угіддя, що використовуються для підприємницької діяльності;
• для ФОПів — ПДФО та військовий збір з доходів від продажу власної с/г продукції у разі переходу в звітному році на спрощену систему із загальної;
• ПДФО та військовий збір з доходів фізосіб, які перебувають з платником у трудових або цивільно-правових відносинах, з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок с/г призначення. Сюди не входять доходи, сплачені за придбання товарів у фізосіб.

Якщо платник податків вироб­ляє с/г продукцію, але частка такого товаровиробництва в загальному обсязі його діяльності менша за 75 % — для нього наступні податки зараховуються пропорційно цій частці:

• податок на прибуток підприємств;
• податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фіз­осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб);
• рентна плата за спецвикористання води;
• єдиний податок для платника-єдинника на третій групі — у разі переходу у податковому (звітному) році зі спрощеної системи оподаткування на загальну.

Зверніть увагу, що сплачений податок на додану вартість не враховується для зменшення МПЗ.

З яких земель не доведеться сплачувати МПЗ

За загальним правилом мінімальне податкове зобов’язання розраховується з кожної земельної ділянки, що належить до сільськогосподарських угідь. Проте є ряд винятків.

Так, МПЗ не застосовується до таких категорій земель:

• ділянки, що використовують дачні, дачно-будівельні, садівничі, городницькі кооперативи і товариства, або ділянки, що набуті у власність чи користування членами цих кооперативів;
• невитребувані паї, розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування. Окрім паїв, що передані в оренду ОМС;
• ділянки зон відчуження та безумовного відселення;
• землі запасу;
• сільськогосподарські ділянки у власності або користуванні фіз­осіб, якщо такі ділянки розташовані в межах населеного пункту станом на 1 січня 2022 року.

Стосовно останнього пункту, авторам реформи варто було б уточнити, що саме вважається «ме­жами населеного пункту». Як саме це розуміють податківці? Побачимо на практиці.

Як бути власникам паїв

У першу чергу все залежить від того, де саме знаходиться пай — у межах населеного пункту чи ні. Якщо ділянка перебуває на території села, селища чи міста, а її власником є фізична особа, то МПЗ сплачувати не треба. Якщо ж пай знаходиться поза населеним пунктом, з нього доведеться платити МПЗ.

Ще один нюанс: чи зданий пай у користування? Якщо власник для обробки паю здає його за договором та з державною реєстрацією, то платити МПЗ буде користувач. У разі «тіньової» оренди без договору та реєстрацій, платити мінімальне податкове зобов’язання все ж доведеться власнику.

Чи штрафуватимуть за несплату МПЗ

У ПК України не передбачено окремих штрафів за несплату мінімального податкового зобов’язання. Більше того, в перехідних положеннях податківці прямо зазначили, що в разі несвоєчасної сплати МПЗ за 2022 рік нікого штрафувати не будуть.

Проте є нюанс. Якщо платник МПЗ — юрособа або ФОП, то він має самостійно розрахувати мінімальне податкове зобов’язання та відобразити його значення в річній декларації. Відповідний додаток має затвердити Мінфін. Виникає питання: чи будуть штрафувати за помилку в розрахунку МПЗ? Здається, автори реформи залишили це на розсуд податківців. Тому аграріям варто приділити ретельну увагу коректному розрахунку та відображенню МПЗ у відповідній звітності.

Автор: Арсеній САЛАЛАЙКО, CEO Mitrax, м. Київ