Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув 4 лютого 2021 року у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за касаційною скаргою гр-ки Л. на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 17 вересня 2020 року.

Обставини справи та зміст оскарженого судового рішення

Гр-ка Л. звернулася до слідчого судді в порядку статті 303 Кримінального процесуального кодексу (КПК) України зі скаргою, в якій просила зобов’язати посадових осіб прокуратури Кіровоградської області внести відомості про кримінальне правопорушення за її заявою про злочин від 27 лютого 2020 року. Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 4 березня 2020 року зазначену скаргу гр-ки Л. залишено без задоволення.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 19 березня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою гр-ки Л. на вказану ухвалу слідчого судді на підставі частини 4 статті 399 КПК України, оскільки кримінальний процесуальний закон не передбачає можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді, якою скаргу особи на бездіяльність прокуратури залишено без задоволення.

Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2020 року гр-ці Л. відмовлено у відкритті касаційного провадження за її касаційною скаргою на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 19 березня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 2 частини 2 статті 428 КПК України.

Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року № 4-р(ІІ)/2020, ухваленого за конституційною скаргою гр-на П., визнано неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, положення частини 3 статті 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення.

Врахувавши рішення Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року № 4-р(ІІ)/2020, гр-ка Л. звернулася до Кропивницького апеляційного суду із заявою про перегляд ухвали Кропивницького апеляційного суду від 19 березня 2020 року за нововиявленими обставинами, в якій просила: задовольнити заяву, переглянути ухвалу апеляційного суду від 19 березня 2020 року та на підставі частини 4 статті 459 КПК України скасувати її, поновити строк на апеляційне оскарження, прийняти апеляційну скаргу до розгляду, скасувати ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 4 березня 2020 року та задовольнити її скаргу на бездіяльність, зобов’язавши посадових осіб прокуратури Кіровоградської області внести відомості про кримінальне правопорушення за її заявою про злочин від 27 лютого 2020 року.

За результатом розгляду цієї заяви Кропивницький апеляційний суд, керуючись положеннями статей  459, 467 КПК України, своєю ухвалою від 17 вересня 2020 року поновив строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 4 березня 2020 року та відмовив у задоволенні заяви гр-ки Л. про перегляд ухвали Кропивницького апеляційного суду від 19 березня 2020 року за нововиявленими обставинами.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі гр-ка Л. просить скасувати ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 17 вересня 2020 року та задовольнити її заяву про перегляд цієї ухвали за нововиявленими обставинами. Вважає, що з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року № 4-р(ІІ)/2020 у неї є право на перегляд в апеляційному порядку ухвали слідчого судді, чого не було враховано апеляційним судом та безпідставно відмовлено у задоволенні її заяви.

Від інших учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу не надходило.

Позиції учасників судового провадження

Гр-ка Л. у судовому засіданні підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні вважала касаційну скаргу частково обґрунтованою, просила скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно зі статтею 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Глава 34 КПК України визначає підстави та порядок здійснення провадження за нововиявленими або виключними обставинами, строки звернення й вимоги до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або ж виключними обставинами.

Відповідно до частин 2, 3 статті 464 КПК України суддя не пізніше наступного дня після надходження заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами до суду перевіряє її на відповідність вимогам статті 462 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами. На цій стадії суд перевіряє заяву на відповідність вимогам статті 462 КПК України, а саме — в частині дотримання заявником встановленої форми та змісту заяви, проте не може давати оцінку обґрунтованості викладених у ній доводів. Така оцінка згідно зі статтею 467 КПК України надається за наслідками судового розгляду та прийняття відповідного рішення судом по суті заявлених вимог, після відкриття провадження.

Якщо заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не оформлено згідно з вимогами, передбаченими статтею 462 цього Кодексу, то відповідно до вимог частини 3 статті 464 КПК України застосовуються правила частини 3 статті 429 цього Кодексу, а саме — заява повертається у передбачених у цій частині вказаної статті випадках.

Таким чином, на стадії вирішення питання відповідності заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами вимогам статті 462 КПК України процесуальним законом передбачено можливість прийняти три види рішень: або залишити заяву без руху, вказавши на недоліки такої заяви, або відкрити провадження за такою заявою, або повернути її у передбачених частиною 3 статті 429 КПК України випадках.

Положеннями частини 3 статті 429 КПК України встановлено, що касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.

З матеріалів провадження вбачається, що суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення за заявою гр-ки Л. про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не врахував таких вимог процесуального закону з огляду на наступне.

Зі змісту заяви гр-ки Л., яку вона визначила як таку, що подається у зв’язку із нововиявленими обставинами, вбачається, що підставою для такого розгляду вона визначає наявність рішення Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року № 4-р(ІІ)/2020 та, посилаючись на статтю 459 КПК України, просила здійснити апеляційний перегляд ухвали слідчого судді.

Проте відповідно до частини 3 статті 459 КПК України встановлена Конституційним Судом України неконституційність, конституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, є виключною, а не нововиявленою обставиною, у зв’язку з чим заява гр-ки Л. не могла вважатися такою, що оформлена згідно з вимогами, передбаченими статтею 462 цього Кодексу, саме в частині вимог щодо зазначення нововиявлених обставин (нововиявленої обставини). Крім того, гр-ка Л. у цій же заяві просила поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, що не передбачено процедурою здійснення перегляду судового рішення, передбаченою главою 34 КПК України.

Таким чином, зі змісту заяви гр-ки Л. неможливо однозначно встановити, за якою саме процедурою особа просить здійснити перегляд ухвали Кропивницького апеляційного суду від 19 березня 2020 року, така заява містить суперечності, у зв’язку з чим до заяви підлягали застосуванню положення частини 3 статті 464 КПК України та вимоги частини 3 статті 429 цього Кодексу.

Проте апеляційний суд при розгляді заяви гр-ки Л. не врахував зазначених вимог закону та за наявності підстав для залишення її без руху і надання строку на усунення недоліків передчасно, без відкриття провадження, прийняв рішення про відмову в її задоволенні. Крім того, апеляційний суд поновив гр-ці Л. строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, що не передбачено главою 34 КПК України.

За таких обставин суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 438 КПК України є підставою для скасування такого рішення.

Отже, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга гр-ки Л. — задоволенню частково.

При новому розгляді в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, перевірити інші доводи касаційної скарги, розгляд заяви здійснити відповідно до вимог КПК України та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 436, 438 КПК України, Суд ухвалив:

— касаційну скаргу гр-ки Л. задовольнити частково;

— ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 17 вересня 2020 року скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

(Постанова Верховного Суду від 4 лютого 2021 року. Справа № 405/1316/20. Головуючий — Наставний В.В. Судді — Матієк Т.В., Яковлєва С.В.)