Уже не перший рік держава Україна намагається вибитися в топ провідних ІТ-країн світу та залучити до своєї юрисдикції світових ІТ-гігантів. Останніми спробами є законопроєкти, які впроваджують нову систему правовідносин у сфері ІТ-технологій.

Особливі умови

Зокрема, законопроєкт № 4303 «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» передбачає:

• нову форму співпраці між спеціалістами та компаніями у сфері ІТ, а саме: гіг-контракт;
• створення правового режиму «Дія.Сіті»;
• створення реєстру «Дія.Сіті»;
• встановлення правового режиму «Дія.Сіті» на необмежений строк, але не менше, ніж на 15років з дня внесення до реєстру «Дія.Сіті» запису про першого резидента «Дія.Сіті»;
• невтручання в діяльність резидентів «Дія.Сіті» з боку держави;
• презумпцію правомірності діяльності резидентів «Дія.Сіті»;
• стабільність (держава гарантує збереження правового режиму «Дія.Сіті» протягом строку, визначеного у цьому Законі);
• договори про неконкуренцію та непереманювання.

Резидентом «Дія.Сіті» може стати юридична особа, яка має одночасно відповідати всім наступним вимогам:

1) здійснювати один або декілька з видів діяльності, визначених у частині 4 статті 5 цього закону (пос­луги у сфері інформаційних технологій), що вказано у статуті юрособита (або) відомостях про неї, які містяться в ЄДР;

2) розмір середньої місячної винагороди працівникам та гіг-спеціалістам, починаючи з календарного місяця, який йде за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента «Дія.Сіті», кожного календарного місяця становить не менш ніж еквівалент 1200 євро за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим Національним банком України станом на перше число відповідного календарного місяця;

3) середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів (у разі залучення) за підсумками кожного календарного місяця, який іде за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента «Дія.Сіті», становить не менш ніж 9 осіб;

4) сума кваліфікованого доходу, отриманого за перші три календарних місяці, які йдуть за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента «Дія.Сіті», становить не менш ніж 90 % суми загального доходу за цей період, а сума її кваліфікованого доходу, отриманого за кожен календарний рік перебування в статусі резидента «Дія.Сіті», становить не менш ніж 90 % суми загального доходу за той самий період (за наявності загального доходу).

Не може бути резидентом «Дія.Сіті» юридична особа:

1) яка зареєстрована за законодавством іноземної держави;

2) учасником (акціонером) якої є держава Україна, територіальна громада, державне або комунальне підприємство чи юридична особа, у статутному капіталі якої 25 і більше відсотків прямо або опосередковано належить державі Україна або територіальній громаді;

3) яка має статус неприбуткової (непідприємницької) юридичної особи;

4) яка порушила вимоги законодавства щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників або подання інформації про структуру власності юридичної особи;

5) прямим або опосередкованим власником часток (акцій) якої є держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором, чи резидент такої держави. Це положення не застосовується, якщо володіння часткою (акціями) здійснюється через юридичну особу, акції якої перебувають в обігу на фондових біржах згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (крім випадків, коли така юридична особа є резидентом держави-агресора);

6) у статутному капіталі якої 25 і більше відсотків прямо або опосередковано належить юридичним особам, зареєстрованим у державах, включених Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) до переліку країн, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом;

7) стосовно якої застосовано спеціальні економічні або інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до законодавства України чи визнані Україною міжнародні санкції або яка є пов’язаною з такою особою;

8) яка визнана банкрутом;

9) яка перебуває в процесі припинення, окрім перетворення;

10) яка протягом більш ніж 30 днів має податкові борги на суму понад 10 мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 1 січня поточного календарного року;

11) яка є постачальником послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, та не виконала вимоги законодавства стосовно включення до відповідного реєстру, постановки на облік, отримання ліцензії чи іншого дозвільного документа (якщо такі вимоги встановлені законодавством як умова надання відповідних послуг).

Також у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт № 5376 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Спеціальний режим оподаткування окремих доходів працівників та гіг-спеціалістів резидентів «Дія.Сіті» законопроєкту № 5376 передбачає:

1. Оподаткування податком з доходів фізичних осіб за ставкою 5%:

• заробітної плати працівників резидентів «Дія.Сіті»;
• винагороди гіг-спеціалістів за гіг-контрактами, укладеними з резидентами «Дія.Сіті»;
• авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.

2. Сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) у розмірі:

• мінімального страхового внес­ку— для працівників резидентів «Дія.Сіті»;
• 22% від визначеного з урахуванням положень гіг-контракту розміру бази нарахування єдиного внес­ку, однак не більше максимальної та не менше мінімальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої законом — для гіг-спеціалістів резидента «Дія.Сіті».

Також пропонується звільнити від оподаткування дивіденди фізичної особи, якщо вони не розподілялися протягом двох років поспіль.

Крім того, резиденти «Дія.Сіті» зможуть обрати сплату або податку на прибуток за ставкою 18 %, або податку на виведений капітал за ставкою 9 %.

Білоруський досвід

Аналізуючи ризики та переваги цих законопроєктів, схоже, що все-таки певні вигоди ті ­юридичні особи, які стануть резидентами «Дія.Сіті», а це в основному великі та середні гравці на ринку інформаційних технологій, отримають. Перш за все, йдеться про податкові переваги. Щодо тих, хто не відповідатиме критеріям резидентства «Дія.Сіті», то вони працюватимуть за існуючих «загальних» податкових умов. Деякі фахівці у сфері інформаційних технологій України вже виступили з критикою законопроєктів, стверджуючи, що вони не дадуть ефекту, якого очікує держава, а саме: перетворення України в ІТ-хаб світу.

Фактично, якщо такі зміни в законодавстві буде впроваджено, в Україні з’явиться аналог білоруського Парку високих технологій, який є також спеціальним правовим режимом, діючим для компаній-резидентів, які займаються діяльністю у сфері інформаційних технологій. Білоруський Парк високих технологій передбачає надання податкових пільгу вигляді звільнення від податку на прибуток, податку на додану вартість, митних зборів при ввезені технологічного обладнання тощо. Податок на заробітну плату становить 9 %, але в 2021–2022 роках буде застосовуватися ставка 13 % у рамках заходів, спрямованих на боротьбу з пандемією COVID-19.

Білоруський досвід — не найгірший приклад того, як держава створює комфортні умови для ведення бізнесу у сфері інформаційних технологій. Торік білоруський Парк високих технологій навіть відвідав Державний секретар США Майкл Помпео.

Насамкінець варто звернути увагу на одну важливу деталь. Зараз найпопулярнішим ІТ-кластером у світі є Кремнієва долина в Каліфорнії і виникла вона без створення спеціального правового режиму з боку держави для компаній у сфері інформаційних технологій чи інших сфер, а за допомогою талановитих підприємців, які хотіли заснувати свою справу.

Автор: Артур МРИГЛОД
юрист MORIS GROUP

КОМЕНТАР

Олександр ВОРОНЦОВ,
адвокат, юрист Hillmont Partners

— Розвиток ІТ-індустрії в сучасних умовах світу є однією з основоположних запорук надійного майбутнього. Саме тому Україна запроваджує особливий правовий режим для ІТ-індустрії — «Дія.Сіті». Треба розуміти, що це не лише особливий режим оподаткування для галузі, але й цілий комплекс заходів, покликаних спростити ведення бізнесу в Україні та стимулювати розвиток інноваційних технологій.

Основним фактором виступає те, що ІТ-індустрія є не тільки високоприбутковою, але й забезпечує залучення іноземних інвестицій. У цілому Україна вже давно є доволі привабливою країною на міжнародному ринку IT, особливо це актуально в аспекті аутсорсингу українських спеціалістів для іноземних компаній.

Характеризуючи державний проєкт «Дія.City», можна зазначити, що він дозволить створити в Україні найпотужніший IT-хаб у Цент­ральній та Східній Європі, принаймні так вважають у Міністерстві цифрової трансформації України.

Проте законопроєкт дає як переваги, так і ризики, зокрема щодо встановлення особливого податкового режиму для ІТ-галузі.

Основною перевагою платформи можна визначити те, що він націлений на довгострокове врегулювання правовідносин, оскільки протягом щонайменше 15 років з дня внесення до реєстру «Дія.Сіті» запису про першого резидента держава гарантує учасникам «Дія.Сіті» чинність правового режиму «Дія.Сіті» та стабільність його умов, що визначають особливості оподаткування резидентів «Дія.Сіті», а також додержання прав і законних інте­ресів резидентів «Дія.Сіті» та залучених ними фахівців.

Крім того, якщо протягом цього строку законодавством будуть встановлені норми, що визначають особливості оподаткування резидентів «Дія.Сіті» та залучених ними фахівців, які передбачають більш сприятливі умови ведення діяльності та (або) зменшують розмір податків, зборів чи інших обов’язкових платежів або скасовують їх, — будуть застосовуватися більш сприятливі норми.

Беззаперечно, спрямованість держави на довгострокове врегулювання даних відносин та надання гарантій бізнесу є сприятливою умовою, яка повинна бути цікавою бізнесу.

У той же час головною небезпекою є те, що держава отримає певний контроль над галуззю та зможе на неї відповідно впливати, що не завжди є прийнятним в ІТ. Крім того, може скластися ситуація, за якої ІТ-галузь України фактично розділиться на два табори: резиденти «Дія.Сіті» (адже такими зможуть стати тільки юридичні особи) та нерезиденти «Дія.Сіті», адже сьогодні дуже багато фрілансерів, оформлених фізичними особами — підприємцями на спрощеній системі оподаткування, які працюють за контрактною формою.

Тож, ухвалюючи закон, треба зважати на інтереси всіх без винятку осіб та надавати спеціалістам рівний доступ до переваг «Дія.Сіті».