За відсутності пов­ноцінного регулювання трудових відносин нормами трудового законодавства, в тому числі застарілим Кодексом законів про працю (КЗпП) України, особливого значення набуває практика Верховного Суду у трудових спорах. Судові рішення заповнюють існуючі прогалини та надають відповіді на численні питання, які виникають у роботодавців та працівників. Тож давайте розглянемо останні правові позиції Верхов­ного Суду, які мають важливе значення для сторін трудових відносин.

Чи можна звільнити керівника, який перебуває на лікарняному?

КЗпП України забороняє звільняти працівника у період тимчасової непрацездатності та відпустки, якщо таке звільнення відбувається з ініціативи роботодавця (тобто на підставі статей 40, 41 КЗпП України). Однак раніше така гарантія не поширювалась на керівників, звільнених з підстав, передбачених контрактом, відповідно до пункту 8 частини 1 статті 36 КЗпП України.

Утім, у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 205/4196/18 Велика Палата Верховного Суду (ВС) відступила від усталених правових висновків та визначила, що заборона звільнення під час відпустки та лікарняного поширюється також і на звільнення керівника з підстав, передбачених контрактом.

Водночас сам факт звільнення працівника під час лікарняного не є достатньою підставою для його поновлення на роботі. Суд установив, що у такому випадку потрібно змінити дату звільнення працівника, визначивши датою припинення трудових відносин перший день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності.

Яка різниця між доплатою та премією?

Крім основної заробітної плати, працівнику можуть виплачуватись доплати та надбавки, передбачені чинним законодавством, а також премії, які не встановлені актами законодавства.

У постанові від 14 грудня 2020 року у справі № 569/11722/16-ц ВС у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду (КЦС) зазначив, що доплати як складові додаткової заробітної плати визначаються законодавством і тому становлять обов’язкову частину у структурі заробітної плати (на відміну від премій). У колективному договорі можуть бути передбачені додаткові види доплат, підстави та порядок їх здійснення.

Водночас у разі, якщо колективним договором передбачена виплата, яка за своєю сутністю та підставою нарахування є доплатою за певні умови та характер праці і яка передбачена нормами права, то неправильна назва такої виплати «премією» нічого не змінює у її правовому режимі, вона все одно підлягає виплаті в обов’язковому порядку за наявності законних підстав для її здійснення.

В якому випадку працівника не можна звільнити за прогул?

Відповідно до КЗпП України прогул є однією з підстав розірвання трудового ­договору з ініціативи роботодавця. Однак відсутність працівника на роботі не в усіх випадках свідчить про наявність прогулу.

Зокрема, ВС у складі колегії суддів Третьої судової палати КЦС при розгляді справи № 676/2489/19 у своїй постанові від 20 жовтня 2020 року зазначив, що для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, необхідно з’ясувати поважність причин такої відсутності. Поважними причинами визнаються, зокрема, такі, що виключають вину працівника.

ВС дійшов висновку, що відсутність торгового агента на роботі, підтверджена відповідними актами, не є достовірним свідченням прогулу відповідно до пункту 4 статті 40 КЗпП України, оскільки посадовою інструкцією не передбачено обов’язку такого працівника перебувати на визначеному роботодавцем робочому місці через характер виконуваної роботи.

Звільнення у день подачі заяви про звільнення

Працівник має право розірвати трудовий договір, попередивши про це роботодавця за два тижні. Законом також передбачено, що у разі, якщо заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання, вступ до навчального закладу, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

ВС у складі суддів Третьої судової палати КЦС у постанові від 21 грудня 2020 року у справі № 359/6858/19 проаналізував питання щодо можливості ­звільнення працівника, який подав заяву про звільнення за власним бажанням, у день подачі заяви про звільнення у разі, якщо немає причин, які свідчать про неможливість продовження працівником роботи.

Зокрема, суд наголосив, що сторони трудового договору вправі домовитися про будь-який строк звільнення після подання працівником заяви про це в межах двотижневого строку. За наявності такої домовленості працівника можна звільнити навіть у день подачі заяви про звільнення.

Чи є «декретна» посада вакантною?

Законом України «Про зайнятість населення» вакансія визначається як вільна посада (робоче місце), на яку може бути працевлаштована особа.

Вирішуючи питання, чи вважається «декретна» посада вакантною, ВС у складі колегії суддів Першої судової палати КЦС у своїй постанові від 23 ­грудня 2020 року у справі № 285/4227/18 ­відзначив, що право на відпустки забезпечується, зокрема, гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених законом. Тому, якщо працівник відсутній у зв’язку із хворобою, відрядженням та, зокрема, відпусткою, посада, яку він обіймає, не є вакантною. Отже, посада жінки, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не є вакантною. У зв’язку з цим суд дійшов висновку, що працівнику, посада якого скорочується, не потрібно пропонувати «декретні» посади, оскільки вони не є вакантними.

Чи має право працівник відкликати свою заяву про звільнення?

КЗпП України не визначає строки та порядок припинення трудового договору за угодою сторін. З огляду на це вони визначаються за домовленістю між ­працівником і роботодавцем у кожному конкретному випадку.

Враховуючи законодавчу неврегульованість процедури припинення трудового договору за угодою сторін, залишалось спірним питання щодо можливості працівника відкликати свою заяву про звільнення у разі, коли роботодавець і працівник попередньо вже домовилися про певну дату припинення трудового договору.

Аналізуючи цю правову проблему, ВС у складі колегії суддів Першої судової ­палати КЦС у своїй постанові від 31 серпня 2020 року у справі № 359/5905/18 наголосив, що у разі, якщо роботодавець і працівник домовилися про певну дату припинення трудового договору за угодою сторін, працівник не має права відкликати свою заяву про звільнення. Анулювати таку домовленість можна лише за взаємною згодою про це власника або уповноваженого ним органу і працівника.

Таким чином, судова практика на рівні Верховного Суду надає відповіді на питання, які чітко не врегульовані законодавством, та дозволяє роботодавцям і працівникам приймати зважені та законні рішення з питань захисту трудових прав.

Катерина ЦВЄТКОВА, радник GOLAW, адвокат, м. Київ

Спеціально для «Судового вісника»