Вряди згоди — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА

Вряди згоди

Рубрика У фокусі
Право, замість обов’язку, надавати згоду на включення інформації про платника податків до відкритих баз суттєво нічого не змінить для платників податків
Платник податків через електронний кабінет може надати контролюючому органу згоду на розкриття іншому платнику податків податкової інформації про нього у самостійно визначеному обсязі

Є в українського законодавця досить своєрідна та вже усталена звичка — щороку, напередодні новорічних свят, ухвалювати зміни до Податкового кодексу (ПК) України. Не став винятком і 2021 рік, осінь якого видалась досить продуктивною для українського законотворця.

Серед низки суспільно необхідних економічних та політичних законопроєктів Верховна Рада України 30 листопада 2021 року ухвалила, а Президент України підписав Закон № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

Для пересічного правника зазначена вище назва нормативно-правового акта «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» є досить знайомою.

Починаючи з кінця 2015 року, українському законодавцю полюбилося ідентифікувати законопроєкти про внесення змін до ПК України зі словосполученням «забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

Дійсно, Закон № 1914-IX насамперед покликаний забезпечити збільшення бюджетних надходжень та сприймається суспільством як суто фіскальний законодавчий акт.

 

Врегулювати проблемні питання оподаткування

Закономірне й очікуване сприйняття суспільством Закону № 1914-IX, яким передбачено індексацію ставок багатьох податків, зміну підходів до оподаткування ПДВ і акцизним податком тютюнових виробів і рідин для електронних сигарет, пива, а також рентною платою за користування надрами для видобування руд заліза, підвищення окремих ставок екологічного податку, запровадження мінімального податкового зобов’язання як податку з потенційно можливого мінімального доходу із земельної ділянки сільськогосподарського призначення тощо.

За зазначеними вище змінами українському бізнесу важко помітити інші положення Закону № 1914-IX, що покликані врегулювати проблемні питання оподаткування та дійсно забезпечити підтримку бізнесу.

Саме такими, на перший погляд дрібними й малоефективними, змінами зацікавився автор цієї статті.

Отже, спробуємо угледіти промінь позитивного світла для українського бізнесу від прийнятого Закону № 1914-IX.

 

Отримання платниками податків податкової інформації

Мова піде про запровадженні Законом № 1914-IX зміни щодо отримання платником податків податкової інформації про інших платників податків за попередньо наданою згодою таких осіб, які набудуть чинності з 1 липня 2022 року.

Зокрема, з 1 липня поточного року пункт 421.2 статті 421 ПК України буде доповнено абзацами 26 та 27 відповідно до пункту 9 розділу І Закону № 1914-IX.

Зазначені вище нововведення передбачають, що електронний кабінет платника податків забезпечуватиме можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених цим ПК України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПК України та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом:

— отримання платником податків податкової інформації про інших платників податків за попередньо наданою згодою таких осіб, а також одержання такої інформації у вигляді документа за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує фінансову політику, в електронному вигляді з накладенням печатки контролюючого органу;

— платник податків через елект­ронний кабінет може надати контролюючому органу згоду на розкриття іншому платнику податків податкової інформації про нього у самостійно визначеному обсязі.

 

Надання добровільної та обов’язкової згоди щодо розкриття

Наведені вище зміни щодо отримання платниками податків податкової інформації про інших платників податків набудуть чинності з 1 липня 2022 року і, рівною мірою, нічого не змінюють як для добросовісного українського бізнесу, який потребує додаткової інформації про потенційного контрагента, так і для тієї категорії платників податків, які з тих чи інших причин не воліють розкривати про себе будь-яку податкову інформацію іншим контрагентам.

Тобто введена законодавцем імперативна умова у вигляді надання добровільної та обов’язкової згоди платником податків щодо розкриття іншому платнику податків податкової інформації стосовно себе є наріжним каменем для контрагента, який бажає отримати податкову інформацію щодо іншого платника податків.

І у разі небажання одного платника податків надати відповідну згоду на розкриття іншому платнику податків інформації стосовно себе така податкова інформація не може бути наданою, а норми пункту 421.2 статті 421 ПК України втрачають будь-яке змістовне навантаження.

Водночас у разі, коли добросовісний контрагент має бажання надати іншому платнику податків дозвіл на розкриття податкової інформації про себе, він може це зробити та розкрити таку податкову інформацію стосовно себе через залучення до цієї процедури податкового органу, який, своєю чергою, виступатиме гарантом достовірності розкритої податкової інформації для її отримувача.

На практиці зазначені вище ситуації щодо необхідності отримання та перевірки дійсності податкової інформації одним контрагентом стосовно іншого трапляються дуже часто. Зокрема, перед укладанням важливих фінансових, економічних та інших контрактів. Також у випадку з добросовісними експортерами зернових, які здійснюють постійні закупівлі та експорт сільськогосподарської продукції. Останні щомісяця змушені проходити податкові перевірки (у разі бюджетного відшкодування ПДВ) та підтверджувати реальність взаємовідносин з багатьма сільськогосподарськими виробниками, в яких здійснювали закупівлю експортованої продукції.

Для наведених вище категорій платників податків знати про свого контрагента всю наявну податкову інформацію до укладення контракту є критично важливим фактором побудови всього бізнесу на території України. І саме для таких категорій добросовісних платників податків відмова контрагента розкрити податкову інформацію про себе красномовно свідчить на користь відмови від співпраці з такими категоріями бізнесу.

Водночас добросовісному бізнесу, який має бажання отримати від свого контрагента певну податкову інформацію, слід мати на увазі, що така інформація може бути не пов­ною, оскільки законодавець надає право особі через електронний кабінет дати контролюючому органу згоду на розкриття іншому платнику податків податкової інформації про нього в самостійно визначеному обсязі.

У такому разі податковий орган мав би обов’язково про це наголошувати для отримувача зазначеної інформації, оскільки в противному випадку втрачається сенс введених Законом № 1914-IX змін щодо отримання платником податків податкової інформації про інших платників податків за попередньо наданою згодою таких осіб, які набудуть чинності з 1 липня 2022 року.

 

Як працюватимуть зазначені вище зміни

Законодавець передбачає, що отримання платником податків податкової інформації про інших платників податків за попередньо наданою згодою таких осіб буде можливим у вигляді документа за формою, встановленою цент­ральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує фінансову політику, в електронному вигляді з накладенням печатки контролюючого органу, який і буде своєрідним гарантом достовірності інформації.

Станом на сьогодні такий нормативно-правовий акт не затверджений, тож варто очікувати на його появу ближче до 1 липня 2022 року.

Також слід мати на увазі, що для реалізації передбачених Законом № 1914-IX змін обидві сторони (і платник податків, який надає інформацію, і платник податків, який отримує відповідну інформацію) мають бути учасниками електрон­ного документообігу.

Згідно з пунктом 42.6 статті 42 ПК України, електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПК України, Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» без укладення відповідного договору.

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електрон­ного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

З урахуванням реалій українського сьогодення для українського бізнесу є, безумовно, позитивними передбачені Законом № 1914-IX нововведення щодо можливості отримання платником податків податкової інформації про інших платників податків за попередньо наданою згодою таких осіб.

 

Автор: Віталій ТИМЧУК, адвокат АФ «Грамацький і Партнери», м. Київ

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Інші новини

PRAVO.UA