Нарешті питання формування системи судової охорони за останні декілька місяців набуло більш–менш реальних обрисів. Утім, сама по собі проблема належної охорони судів та органів судової системи існує вже багато років. Але найбільшої критичності вона набула на початку 2016 року, після реформи правоохоронних органів, що призвела до ліквідації спеціального підрозділу судової міліції «Грифон».

Перші кроки у запровадженні Служби судової охорони (ССО) було зроблено вже у грудні 2016 року. Саме тоді на законодавчому рівні необхідність створення ССО було передбачено Законом України «Про судоустрій і статус суддів», але 2018 рік ще більше наблизив суди до створення та формування нової структури черговим законом, яким було передбачено окремий блок змін до профільного закону в частині врегулювання правового статусу і повноважень служби. Йдеться про Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».

Надію на більш швидкий і повноцінний запуск ССО для всієї судової системи дало призначення Валерія Бондаря на посаду голови Служби судової охорони рішенням Вищої ради правосуддя (ВРП) 21 березня 2019 року. Нагадаємо, що 12 грудня 2018 року в Державній судовій адміністрації України (ДСА) відбулося засідання Комісії щодо проведення конкурсу на зайняття вакантних посад голови Служби судової охорони, його заступників на виконання рішення Вищої ради правосуддя від 6 листопада 2018 року.

Черговий етап у цьому питанні відбувся незабаром, коли ВРП оприлюднила рішення про затвердження Положення про Службу судової охорони та Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони. Йдеться про рішення Вищої ради правосуддя від 4 квітня 2019 року, яким визнано таким, що втратило чинність, рішення ВРП від 21 грудня 2017 року № 4237/0/15-17 «Про затвердження Положення про Службу судової охорони». Тим же рішенням затверджене і нове Положення про ССО.

Отже, визначено, що Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах, підзвітна вона ВРП та підконтрольна ДСА.

Документом також визначено структуру ССО. Зокрема, Служба складається з центрального апарату і територіальних підрозділів.

«Центральний апарат ССО є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, самостійний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України» — зазначається у документі.

Рішення ж про утворення територіальних підрозділів ССО приймається головою Служби за погодженням з ДСА.

У свою чергу, територіальні підрозділи ССО утворюються як юридичні особи, мають печатку, власні бланки, самостійний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України.

Передбачено, що фінансування ССО здійснюватиметься за рахунок Державного бюджету.

Детально прописані основні завдання ССО, а також основні повноваження і права, які надаються відповідно до покладених на Службу та її співробітників завдань.

Встановлено, що ССО під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з відповідними органами та установами, в тому числі інших держав, з метою удосконалення діяльності Служби.

Керівництво діяльністю ССО здійснює голова, який має заступників, що за його поданням призначаються на посади за результатами відкритого конкурсу і звільняються з посад Вищою радою правосуддя.

«Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Служби, обговорення найважливіших напрямів її діяльності може утворюватися колегія Служби судової охорони.

Порядок утворення, склад колегії та положення про колегію затверджуються наказом голови Служби» — йдеться у документі. Самі ж рішення таких колегій вводяться в дію наказами голови Служби.

Наступний документ, який було затверджено також 4 квітня ц.р. рішенням ВРП, визначає Порядок проходження служби співробітниками ССО (Порядок). Зокрема, ними є громадяни, які в добровільному порядку прийняті на службу до ССО, склали присягу та яким присвоєно спеціальні звання.

Склад співробітників поділяється на молодший, середній та вищий, і вже відповідно до складу їм присвоюються звання. Так, молодший склад — рядовий Служби, капрал Служби, сержант Служби, старший сержант Служби; середній склад — молодший лейтенант Служби, лейтенант Служби, старший лейтенант Служби, капітан Служби, майор Служби, підполковник Служби, полковник Служби; вищий склад — генерал Служби.

Порядок також встановлює граничний вік перебування на службі. Так, для співробітників молодшого складу він становить 55 років, такий самий вік визначено і для осіб, які мають спеціальні звання середнього та вищого складу ССО до підполковника Служби. А граничний вік для полковника та генерала Служби — 60 років. Утім, передбачено, що на прохання співробітників, які мають високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на займаній посаді, визнані придатними за станом здоров’я для проходження служби, їх може бути залишено на службі ще до п’яти років.

«Керівники центрального органу управління Служби та територіальних підрозділів Служби несуть персональну відповідальність за невиконання вимог цього Положення та інших нормативно–правових актів з питань проходження служби співробітниками» — передбачено Порядком. У разі виявлення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення співробітником керівники зобов’язані у межах своїх повноважень вжити заходів для припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення свого безпосереднього керівника (начальника) та спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції в порядку, визначеному законодавством.

Детально прописані права, обов’язки і відповідальність співробітників ССО, а також порядок укладання контракту про проходження служби. Зокрема, встановлено, що контракт з особою, яка призначається на посаду молодшого складу ССО та вперше прийнята на службу, укладається строком на два роки. Крім того, передбачено прядок просування по службі та строки вислуги за спеціальними званнями. Так, наприклад, для того, щоб отримати звання капрала, необхідний строк вислуги становить один рік, відповідно для наступного звання співробітнику необхідно отримати вислугу строком у три роки.

«Строк вислуги у черговому спеціальному званні обчислюється з дня підписання наказу про його присвоєння, якщо інше не встановлено законодавством», — визначено документом.

Варто зазначити, що Кабінет Міністрів України 3 квітня 2019 року затвердив постанову № 289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони». Документом, зокрема, встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно зі схемою тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників ССО та схемою тарифних коефіцієнтів за спеціальними званнями співробітників Служби. Відповідні схеми посадових окладів і тарифних розрядів та коефіцієнтів також встановлені документом.

Звільнення співробітників зі ССО здійснюється або у запас Збройних Сил (із постановкою на військовий облік), або у відставку.

Зазначені підстави звільнення зі служби. Так, окрім загальних (закінчення строку контракту, стан здоров’я тощо), співробітника може бути звільнено через службову невідповідність або у зв’язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Днем звільнення зі служби вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена у наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

Рівно за тиждень після затвердження вищезгаданих положень, 11 квітня, ВРП оголосила конкурс на зайняття вакантних посад першого заступника голови ССО та заступників.

Нагадаємо, що рішенням Вищої ради правосуддя від 30 жовтня 2018 року затверджено Порядок проведення конкурсу для призначення на посади співробітників Служби судової охорони. Варто зазначити, що власне конкурс на зайняття вакантних посад відбудеться вже
26 квітня ц.р.

Крім того, на офіційному сайті ДСА розміщено інформацію, що ще 12 березня 2019 року наказом Державної судової адміністрації України № 240 затверджено граничну чисельність Служби судової охорони, але самого документа на сайті немає.

Отже, у разі швидкого розвитку подій при призначенні та формуванні особового складу ССО для повноцінного функціонування Служби в усіх судових інстанціях знадобиться, за різними експертними оцінками, принаймні ще півроку.

Світлана ТАРАСОВА
«Судовий вісник»