Стажування за кордоном дає можливість познайомитися із людьми з дещо іншим світобаченням, які є фахівцями у різних юридичних сферах. Це дає змогу побачити, як інша людина може вирішити аналогічне питання, з урахуванням іншої ментальності, запропонувати інші управлінські рішення.

«На перше своє стажування я потрапила, пропрацювавши в компанії приблизно рік. Це був тижневий візит до амстердамського офісу, але цього було достатньо, щоб відчути, що така комунікація надає можливість краще познайомитися з колегами, а потім спільно працювати над різними проектами», — розповідає Тетяна. Юристка пояснює, що з урахуванням специфіки міжнародної фірми, коли багато проектів ведуть кілька офісів спільно, дуже важливо подолати будь-які бар’єри: мовні, ментальні та, іноді, часові.

Перші півроку інтерн працює в одному кабінеті з партнером

Цей досвід знадобився вже за два роки, коли випала нагода поїхати на більш тривале тримісячне стажування до лондонського офісу. «Я підготувала для себе план на сто днів стажування, сформувала список людей, з якими б хотіла зустрітися і познайомитися, написала їм листи, попросила про зустрічі», — говорить Тетяна. У Лондоні позитивно сприймають ініціативність, і партнери завжди готові приділити час стажерам та інтернам.

Наприклад, у лондонському офісі є дуже цікава практика: на перші півроку облаштовувати робоче місце інтерна (це найнижча посада) у кабінеті партнера. Він може спостерігати за тим, як працює партнер, як веде переговори, говорить по телефону, розподіляє свою роботу і управляє процесами ­ в своїй практиці. Інтернів дуже часто запрошують на важливі зустрічі, щоб у такий спосіб навчати. Ідея у тому, щоб прививати культуру компанії, показати цінності і заохотити особу залишитися працювати у фірмі.

Крім того, нові юристи проходять стажування у чотирьох практиках по півроку. Кожна практика оцінює його здібності вже у конкретній сфері, а потім може запросити до команди. Тож за найкращих стажерів може бути конкуренція між практиками. Суть у тому, щоб стимулювати і практику, і юриста проявляти себе як найкраще.

Юристи загалом мало чим відрізняються за рівнем професійних знань. Проте колеги з лондонського офісу добре тримають себе в руках та контролюють обставини у стресових і навіть критичних ситуаціях. Вони вміють відключати емоції і спокійно продовжувати виконувати роботу, яка є необхідною для розв’язання проблеми.

На зустрічах заохочують спілкуватися з новими людьми

Лондон, як центральний офіс компанії, є комунікаційним цент­ром і центром прийняття найважливіших стратегічних рішень. Тому на адаптацію будь-якому новому співробітнику потрібен певний період. Однак треба враховувати, що якщо київський офіс — це сто працівників, то лондонський — тисяча. Тому лише на те, щоб про мене дізналися, пішло приблизно два тижні.

Лондонські колеги дуже багато уваги приділяють питанням комунікацій, нетворкінгу. Деякі практики запроваджують спеціальні правила для внутрішніх міжнародних тренінгів та зібрань: ти не можеш спілкуватися з людиною, яку вже знаєш, або, сидіти за одним столом з людиною зі своєї країни. Це стимулює розвивати в собі навички спілкування, знайомитися з людьми, переймати той досвід, який тобі не можуть передати знайомі. Для мене участь у таких нетворкінгах була ще й гарною нагодою перевірити свій рівень володіння англійською мовою.

Лондонський офіс цікавий ще й тим, що всі працівники в ньому різні, а це означає, що ти легко можеш вписатися в команду. Вони з різних країн або мають різне етнічне походження. Панує думка, що такі команди працюють краще. Тому для цього офісу не є дивиною стажер з України, Китаю чи Перу. Кожен сприймається як джерело нової інформації про світ, про управлінські та юридичні процеси.

«Яку суперзірку ти зустріла?»

Цікаво, що юристи за кордоном якимось чином, попри велику завантаженість, добре поєднують роботу та вільний час, проявляють гнучкість, не втрачаючи професійну якість. Примітно, що лондонський офіс був одним із перших, що започаткував можливість роботи з дому. Це дуже мудре рішення, але потребує правильного планування часу. Треба враховувати й такі обставини, як, наприклад, передріздвяні затори або плановий ремонт метро. На різдвяному тижні багато юристів працювали з дому, аби не вит­рачати по дві-три години часу лише на те, щоб дістатися до офісу і додому.

Тетяна розповідає, що лондонський офіс — це своєрідний хаб, який акумулює інформацію з 78 офісів, безцінне джерело інформації про те, як можна ефективно управляти стількома процесами і проектами одночасно.

Перший пріоритет — дедлайни, дотримання яких треба вимагати від інших офісів, а також чіткі алгоритми дій у тих чи інших ситуаціях, ефективне планування кожної хвилини.

Багато практик мають традицію проводити внутрішні зустрічі щопонеділка, скажімо о 10-й ранку. Усі повинні планувати свій час таким чином, щоб не пропускати це зібрання (хоча відеозв’язок ніхто не скасовував). На ньому обговорюють питання завантаженості, плани на тиждень кожного з працівників і, залежно від цього, відбувається розподіл проектів. Крім того, на цих нарадах колеги обмінюються знаннями. У кого був цікавий проект, було знайдене нестандартне його рішення — про це завжди повідомляють колег, щоб ті могли використати прийом або підключити колегу до проекту. Найчастіше на цих зустрічах проходить розподіл завдань на тиждень та визначення керівника проекту. Саме він визначає, скільки і хто працюватиме в команді, виходячи з досвіду та навантаження кожного гравця. Зав­жди першим зважується бажання працівника. До проекту можуть залучити і молодшого юриста, який проявив ініціативу, не забуваючи при цьому про чіткий нагляд старших колег.

У будь-якому випадку орієнтиром є рівномірне завантаження всіх працівників. Щоп’ятниці кожен працівник заповнює програму, в якій відображає потенційну завантаженість на наступний тиждень. І з неї видно, що у когось є вільний час, тому швидше за все на наступній зустрічі роботи йому додадуть.

Така зустріч триває до години, але розподіл обов’язків і обмін досвідом — не головне в ній.

Починається все з того, що всі розповідають, як провели вихідні, які солодощі привезли з мандрівки, хто які нові місця відвідав. «Там завжди ставили одне запитання: «Яку зірку ти зустріла?». Воно мені
тривалий час було незрозумілим, аж допоки я на власні очі не побачила на вулиці акторку Кортні Кокс», — ділиться враженнями Тетяна.

Так буквально за п’ять-десять хвилин за кавою всі дізнаються цікавинки і у гарному гуморі повертаються до роботи.

«Для стажера важливо бути ініціативним та відкритим до нових завдань»

Залежно від конкретної програми, стажування може передбачати як певні загальні цілі, так і конкретні робочі завдання. Для стажера важливо бути ініціативним та відкритим до нових завдань і проектів. «Завдячуючи підтримці керівника в Україні і рідних, я була максимально вільна для того, щоб поринути у стажування, не відволікаючись на попередні проекти чи на побутові речі, — розповідає Тетяна, — тому на зустрічах практики я завжди пропонувала допомогу, говорила, що маю час, бажання та досвід, необхідний для роботи у команді. Усе це дало мені можливість працювати над масштабними та цікавими проектами, починаючи від реорганізації міжнародної групи компаній та закінчуючи презентацією про Україну та її інвестиційний потенціал.

Під час стажування юрист може розвиватися не тільки у рамках своєї практики.

Лондонський офіс має багато практик — частин великої команди, доступ до онлайн-ресурсів, регулярно проводить бізнес-тренінги, а ще у них (чи не в єдиному з 78 офісів) є окрема команда тренерів, яка займається винятково розвитком персоналу.

Тетяна розповідає: «Як тільки я дізналася від колег про такий департамент, то одразу написала їм про себе, що проходжу стажування і хочу з ними ближче познайомитися. Так я потрапила на чисельні семінари, змогла працювати над розвитком техніки написання документів, поглиблювала мовні навички, вчилася готувати презентації та розвивати лідерські навички.

Повернулася я більш впевненою у собі, натхненною та сповненою енергії впроваджувати зміни. Власне, це було одне із моїх завдань — привезти нові рішення та ідеї для команди в Україні. Я майже одразу провела презентацію, розповіла про технологічні рішення, які спрощують спільну роботу, та поділилася досвідом їх використання. Це були і шаблони договорів, і глобальна база знань, і технологічні рішення, і управління внутрішніми процесами. Зараз ми їх впроваджуємо також за участю колег, які були на стажуванні після мене».

Це, беззаперечно, унікальний та корисний досвід

Стажерам надають для проживання квартиру, тому про комфорт можна не турбуватися.

Місто — мультинаціональне, величезне, дуже цікаве. Щомиті відбуваються якісь події, і ти маєш до них доступ, тому нудьгувати вечорами у службовій квартирі не доводилося.

«Це був передріздвяний період, коли і роботи чимало, і вже в повітрі витало свято, все було ніби оповите теплом та затишком. Я мала змогу побувати на новорічному корпоративі у найбільшому офісі компанії. Це надзвичайно потужний нетворкінг і незабутні враження. Побачити перших осіб, познайомитися одночасно з сотнями людей», — розповідає Тетяна.

Лондон — це величезний культурний центр, і більшість подій доступні. «Колеги з радістю дають поради, куди ліпше піти, а що не варте витрати часу. Наприклад, для мене колеги склали список ресторанів, від фастфудів і вуличної іжі до ресторанів для визначних подій. Згодом ми разом ходили і у кіно, і на мюзикли», — ділиться спогадами юристка. Стажування — дуже чудова нагода побачити інше життя, стати кращим професіоналом та відкрити світ не тільки у професійному сенсі. Це, беззаперечно, унікальний та корисний досвід.