Новий рік почався із продовження системної реформи податкового законодавства. 1 січня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» від 30 листопада 2021 року № 1914-IX. Прийняття закону запроваджує масштабні зміни в податковому законодавстві, які торкнуться всього бізнесу, а сам закон системно зачіпає майже всі податки, а також порядок їх справляння.

Попри те, що деякі сфери бізнесу сприйняли новації скептично, головною метою закону є забезпечення збалансованості бюджетних надходжень шляхом підвищення ефективності використання економічних ресурсів країни, а також усунення прогалин чинного законодавства. Враховуючи непросту економічну ситуацію в країні, закон покликаний стати розв’язанням нагальних проблем та відповіддю на ті запитання, які вже давно потребували перегляду.

Основні положення закону спрямовані на:

• створення більш ефективних механізмів справляння податків;
• недопущення безпідставного користування податковими пільгами;
• сприяння підвищенню добровільності сплати податків;
• створення справедливих умов оподаткування для всіх платників податків;
• забезпечення мобілізації фінансових ресурсів до бюджетів різних рівнів у достатньому обсязі.

Якщо простіше, то закон має на меті збільшити податкові надходження не лише шляхом підвищення податків, але й через усунення законодавчих прогалин, які призводять до різноманітних втрат. Однак резонансні новації зачепили багато сфер господарювання, але найголовніші зміни відбулись секторально в окремих галузях, таких як агропереробка, птахівництво, енергетика, видобувна діяльність тощо. Тому спробуємо з’ясувати, до чого саме слід готуватися бізнесу в умовах триваючої податкової реформи.

Загальні характеристики

Закон вносить зміни до Податкового кодексу (ПК) України та інших законодавчих актів, якими, зок­рема, пропонується:

• провести індексацію ставок податків;
• вдосконалити систему адміністрування податків і зборів;
• встановити обмеження бюджетного відшкодування ПДВ;
• розширити базу оподаткування за рахунок оподаткування операцій з постачання всього ринку житла;
• збільшити ставки екологічного податку;
• розширити базу оподаткування за рахунок забезпечення єдиного підходу до визначення об’єкта оподаткування шляхом класифікації видобутої мінеральної сировини згідно з галузевими вимогами з метою усунення можливості платника суб’єктивно визначати вартість корисної копалини;
• змінити ставки рентної плати за користування надрами;
• виключити з платників єдиного податку четвертої групи ­платників, основним видом діяльності яких є розведення свійської птиці, страусів та перепелів.

Звісно, це не всі зміни, які пропонує закон, їх безліч. Але давайте зосередимося на головному.

Видобувна галузь

Законом встановлюється взаємозв’язок між видобуванням корисних копалин у вигляді товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) з встановленими кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр (сукупність граничних вимог до якості та кількості мінеральної сировини в надрах, гірничогеологічних умов залягання, гірничотехнічних та інших умов розробки продуктивних покладів).

Запроваджується диференціація ставок оподаткування руд заліза залежно від розміру середньої фактичної ціни реалізації, визначеної як середня вартість залізної руди за індексом IODEX 62 % FE CFR China, за інформацією, що офіційно зазначена світовим інформаційним агентством Platts та опуб­лікована на офіційному вебсайті Мінекономіки. Таким чином забезпечується єдиний підхід до визначення об’єкта оподаткування шляхом класифікації видобутої мінеральної сировини згідно з галузевими вимогами з метою усунення можливості платника суб’єктивно визначати вартість корисної копалини.

Змінюються ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які встановлюються у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у таких розмірах:

• 3,50 — якщо середня вартість залізної руди за індексом IODEX 62 % Fe CFR China, що офіційно визначений світовим інформаційним агентством Platts, за податковий (звітний) період становить 100 доларів США і менше;
• 5,00 — якщо середня вартість залізної руди за індексом IODEX 62 % Fe CFR China, що офіційно визначений світовим інформаційним агентством Platts, за податковий (звітний) період становить більше 100 та не перевищує 200 доларів США включно;
• 10,00 — якщо середня вартість залізної руди за індексом IODEX 62 % Fe CFR China, що офіційно визначений світовим інформаційним агентством Platts, за податковий (звітний) період становить понад 200 доларів США.

Тобто ставки залежатимуть від рівня міжнародних цін. Для визначення ціни буде використовуватись індекс IODEX 62 % Fe CFR China.

До набуття законом чинності ставки становили:

• 12,00 — якщо середня вартість залізної руди за індексом IODEX 58 % FE CFR China, що офіційно визначений світовим інформаційним агентством Platts, за податковий (звітний) період становить 70 і більше доларів США;
• 11,00 — якщо середня вартість залізної руди за індексом IODEX 58 % FE CFR China, що офіційно визначений світовим інформаційним агентством Platts, за податковий (звітний) період становить менше 70 доларів США.

Встановлюється коригування бази оподаткування руд заліза на коефіцієнт сухої ваги товарної продукції (0,9). Тобто усувається можливість маніпулювання платниками податків шляхом заниження бази оподаткування рентною платою.

Головна ідея закону була в тому, щоб збільшити розмір рентної плати та усунути деякі прогалини податкового законодавства — привести норми податкового законодавства до єдиних галузевих стандартів. Практика свідчить, що податкове навантаження може не мати стабільної основи, адже тільки у разі підвищення ціни на залізну руду (за індексом IODEX 62 % FE CFR China) буде збільшуватися і ставка рентної плати відповідно.

Птахівництво та агропереробка

З початку 2022 року не зможуть бути платниками четвертої групи єдиного податку суб’єкти господарювання, які займаються розведенням свійської птиці, розведенням та вирощуванням перепелів і страусів і виробництвом м’яса свійської птиці. Однак до 1 січня 2027 року звільнятиметься від оподаткування прибуток сільськогосподарських товаровиробників, що провадять зазначені види господарської діяльності, крім вирощування курей, виробництва м’яса курей.

Законом визначено, що тимчасово, до 1 січня 2027 року, звільняється від оподаткування прибуток сільськогосподарських товаровиробників, що провадять виключно такі види діяльності згідно з КВЕД-2010:

• клас 01.47 (розведення та вирощування свійської птиці, за виключенням вирощування курей, одержування яєць курей та діяльності інкубаторних станцій з вирощування курей);
• клас 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів);
• клас 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці, за виключенням виробництва м’яса курей, витоплювання жиру курей, забою, оброб­лення та фасування м’яса курей), а також здійснюють ­діяльність з реалізації власно виробленої (вирощеної) такої продукції (за виключенням м’яса курей).

Вводиться нове поняття — мінімальне податкове зобов’язання як мінімальна величина ­податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних із виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

Крім того, для платників четвертої групи єдиного податку розмір ставок з одного гектара сільськогосподарських угідь, на яких розташовані споруди сільськогосподарських товаровиробників, що віднесені до підкласу «Будівлі для птахівництва», складе 50 % бази оподаткування (нормативно-грошова оцінка угідь).

Енергетика

Електроенергетична галузь може почуватися в безпеці. Ще на стадії законопроєкту пропонувалося скасувати пільгу з акцизного податку для платників, які здійснюють постачання електричної енергії (когенераційної та/або з відновлювальних джерел), проте в остаточній редакції відмовилися від цієї ідеї.

Натомість законом передбачено низку цікавих змін. Зокрема, вводяться положення, що тимчасово, до 1 січня 2024 року, платники податку — виробники електричної енергії за «зеленим» тарифом мають право визначати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств з урахуванням таких особливостей:

1. Тимчасово, в період з 1 січня 2022 року до 1 січня 2024 року, фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму нарахованого у бухгалтерському обліку і врахованого у фінансовому результаті до оподаткування доходу від продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом у періоді з 1 січня 2022 року до 1 січня 2024 року, за яким виробник електричної енергії не отримав оплату на кінець звітного періоду.

Тимчасово, з 1 січня 2022 року, фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу у розмірі погашеної дебіторської заборгованості за продану електричну енергію за «зеленим» тарифом, на який у попередніх звітних періодах зменшувався фінансовий результат до оподаткування відповідно до цього пункту. Положення цього абзацу застосовується до пов­ного погашення дебіторської заборгованості за електричну енергію за «зеленим» тарифом, продану в період, визначений в абзаці 1 цього пункту.

2. Тимчасово, у період з 1 січня 2022 року до 1 січня 2024 року, фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму нарахованих у бухгалтерському обліку і врахованих у фінансовому результаті до оподаткування витрат, що формують собівартість реалізованої електричної енергії за «зеленим» тарифом, та витрат на збут електричної енергії за «зеленим» тарифом у періоді з 1 січня 2022 року до 1 січня 2024 року, за яку виробник не отримав оплату на кінець звітного періоду.

Тимчасово, з 1 січня 2022 року, фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму витрат, що формують собівартість реалізованої електричної енергії за «зеленим» тарифом, та витрат на збут електричної енергії за «зеленим» тарифом, за яку виробник отримав оплату в такому звітному періоді, та на які в попередніх звітних періодах збільшувався фінансовий результат відповідно до цього пункту. Положення цього абзацу застосовується до повного погашення дебіторської заборгованості за електричну енергію за «зеленим» тарифом, продану в період, визначений в абзаці 1 цього пункту.

3. Платники податку — виробники електричної енергії за «зеленим» тарифом не застосовують різницю, визначену абзацом 3 підпункту 139.2.2 пункту 139.2 статті 139 ПК України, у разі списання безнадійної дебіторської заборгованості за електричну енергію за «зеленим» тарифом, що сформувалася за електричну енергію, продану в період, визначений в абзаці 1 цього пункту. Положення цього абзацу застосовується також і в період після 1 січня 2024 року.

Усуваються прогалини попереднього законодавства, а в іншому створюються більш сприятливі умови для розвитку

Баланс інтересів

Попри великий резонанс, який спричинив закон, усе ж він виявився досить збалансованим у відношенні як до інтересів бізнесу, так і завдань держави. Тож готуватись потрібно до нових правил гри, але це не означає, що буде погіршення. У деяких аспектах усуваються прогалини попереднього законодавства, а в іншому створюються більш сприятливі умови для розвитку.

Автор: Олександр ВОРОНЦОВ, адвокат Hillmont Partners