З початку року народні обранці наполегливіше взялися за судову реформу. Щоправда, тепер її акценти дещо змінилися: це не «всеохопна», «глобальна», «унікальна», «революційна» судова реформа, а точкове виправлення власних помилок — якнайшвидше відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС).

Наприкінці січня 2021-го у парламенті було зареєстровано доопрацьований проєкт «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» № 3711-д. І попри те, що розгляд цього законопроєкту в сесійній залі планувався на початок лютого, парламентарії із завданням не впоралися — порядок денний виявився занадто насиченим іншими проєктами. Тож закрадаються певні сумніви, чи є відновлення роботи «кузні кадрів» аж таким пріоритетним завданням для Верховної Ради України.

Нова модель формування ВККС дещо відрізняється від моделі, передбаченої в законопроєкті № 3711 «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування».

Топова модель по-українськи

У проєкті № 3711 йдеться про те, що до ВККС входить 16 членів, вісім з яких є суддями або суддями у відставці. Також автори документа подбали про правонаступність. В одній із норм передбачається встановити, що у разі закінчення строку повноважень члена ВККС, унаслідок чого Комісія вважатиметься неповноважною, такий член Комісії продовжує виконувати свої повноваження до дня призначення на його посаду іншої особи. Але не більше шести місяців.

Автори доопрацьованої ініціативи пропонують повернути ВККС повноваження щодо затвердження внутрішніх документів (за чинним законодавством вони затверджуються за погодженням Вищою радою правосуддя (ВРП) або затверджуються самою Радою): порядки складення іспитів та методики оцінювання їх результатів, порядок формування і ведення суддівського досьє абощо.

Чинна частина 1 статті 94 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», за якою до складу ВККС входять 12 членів, які призначаються Вищою радою правосуддя за результатами конкурсу строком на чотири роки, визнана неконституційною згідно з рішенням Конституційного Суду України (КСУ) № 4-р/2020 від 11 березня 2020 року. Тоді КСУ, серед іншого, відзначив, що жоден інший орган чи установа не уповноважені здійснювати конституційні функції добору та оцінювання суддів, у тому числі ВРП. «Зміна кількісного складу та суб’єктів призначення членів ВККС без запровадження відповідного перехідного періоду призвела до зупинення виконання конституційних функцій щодо добору та оцінювання суддів, неможливості здійснення ВРП її окремих конституційних повноважень, а також створила істотні перешкоди для функціонування ефективного судочинства та в окремих випадках унеможливила реалізацію права кожного на доступ до правосуддя як вимог принципу верховенства права», — мотивував своє рішення КСУ.

Автори законопроєкту № 3711-д пропонують залишити повноваження щодо призначення членів ВККС за ВРП на підставі результатів конкурсу. Щоправда, повертають до моделі формування Комісії минулих суб’єктів формування, але в дещо іншій іпостасі. Тепер вони обирають не членів ВККС, а екзаменаторів, які обиратимуть кандидатів у члени ВККС і рекомендуватимуть їх ВРП.

Конкурсна місія

Такими екзаменаторами є склад Конкурсної комісії з питань доброчесності. Це, за законопроєктом № 3711-д, буде допоміжний орган ВРП для проведення першого етапу конкурсу на зайняття посади члена ВККС та сприяння у підготовці рішень ВРП. Конкурсна комісія з питань доброчесності формуватиметься Радою суддів України, Радою прокурорів України, Радою адвокатів України, Національною академією правових наук України в особі Президії. До складу Конкурсної комісії входять: троє осіб з числа суддів або суддів у відставці, запропонованих Радою судів України, і троє осіб, запропонованих іншими суб’єктами формування (адвокатами, прокурорами та науковцями).

Запропоновані кандидати мають відповідати низці вимог: володіти бездоганною діловою репутацією, високими професійними та моральними якостями, суспільним авторитетом, відповідати критеріям доброчесності та професійної етики і бути правниками із визнаним рівнем компетентності. Каденція члена Конкурсної комісії складатиме чотири роки з дня призначення. А призначатимуться вони Вищою радою правосуддя.

Законопроєктом № 3711-д пропонується встановити, що конкурс на посаду члена ВККС відбуватиметься в два етапи. Перший полягає у перевірці Конкурсною комісією з питань доброчесності документів, поданих кандидатами на посаду члена ВККС, та відборі найдоброчесніших. Другий етап — перевірка ВРП відібраних Конкурсною комісією кандидатів на посаду члена ВККС та їх відповідність критерію професійної компетентності.

Чинне законодавство містить застереження: не можуть бути членами ВККС особи, які були членами ВККС, ВРП або Вищої ради юстиції. А проєктом пропонується поширити це табу лише на осіб, які були членами ВККС або Вищої ради юстиції до набуття чинності Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» (тобто до квітня 2014 року).

Майбутні члени ВККС, за проєктом № 3711-д, проходитимуть щонайменше дві співбесіди (на кожному етапі). Конкурсна комісія повинна буде обрати на одну вакансію не менше трьох кандидатів. З ними проводитимуться співбесіди та обиратимуться найвідповідніші критерію доброчесності. Що таке доброчесність? Мораль, чесність, непідкупність, а саме — законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата його статусу. За результатами співбесіди має залишитися щонайменше два кандидати на одну вакансію члена ВККС.

Потім обранці проходять спеціальну перевірку. Ті, хто проходить її успішно, допускаються Конкурсною комісією до другого етапу. Перевірка відповідності критерію професійної компетентності здійснюється шляхом проведення співбесіди, метою якої є з’ясування знань, навичок, ділових якостей, кваліфікаційної характеристики кандидатів.

Організаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Конкурсної комісії з питань доброчесності здійснює секретаріат ВРП.

Перший особливий склад

Автори законопроєкту № 3711-д не відмовилися від «міжнародного компоненту» в числі екзаменаторів майбутніх членів ВККС. У змінах до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» мовиться про те, що перший склад Конкурсної комісії з питань доброчесності формується з трьох осіб з числа суддів або суддів у відставці, запропонованих Радою суддів України, та трьох осіб з числа міжнародних експертів, запропонованих міжнародними та іноземними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії ­корупції ­відповідно до міжнародних договорів України. Дивним чином автори ініціативи «забули» про міжнародні організації, з якими Україна співпрацює у сфері судової реформи та юстиції.

У разі якщо міжнародні та іноземні організації не надали своїх кандидатур (або запропонували недостатню кількість) до першого складу Конкурсної комісії, то такі кандидатури пропонуватимуть Рада прокурорів України, Рада адвокатів України і Президія Національної академії правових наук України. Строк повноважень Конкурсної комісії з питань доброчесності та її членів, призначених з цими особливостями, припиняється через один рік після призначення повноважного складу ВККС.

Серед інших важливих змін, запропонованих ініціативою під номером № 3711-д: виключення положень, що стосуються Комісії з питань доброчесності при ВРП, повертається розмір суддівської винагороди суддів Верховного Суду (ВС) до 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (попередня ставка «55 прожиткових мінімумів» була визнана неконституційною торішнім березневим рішенням КСУ).

Також пропонується виключити неконституційну норму про обмеження кількості суддів Верховного Суду однією сотнею (натомість пропонується ­встановити, що максимальна кількість суддів Верховного Суду не має перевищувати двохсот суддів). Пропонується наділити Пленум Верховного Суду повноваженням щодо надання консультативного висновку Вищій раді правосуддя щодо кількості суддів у складі Верховного Суду. Кількість суддів у суді визначає ВРП з урахуванням консультативного висновку Державної судової адміністрації України або Пленуму ВС (якщо йдеться про Верховний Суд).

Етична рада для ВРП

Дуже схожа модель пропонується і для формування самої Вищої ради правосуддя. Нагромадження різноманітних конкурсних комісій і рад, які перевірятимуть на відповідність етичному критерію майбутніх судових управлінців, продовжується.

Відповідний законопроєкт ініційований Президентом України та під номером 5068 був зареєстрований у Верховній Раді України 15 лютого 2021 року як невідкладний. Проєкт має назву «Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя».

Отже, проєктом пропонується встановити, що член ВРП серед іншого має відповідати критеріям професійної етики і доброчесності. І саме цей критерій належить встановити Етичній раді, яка утворюється з метою сприяння органам, що обирають (призначають) членів ВРП, у встановленні відповідності кандидата на посаду члена ВРП. Каденція членів Етичної ради — шість років.

Критерії для членів Етичної ради виписані максимально неконкретно: бездоганна ділова репутація, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, відповідність критеріям професійної етики та доброчесності, досвід роботи, у тому числі в інших країнах, не менш ніж десять років із здійснення процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення в суді чи здійснення судочинства у справах, пов’язаних із корупцією.

До складу Етичної ради, за проєктом № 5068, входитимуть: троє осіб з числа суддів або суддів у відставці, визначених Радою суддів України, і троє осіб, визначених міжнародними організаціями, з якими Україна протягом щонайменше останніх трьох років співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції та/або у сфері судової реформи відповідно до міжнародних договорів України. Причому ці «міжнародники» мають погодити пропозицію спільного списку кандидатів. Перелік таких організацій має формуватися Міністерством закордонних справ України та надсилатися до Вищої ради правосуддя.

Затвердження персонального складу Етичної ради буде в компетенції голови ВРП. Повноважень Етична рада набуватие за умови призначення щонайменше чотирьох членів, троє з яких — запропоновані «міжнародниками». А рішення Етичної ради вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало щонайменше четверо членів Етичної ради, троє з яких — призначені за квотою міжнародних експертів. Так, відсутність хоча б одного «міжнародного компонента» блокуватиме всі рішення Етичної ради.

Серед повноважень членів Етичної ради — збір і аналіз документів кандидатів у ВРП, збір і аналіз інформації про кандидата, отриманої від інших осіб чи зі ЗМІ та інших джерел, є право звертатися до державних органів щодо надання пояснень, документів чи інформації щодо кандидата, право проводити з кандидатами співбесіди. Окрім того, Етична рада ухвалюватиме та оприлюднюватиме обґрунтований висновок щодо відповідності кожного кандидата на посаду члена ВРП критеріям професійної етики та доброчесності, а також надсилатиме суб’єкту формування ВРП список рекомендованих для обрання чи призначення кандидатів.

Організаційно-технічне забезпечення діяльності Етичної ради здійснюватиме Державна судова адміністрація України.

Попіклувалися автори законопроєкту № 5068 і про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя». У разі ухвалення цього закону стартує процедура формування Етичної ради, яка матиме відповідальне «одноразове» завдання: перевірити на доброчесність чинних членів Вищої ради правосуддя.

Зокрема, пропонується встановити, що Етична рада протягом трьох місяців з дня затвердження головою ВРП її персонального складу одноразово здійснює оцінювання відповідності членів ВРП (крім Голови Верховного Суду), обраних (призначених) на посаду до набуття чинності цим Законом, критеріям професійної етики та доброчесності.

Якщо членів Етичної ради не задовольнить професійна етика та доброчесність члена ВРП, то Етична рада може ухвалити рішення про внесення відповідному органу, що обрав (призначив) члена ВРП, мотивованої рекомендації про звільнення члена ВРП. Відтоді такий член Ради відсторонюється від посади, а його повноваження зупиняються до ухвалення рішення суб’єктом обрання чи призначення.

Особливості для парламентаріїв

Законопроєктом № 5068 пропонується змінити також Закон України «Про Регламент Верховної Ради України». Ініціатори пропонують суттєво переосмислити процедуру обрання члена ВРП за квотою парламенту.

За запропонованою процедурою документи від бажаючих стати членами ВРП прийматиме Апарат Верховної Ради України. Інформація про всі кандидатури і деякі їхні документи оприлюднюються на сайті Ради.

Комітет Верховної Ради України з питань правової політики розглядає подані особами документи і приймає рішення щодо відповідності претендентів та їхніх документів вимогам Закону «Про Вищу раду правосуддя». Документи тих, хто пройшов цей етап, повертаються до Апарату Верховної Ради для організації проведення спеціальної перевірки відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», а копії таких документів передаються до Етичної ради для встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності і надання списку кандидатів, рекомендованих Верховній Раді України для обрання.

Якщо за результатами спеціальної перевірки була встановлена корупційна невідповідність або Етична рада не включила особу до рекомендаційного списку — така особа бере участь у конкурсі. Після отримання всіх документів профільний парламентський Комітет проводить співбесіду задля визначення професійної компетентності кандидатів. На цьому основний конкурсний шлях кандидата в члени ВРП подолано, діло залишилось за дрібницею — отримати достатню підтримку у сесійній залі.

Якщо з тих чи інших причин Верхов­на Рада України не проголосує про обрання на посаду члена ВРП, невідкладно оголошується повторний конкурс, і все розпочинається спочатку.

Дисциплінарні інспектори

З метою розвантаження членів Вищої ради правосуддя законопроєктом № 5068 також пропонується унормування в законодавстві про ВРП служби дисциплінарних інспекторів як самостійного структурного підрозділу секретаріату Ради.

До повноважень дисциплінарного інспектора ВРП планується віднести повноваження щодо проведення попередньої перевірки дисциплінарної скарги, переданої за допомогою автоматизованої системи; аналіз матеріалів дисциплінарних скарг; збір інших матеріалів; підготовка проєктів ухвал і рішень дисциплінарної палати та ВРП у межах дисциплінарних проваджень.

Такі широкі повноваження вимагають і певних обов’язків. За аналізованим проєктом, дисциплінарні інспектори у своїй діяльності та поза її межами повинні: дотримуватися норм суддівської етики; не розголошувати та не використовувати у цілях інших, ніж для виконання своїх обов’язків, інформацію з обмеженим доступом та інформацію, яка стала їм відома; виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, встановлених законодавством про державну службу та у сфері запобігання корупції.

Цим проєктом також пропонується виключення статті 28¹ Закону про ВРП щодо Комісії з питань доброчесності та етики.

Комітет з питань правової політики рекомендував Верховній Раді України включити до порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради України IX скликання проєкт № 5068 від 15 лютого 2021 року і скоротити наполовину строки подачі альтернативних законопроєктів та підготовки до першого читання. Окрім того, після спливу строків подачі альтернативних законопроєктів звернутися до Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційської комісії) з проханням надати експертний висновок на проєкт № 5068 від 15 лютого 2021 року та, у разі надходження, альтернативних його варіантів.

Отже, якщо народні обранці поквап­ляться і найближчим часом ухвалять оновлені та ускладнені механізми формування ВККС та ВРП, є всі шанси сподіватися, що Комісія запрацює ще до кінця цього року.

Христина ПОШЕЛЮЖНА, «Судовий вісник»