Протокольна норма — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Судовий вісник №4 » Протокольна норма

Протокольна норма

У питанні належності і допустимості як доказів в адміністративному процесі протоколів допиту свідків Верховний Суд знайшов 
єдиний уніфікований підхід

Олександр КРАВЕЦЬ

адвокат, радник МЮГ Eterna Law, м. Київ

Спеціально для «Судового вісника»

Оскарження податкових повідомленьрішень щодо безтоварності господарських операцій досі залишається вагомою частиною судової практики у податкових спорах. При цьому податкові органи при розгляді зазначених вище справ продовжують використовувати найрізноманітніші способи доказування. Серед одних із найпоширеніших засобів доведення безтоварності господарських операцій для податкових органів досі залишається подання до адміністративного суду окремих матеріалів кримінального провадження, зокрема ухвал слідчих суддів, протоколів допиту свідків — посадових осіб контрагентів, вироків у межах окремих кримінальних проваджень. І якщо питання обсягу преюдиції щодо застосування в адміністративних судових спорах обставин і фактів, встановлених у вироках, є більшменш визначеним, то питання застосування протоколів допитів свідків у межах кримінальних проваджень як одного із елементів доказування в податкових спорах є й досі дискусійним.

Дослідження судом

Причини такої дискусії криються передусім у неоднорідності судової практики, що складалася з цього питання останніми роками (особливо це стосується практики Верховного Суду України 2015—2017 років та практики Верховного Суду 2018—2019 років), та у подекуди різному розумінні поняття належності та допустимості доказів деякими адміністративними судами.

Згідно з приписами частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, відповідно до частини 1 статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Таким чином, протокол допиту свідка в межах кримінального провадження в багатьох випадках не може бути допустимим доказом при розгляді адміністративної справи за участю податкових органів з ряду причин.

Поперше, такий доказ не має преюдиційного характеру та не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків.

Подруге, такий доказ також може не бути допустимим у межах адміністративного процесу в силу положень частини 1 статті 222 Кримінального процесуального кодексу (КПК) України, відповідно до якої відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Потретє, відповідно до статті 90 КАС України передбачено, що суд здійснює безпосередню оцінку доказів. Крім того, за частиною 4 статті 95 та частиною 2 статті 23 КПК України суд не вправі обґрунтовувати свої рішення показаннями, наданими слідчому чи прокурору, або посилатись на них, а також визнавати доказами відомості, які не були предметом безпосереднього дослідження суду (принцип безпосередньої перевірки доказів судом).

Почетверте, стаття 83 Податкового кодексу (ПК) України визначає матеріали, які є підставами для висновків під час проведення перевірок: документи, визначені ПК України; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Отже, протокол допиту, отриманий на стадії досудового слідства, може бути визначений як доказ лише у разі його відображення під час розгляду кримінальної справи в суді. Факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих субєктів у рамках такої кримінальної справи не є безперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних наслідків усіх господарських операцій.

Судова практика

До 2016 року в адміністративних судів було єдине розуміння питання допустимості як доказів у межах адміністративного процесу протоколів допитів свідків, отриманих у межах кримінальних проваджень. Як приклад можна навести постанову ІваноФранківського окружного адміністративного суду відквітня 2014 року у справі  809/755/14 та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2015 року у справі  813/7391/14, в яких, по суті, судами такі докази не бралися до уваги при винесенні рішення. Виходячи з аналізу судової практики того часу, варто відзначити, що такі рішення адміністративних судів були досить типовими у 2014—2016 роках.

У 2016 році Верховний Суд України виніс декілька рішень, які змінили підходи до вирішення цього питання в адміністративних спорах на протилежні.

Так, у постанові віджовтня 2016 року у справі  810/7161/14 Верховний Суд України не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, які не взяли до уваги як належні та допустимі докази протоколи допитів свідків, отримані в рамках кримінального провадження, як такі, що отримані поза межами судового процесу з порушенням принципу безпосередності.

Колегія суддів з таким висновком не погодилася, виходячи з правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України відберезня 2012 року (справа  21-421а11), відповідно до якого «податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будьяких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум податку на додану вартість (ПДВ) до податкового кредиту є безпідставним».

У постанові Верховного Суду України від 22 листопада 2016 року у справі  826/11397/14 суд узагалі не порушує питання про належність і допустимість протоколів допиту свідків як доказів.

Таким чином, у цьому випадку практика Верховного Суду України пішла протилежним шляхом, ніж тим, який привалював у рішеннях адміністративних судів до того часу.

Єдиний підхід

З прийняттям нової редакції процесуальних кодексів та створенням Верховного Суду у новому складі підходи до правозастосовної практики в питанні належності та допустимості доказів у податкових спорах у цьому питанні вчергове змінилися.

Так, у постанові від 27 березня 2018 року у справі  816/809/17 Верховий Суд наголосив, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих субєктів у рамках такої кримінальної справи не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків усіх господарських операцій, проведених позивачем та його контрагентами.

Окрім того, у постанові від 30 січня 2018 року у справі  826/2747/13-а Верховний Суд зазначив, що суду потрібно надати належну правову оцінку такому доказу, як протокол допиту, безпосередньо в суді.

Варто зазначити, що, враховуючи вищезазначену судову практику Верховного Суду, адміністративні суди при винесенні рішень виходять з того, що до винесення вироку суду в рамках кримінального провадження протокол допиту свідка не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві. Тобто доказове значення в адміністративному процесі може мати винятково вирок суду в кримінальному провадженні, який набув законної сили, і матеріали у такій справі.

Як приклад подібної позиції можна навести рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2019 року у справі  2040/8024/18.

Таким чином, станом на сьогодні у питанні належності та допустимості як доказів в адміністративному процесі протоколів допиту свідків Верховний Суд дійшов єдиного уніфікованого підходу у вирішенні цього питання. Разом із тим, незважаючи на такі тенденції судової практики, окремі представники податкових органів продовжують досі використовувати цей спосіб доказування при вирішенні податкових спорів в адміністративних судах з приводу безтоварності господарських операцій.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Інші новини

PRAVO.UA