На хвилі пропагування здорового способу життя юридична спільнота почала активно займатися спортом. Сьогодні дуже часто питання спорту — справа особиста, але займатися командними видами без колег-однодумців непросто. Про гру та роботу в команді розповів Сергій Хільченко, партнер ­
АО «Цезар».

Сергію, ви граєте у футбол, баскетбол і волейбол. Як вдається поєднувати такі різні види спорту?

— Насправді все почалося ще в університеті (Запорізький національний університет. — Прим. ред.), де спортивні змагання є невід’ємною частиною життя на юридичному факультеті. Оскільки батли з іншими факультетами були саме у цих командних видах, а юристи завжди хочуть бути першими, доводилось відстоювати це звання.

Чому саме командні види спорту?

— У відомому бізнес-романі «Ідеальний командний гравець» відзначаються три основні риси характеру командного гравця: скромність, розум, жага діяльності.

А взагалі вчені вже давно з’ясували, що командні види спорту допомагають впоратися з негативними емоціями. Тому для мене, зокрема, це і є можливістю зняти стрес після насиченого робочого дня.

На вашу думку, який вид спорту серед адвокатів зараз найбільш популярний?

— Звісно, футбол. Започаткування національного футбольного турніру серед адвокатів Національною асоціацією адвокатів України дало значний поштовх розвитку цього спорту серед правників. У 2019 році в турнірі брали участь понад 20 команд. Наразі тільки столиця представлена трьома сильними командами. Звісно, і наші колеги з Харкова, Дніпра, Черкас та Одеси від них не відстають. Зустрічі з цими командами на полі — це не лише яскрава боротьба, а й нові знайомства, спілкування, обмін професійним досвідом.

Вам не здається, що адвокатській футбольній спільноті затісно в Україні?

— Я б так не сказав. Найамбітніші колеги їдуть на Міжнародний турнір Mundiavocat (World Football Cup for Lawyers), який було започатковано ще у 1983 році Вінсентом Пінателем, французьким юристом адвокатської колегії Марселя, та П’єром Лусінчі, і проводиться він що два роки. Крім того, щороку проводиться турнір Eurolawyers. Завжди вболіваємо за наших колег-адвокатів, які успішно виступають на цих змаганнях. Футбол об’єднує.

Поділіться вашим досвідом як граючий у футбол адвокат…

— Захоплення футболом дало усвідомлення, що для мене недостатньо просто грати у вільний час. У 2011 році виникло бажання організувати «банду» однодумців. Є така відома цитата «Не можна жити ідеями, з ними потрібно щось робити». Так у м. Запоріжжі було створено футбольну команду «Цезар», яка вже сім років успішно виступає в аматорській лізі, є шестиразовим чемпіоном, разом із нею я отримав звання найкращого бомбардира.

Також нам вдалося об’єднати адвокатів запорізького регіону та створити команду «Форс-мажори» (наразі — «Запорізька Січ»), яка набирає оберти, активно виступає у місцевих турнірах і турнірах, організованих НААУ. Конкуренція у команді велика, тож навіть мені не завжди вдається пограти.

Знаю, у вас були навіть матчі із суддями. Розкажіть, як виникла ця ідея?

— Так, справді. На початку 2010 року разом із моїм партнером Олександром Світличним вирішили реалізувати ідею об’єднати футболом адвокатів та суддів. На той час про такі заходи в Україні відомо не було. Скажу відверто: це зробити було непросто, суддівський корпус не охоче виходив у публічну площину. Проте нам вдалося знайти однодумців. І вже 7 травня вперше на футбольному полі зіграли команда суддів Апеляційного суду Запорізької області та адвокати Запорізької області. Тоді ми програли з рахунком 12:5, але головне, що кожен під час гри отримав бурхливі емоції та заряд позитиву.

Проводили також благодійний турнір CAESAR CUP з міні-футболу, де брали участь уже не тільки команди «Цезар» та суддів, а й працівників прокуратури та ДФС Запорізької області.

На моє переконання, проведення таких заходів у юридичній спільноті дає змогу не тільки формувати спортивні традиції, підтримувати здоровий спосіб життя, а ще й комунікаційну платформу.

Але ж ви граєте не тільки у футбол. Нині популярності набирає юридичний баскетбол. Чи не так?

— Треба визнати, баскетбол за рівнем популярності серед юристів/адвокатів поки що перебуває «в тіні». Але в юридичній спільноті є ідейні люди та справжні цінителі цього спорту, які докладають зусилля для його розвитку: Олексій Дідковський, Сергій Саченко, Олег Маліневський. Думаю, вони зможуть «запалити» колег та створити гідну конкуренцію футболу.

«Юридична практика» цього року розширила серію спортивних змагань для юристів, започаткувавши турнір з баскетболу. Брали участь у цьому змаганні?

— Звісно, ми заявили свою команду «Цезар». У фіналі зустрілися з Генеральною прокуратурою України, але, на жаль, взяли «срібло». Однак такий результат нас лише стимулює більше тренуватися, щоб наступного року взяти «золото». Треба відзначити і високий рівень організації.

Є ідея створити баскетбольний турнір серед адвокатів, наразі з колегами обговорюємо формат заходу, нюанси організації.

А як щодо здобутків на волейбольному майданчику?

— Перше місце на чемпіонаті Запорізького національного університету, чим я досі пишаюся. Найбільше до вподоби пляжний волейбол. Залюбки, коли є можливість, беру участь у турнірах, які організовують Асоціація правників України та Асоціація адвокатів України.

Волейбол, порівняно з футболом та баскетболом, є найменш фінансово витратним видом. Для гри достатньо зібрати приємну компанію, взяти м’яч та вийти на пляж. І, я вас запевняю, позитивні емоції гарантовані. Назагал же волейбол — один із найкрасивіших видів спорту. Рекомендую.

Як допомагає зайняття різними видами спорту в професії?

— Є відомий афоризм: «Здібності, як і м’язи, ростуть при тренуванні». Завдяки спорту формуються такі вольові якості, як наполегливість і організованість, відточуються дриблінг, тактика мислення, витривалість. Це допомагає і в юридичній практиці, де постійно необхідно вдосконалювати свої навички та підтримувати, чи точніше — завжди перебувати у піковій формі. Але треба пам’ятати, що занадто, то не здраво. В усьому має бути баланс.

(Бесіду вела Ірина ГОНЧАР,

«Український адвокат»)