Функціональна компенсація — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА

Функціональна компенсація

Війна, розпочата рф в Україні, стала справжнім іспитом для системи світового правопорядку. Зокрема, на сьогодні жоден наявний національний або міжнародний суд чи трибунал не може повністю забезпечити відшкодування шкоди, заподіяної росією. Наразі триває робота з напрацювання нових міжнародних компенсаційних механізмів. Водночас у бізнесу залишається можливість скористатися альтернативними наявними інструментами

Завантажити PDF

ОЛЕКСІЙ НАСАДЮК

Масштаби руйнувань, завданих рф в Україні, навіть за найскромнішими підрахунками оцінюються в трильйони доларів США. Йдеться не лише про прямі втрати внаслідок руйнування житла та інфраструктури, але й про упущену вигоду, неможливість отримання доходів у майбутньому, порушення нормальної господарської діяльності, втрату економічних зв’язків, зниження капіталізації підприємств тощо. Наявні національні та міжнародні інструменти, такі як Міжнародний кримінальний суд, Європейський суд з прав людини, арбітражні трибунали з інвестиційних спорів із різних причин не можуть гарантувати присудження репарацій, не кажучи вже про забезпечення реальних виплат постраждалим, хоча й цими опціями не слід нехтувати. Усе це актуалізувало потребу в пошуку нових підходів до питань відшкодування шкоди. Певні напрацювання вже маємо, як на національному рівні в Україні та деяких іноземних державах, так і на рівні ООН.

Так, ще 3 березня ц.р. було прийнято Закон України № 2116-IX «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності російської федерації та її резидентів», яким передбачено проведення примусового вилучення об’єктів права власності рф та її резидентів із мотивів суспільної, включаючи військову, необхідності. Примусове вилучення об’єктів здійснюється без будь-якої компенсації (відшкодування) їх вартості за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, проєкт якого вноситься Кабінетом Міністрів України. Вилучені об’єкти переходять у власність держави Україна. 12 травня ц.р. було ухвалено Закон № 2257-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення ефективності санкцій, пов’язаних з активами окремих осіб», яким передбачено застосування такого виду санкції, як стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними. Такі активи стягуються за рішенням Вищого антикорупційного суду.

Рішення про замороження російських активів ухвалили в багатьох країнах у рамках різних санкційних пакетів. Канада стала першою іноземною державою, яка законодавчо закріпила можливість стягнення заморожених російських активів для їх подальшого передання іншим державам, насамперед Україні. Установлено, що після конфіскації вилучені кошти, згідно з рішенням уряду, можуть бути використані для відбудови іноземної держави, яка постраждала від серйозного порушення міжнародного миру і безпеки; відновлення міжнародного миру і безпеки; відшкодування жертвам серйозного порушення міжнародного миру і безпеки, грубих і систематичних порушень прав людини або актів значної корупції. Застосовані Канадою підходи можуть стати модельними й щодо долі активів, заморожених в інших державах.

Міжнародна основа

14 листопада 2022 року Генеральною асамблеєю ООН за підтримки більшості країн світу було прийнято Резолюцію, якою:

— визнано, що російська федерація має бути притягнута до відповідальності за будь-яке порушення міжнародного права в Україні чи проти України, включно з її агресією на порушення Статуту ООН, будь-які порушення міжнародного гуманітарного права та міжнародного права захисту прав людини, а також що росія має юридично відповісти за всі її міжнародно-протиправні діяння, включно з виплатою репарацій за збитки, будь-яку шкоду, спричинену такими діяннями;

— визначено потребу в створенні у співпраці з Україною міжнародного механізму відшкодування за збитки, втрати чи пошкодження, до яких призводять міжнародно-протиправні діяння російської федерації в Україні чи проти України;

— рекомендовано створення державами-членами у співпраці з Україною міжнародного реєстру збитків, який слугував би фіксацією в документальній формі доказів та претензійної інформації щодо збитків, втрат або пошкоджень для всіх зацікавлених фізичних і юридичних осіб, держави Україна, спричинених міжнародно-протиправними діяннями російської федерації в Україні чи проти України, а також сприяв би та координував збір ­доказів.

За повідомленням українського Мін’юсту, створення компенсаційного механізму і, як перший крок до цього, міжнародного реєстру збитків також уже підтримано на міжнародному рівні офіційними органами Ради Європи: Комітетом міністрів у рішенні від 15 вересня 2022 року та Парламентською асамблеєю Ради Європи, які підтвердили необхідність рішучої та однозначної міжнародно-правової відповіді на агресію проти України, яка б не допускала безкарності за серйозні порушення міжнародного права, і з інтересом відзначили пропозицію України започаткувати спеціальний трибунал за злочин агресії проти України та комплексний міжнародний компенсаційний механізм, зокрема міжнародний реєстр збитків.

За словами заступниці міністра юстиції України Ірини Мудрої, міжнародний реєстр збитків міститиме не лише інформацію про зруйноване чи пошкоджене майно, а й інформацію, в тому числі докази, щодо всіх видів завданих збитків, які підлягатимуть компенсації. Це і шкода фізичним особам, пов’язана з тілесними ушкодженнями, смертю близького члена сім’ї, злочинами сексуального характеру, і відшкодування збитків вимушено переміщеним особам, і інші категорії збитків. Усі збитки, яких було завдано українським громадянам, бізнесу, інфраструктурі країни, довкіллю, муніципалітетам і державі загалом буде внесено до реєстру для їх обліку, обробки, оцінки та надалі використано в разі присудження компенсацій компенсаційною комісією.

Альтернативою чи, точніше, доповненням пропонованій адміністративній моделі отримання відшкодування може стати звернення до судових або арбітражних процедур, в яких постраждалі фізичні та юридичні особи вимагатимуть від рф відшкодування завданих нею збитків. Ці варіанти передбачають подання позовів зацікавлених осіб до українських, іноземних судів або квазісудових юрисдикційних органів про відшкодування шкоди або виплату компенсації, де основним відповідачем буде рф як держава, хоча вже є й приклади подання відповідних позовів до приватних осіб.

І за умови вирішення питання підсудності таких справ, «проблеми» судових імунітетів рф і забезпечення виконання рішень у цих справах у різних юрисдикціях вони можуть виявитися досить цікавими та дієвими в конкретних випадках.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Зміст

«Топ» воєнного часу

Адаптаційний період

РЕЙТИНГ ВИЗНАННЯ ЗА ГАЛУЗЯМИ ПРАКТИКИ

Промінь оптимізму

Електрифікація майбутнього

Подвійний удар

Захисні налаштування

Законодавча реакція

Іспит на стійкість

Арбітражне спостереження

Безпечна дистанція

Експерт-аналіз

Персональний рахунок

Час турбулентності

Практичні виклики

Антикорупційне судочинство

Стандарт якості

Доказове впровадження

Брак мотивації

Інтелект-провайдер

ІР-зброя

Експансія на Захід

Відповідальна місія

Функціональна компенсація

50 ПРОВІДНИХ ЮРИДИЧНИХ ФІРМ УКРАЇНИ 2022 РОКУ

Світло в темряві

«БРОНЗОВА ЛІГА» ПРОВІДНИХ ЮРИДИЧНИХ ФІРМ УКРАЇНИ 2022 РОКУ

Від редакції

Пункти незламності

Рейтинг визнання юридичних фірм

Рейтинг визнання за галузями практики

Експертна рада

Експертна рада. Рейтинг-2022

Експертна рада. Тенденції ринку

Тенденції ринку. Інфографіка

Міжнародна конфігурація

«Велике» очікування

Проєктна організація

Усім благ

Уроки виживання

Визначення пріоритетів

Привести у відповідальність

ПРОВІДНІ РЕГІОНАЛЬНІ ЮРИДИЧНІ ФІРМИ УКРАЇНИ

Невтрачені сподівання

Режимні налаштування

Випробовування війною

Переможці рейтингу «50 провідних юридичних фірм України» у 1998-2022 роках

Інші новини

PRAVO.UA