Видавництво 
Олександр Семенников,
голова Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду
Рік, що минає, додав нових викликів усій судовій системі. Початок повномасштабного вторгнення росії змусив переглянути підходи до здійснення правосуддя, зокрема, у царині проваджень, що перебувають на розгляді Вищого антикорупційного суду (ВАКС), у такий спосіб, щоб забезпечити як фізичну безпеку, так і дотримання процесуальних прав усіх учасників процесу. Адже відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» робота судів не повинна припинятися — не може обмежуватися конституційне право людини на судовий захист. Одним із засобів дотримання таких прав стала можливість проведення судових засідань за допомогою відеоконференцзв’язку (ВКЗ) (пункт 4 рекомендацій Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 2 березня 2022 року). Відповідно до пункту 10 цих рекомендацій РСУ учасник провадження може взяти участь у судовому засіданні в режимі ВКЗ не тільки через Trueconf чи Easyconf, а й за допомогою інших платформ (наприклад, Zoom, Skype, Webex тощо). Крім того, за об’єктивних обставин допускається розгляд клопотань щодо запобіжних заходів без участі підозрюваного з належною мотивацією такої процедури розгляду. Такий підхід здійснюється на підставі загальних засад кримінального провадження й відповідає конституційному принципу верховенства права.
Ці підходи дали змогу як першій інстанції Вищого антикорупційного суду, так і Апеляційній палаті не зупинятися ні на день. До того ж запит на антикорупційне правосуддя тільки підвищився за цей час. Так, варто виділити клопотання до Вищого антикорупційного суду у справах щодо державної зради (стаття 111 Кримінального кодексу України), вчиненої в сукупності з корупційним злочином (ухвала ВАКС у справі № 991/1635/22 від 23 травня 2022 року, ухвала ВАКС у справі № 991/4049/22 від 5 жовтня 2022 року, ухвала Апеляційної палати ВАКС у справі № 991/4895/22 від 7 листопада 2022 року). Рішень за цими справами ще небагато, але існує вірогідність поступового збільшення клопотань від антикорупційних органів розслідування.
Окрема категорія справ, яка підпадає під виключну юрисдикцію Вищого антикорупційного суду, — позови про визнання активів необґрунтованими та стягнення їх у дохід держави в порядку цивільного судочинства, так звана цивільна конфіскація. З початку року на розгляд першої інстанції надійшло три такі позови, рішення щодо двох із них вже перебувають на перегляді в Апеляційній палаті ВАКС.
Цього року Вищому антикорупційному суду додали ще одну категорію, яка максимально пов’язана з діями агресора й потребою в реагуванні на них у законний спосіб, — розгляд позовів Міністерства юстиції України про застосування санкцій, передбачених пунктом 11 частини 1 статті 4 Закону України «Про санкції», у порядку адміністративного судочинства. Рішенням Вищого антикорупційного суду від 1 вересня 2022 року в справі № 991/3183/22 перший позов Міністерства юстиції було задоволено. Цим рішенням суд ухвалив стягнути в дохід держави активи російського громадянина, щодо якого указом Президента України раніше було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони про застосування санкцій.
Насамкінець хотілося б звернути увагу на нововведення кримінального процесу, які наразі стосуються виключно здійснення правосуддя в умовах воєнного стану. З 25 серпня 2022 року набули чинності зміни до статті 615 Кримінального процесуального кодексу України, якими зазначену статтю було доповнено частиною 15. Змінами передбачено право суду «після складання та підписання повного тексту вироку обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов’язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення». Такі зміни дають змогу не тільки економити час, що в умовах воєнного стану набуває неабиякої актуальності з огляду на можливі повітряні тривоги, перебої з енергопостачанням тощо, які можуть перешкоджати проголошенню повного тексту, а й заощаджують процесуальний ресурс на розгляд інших справ суддями, участь адвокатів і прокурорів в інших справах тощо.
