Автор: Ростислав НИКІТЕНКО

адвокат, індивідуальна практика

Тенденції побудови світової економіки на засадах стрімкого налагоджування торговельних відносин між державами призвели до того, що останнім часом у правовому інституті Міжнародного комерційного арбітражу відбулися суттєві зміни. Зокрема, 2018 рік став знаковим для Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (ICAC).

1 січня 2018 року набув чинності новий Регламент ІСАС, покликаний спростити та підвищити ефективність вирішення спорів сторін. Також у рамках судової реформи оновлені редакції Цивільного процесуального та Господарського процесуального кодексів України, які тепер містять положення щодо розширення юрисдикційних можливостей арбітражу. Ці нововведення вивели Україну на один рівень з провідними арбітражними країнами світу.

Відповідно до офіційних даних статистики ІСАС за 2018 рік, Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України були взяті до провадження 286 зовнішньоекономічних спорів, з яких розглянуто 198. Сторонами у цих спорах були резиденти 54 країн світу, включаючи 44 країни далекого зарубіжжя та 9 представників із країн СНД.

19 лютого 2019 року голова ICAC Микола Селівон презентував звіт про діяльність інституції за попередній рік: «Актуальність української арбітражної інституції забезпечується багатьма перевагами, а саме: традиційно швидким та ефективним розглядом справ — понад 95 % справ розглянуто у строк, що не перевищує півроку; низьким відсотком оспорюваності рішень — у середньому заяви про скасування арбітражного рішення подають не більш як у 4 % розглянутих справ, водночас показник скасованих рішень не перевищує й відсотка. Ми пишаємось тим, що у справах, розглянутих у 2018 році, жодного рішення не скасовано».

Також важливою подією для українського арбітражу стало затвердження минулого року оновленого Рекомендаційного списку арбітрів, в якому сьогодні 125 авторитетних науковців і практикуючих юристів із 35 країн світу, при цьому 59 % арбітрів — фахівці з іноземних країн. Уперше до списку було включено арбітрів з Австралії, Італії та Об’єднаних Арабських Еміратів.

Ці події вказують на активний розвиток Міжнародного комерційного арбітражу в Україні, що позитивно впливає на залучення іноземних інвестицій в українську економіку.

Правове регулювання Міжнародного комерційного арбітражу в Україні

Інститут Міжнародного комерційного арбітражу в Україні має чітке нормативне закріплення. На сьогодні Україна є стороною всіх важливих міжнародних договорів з комерційного арбітражу, включно з Конвенцією про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йоркська конвенція) та Європейською конвенцією про зов­нішньоторговельний арбітраж, які були підписані Україною ще за радянських часів і, відповідно до Закону України «Про правонаступництво», зберегли свою чинність після здобуття незалежності.

У сфері інвестиційного арбітражу Україна ратифікувала Конвенцію про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами, а також Договір до Енергетичної хартії. Окрім цього, Україна є стороною більш ніж 70 двосторонніх договорів про сприяння та взаємний захист інвестицій.

Національна законодавча база представлена Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж», Положенням про Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України та Положенням про Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України.

Також окремі норми містяться в Цивільно-процесуальному та Господарсько-процесуальному кодексах України. У них зазначаються положення щодо взаємодії арбітражного суду та судів загальної юрисдикції, зокрема в частині виконання рішень або визнання їх недійсними.

Особливості Міжнародного комерційного арбітражу в Україні

Нині арбітражне рішення може бути примусово виконане у 150 країнах світу — цей факт робить інститут арбітражу вагомим інструментом захисту прав та інтересів, при цьому якщо порівнювати арбітраж та розгляд справи у державному суді, арбіт­раж має ряд переваг. До них можна віднести:

— швидкий та простий розгляд спору, адже арбіт­раж не обтяжений рядом формальностей на кожній стадії процесу;

— можливість сторонам обирати арбітра, забезпечуючи компетентний розгляд справи;

— конфіденційність розгляду і, як наслідок, зменшення репутаційних ризиків та збереження комерційної таємниці.

Згідно із законодавством України, до міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін можуть передаватися:

— спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв’язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном;

— спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об’єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їхніми учасниками, а так само їхні спори з іншими суб’єктами права України.

Основним недоліком арбітражного розгляду спору можна назвати високі збори за звернення до арбіт­ражних установ. Так, при поданні заяви до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України ре­єстраційний збір складає 600 доларів США. Крім того, сплачується арбітражний збір, залежно від ціни позову: якщо ціна позову до 10 000 доларів США, то збір становитиме 1800 доларів США. Максимальний розмір арбітражного збору в Україні становить 350 000 доларів США.

Особливістю арбітражного розгляду є те, що за наявності арбітражної угоди сторони не мають права звертатися до державного суду для розгляду спору. Вони вправі звернутися з вимогою про визнання такої угоди недійсною, наприклад, якщо вона містить неправомірні вимоги до сторін. Також сторони можуть звернутися до державного суду у разі визнання арбітражного рішення недійсним або, навпаки, для звернення його до виконання.

Під час укладання зовнішньоекономічних договорів сторони повинні детально розглянути всі положення. На практиці трапляються випадки, коли сторони підписували договір із арбітражним застереженням, а після виникнення спору постраждала сторона не мала можливості звернутися до арбітражного суду внаслідок незнання процедур, мови права, що застосовується, або ж просто не могла фінансово собі цього дозволити.

Міжнародні положення інституту комерційного арбітражу між Україною і ОАЕ

Україна в межах державної політики міжнародної співпраці та налагодження міжнаціональних зв’язків активно співпрацює з іншими державами, зокрема і щодо інституту арбітражного розгляду зов­нішньоекономічних спорів.

Між урядом України та урядом Об’єднаних Арабських Еміратів у 2003 році було укладено Угоду про сприяння та захист інвестицій. Цей документ заклав основи економічної співпраці між державами, а врахування порядку арбітражного розгляду спорів гарантувало високий рівень захищеності економічних інтересів кожної сторони.

Також основні аспекти арбітражного вирішення спорів між Україною та ОАЕ закріплено в Угоді між Кабінетом Міністрів України та урядом Об’єднаних Арабських Еміратів про повітряне сполучення, яка набула чинності 2017 року.

У рамках цієї міжнародної співпраці у серпні 2018 року на базі Торгово-промислової палати України відбувся Українсько-Еміратський бізнес-форум, на якому висвітлювалися пріоритетні напрями економічної та інвестиційної співпраці між Україною та ОАЕ.

У сфері національного законодавства ОАЕ, що регулює діяльність Міжнародного комерційного арбітражу, доцільним буде зазначити прийняття нового Арбітражного закону ОАЕ у 2018 році, що був розроблений за типовим положенням ЮНІСТРАЛ — моделлю Закону про Міжнародний комерційний арбітраж, затвердженого Комісією ООН з міжнародного комерційного права. Це великий крок із впровадження світових стандартів до інституту комерційного арбітражу в ОАЕ.

Враховуючи інтенсивний розвиток економічних відносин між українськими компаніями та представниками бізнес-сектора ОАЕ, доцільно детальніше зупинитися на особливостях арбітражного розгляду в установах Еміратів.

Особливості Міжнародного комерційного арбітражу в ОАЕ

На території ОАЕ є арбітраж двох видів, при цьому звичного постійно діючого арбітражного суду в країні немає. Перший різновид — це разовий арбітраж, що збирається для вирішення конкретного спору і завершує існування після ухвалення рішення. Діяльність таких арбітражів регулюється на загальному (федеральному) рівні місцевим Цивільно-правовим кодексом. Другий різновид — це арбітраж при Торгово-промисловій палаті емірату. Він працює відповідно до місцевих нормативно-правових актів і ведеться постійно діючою комісією. Така система дещо ускладнює інститут арбітражу в ОАЕ, адже арбітражний розгляд в Дубаї та, наприклад, в Абу-Дабі може відрізнятися за процедурою та іншими аспектами.

Найвідомішим для українських компаній є Міжнародний арбітражний центр Дубаї, який відповідно до офіційних даних за 2018 рік розглянув 161 спір.

Дослідивши установи разового арбітражу та арбітражу через ТПП, можна виділити такі переваги та недоліки. Разовий арбітраж розглядає справи швидше, ніж постійно діючий, витрати на його проведення невеликі, а сторони мають більшу свободу дій, ніж звертаючись до арбітражу при ТПП. Але організувати такий розгляд непросто, особливо для нерезидента, а тому в зовнішньоекономічних контрактах часто зазначають проведення арбітражного розгляду спору винятково через ТПП.

Як і в Україні, арбітражне застереження є обов’язковим до виконання. У разі зазначення арбітражного порядку вирішення спору в контракті, суд загальної юрисдикції не зможе розглянути цю справу. Якщо спір уже виник, а арбітражний порядок не зазначений у договорі, сторони можуть укласти третейську угоду і розглядати спір у третейському суді.

Головною відмінністю арбітражу ОАЕ від українського є остаточність арбітражного рішення — воно не може бути оскаржене у судовому порядку. Це значно пришвидшує вирішення спору в арбітражному суді на території ОАЕ.

Але не будь-який конфлікт можна вирішити в арбітражному порядку. Так, за законодавством ОАЕ, неможливо звернутися до арбітражної установи, якщо договір було укладено з державною компанією, при цьому неважливо, чи є вона федерального рівня, чи конкретного емірату. Спір щодо нерухомості може вирішуватися в арбітражному порядку тільки в тому разі, якщо цей спір не було вирішено комісією з нерухомості на рівні емірату.

Тож можна з упевненістю стверджувати, що інститут Міжнародного комерційного арбітражу покликаний спростити розгляд спорів, які виникають між представниками різних держав. Загальносвітові стандарти арбітражу та обов’язковість виконання рішень є суттєвими перевагами для ініціювання сторонами такого розгляду спору. Детальне вивчення національних особливостей арбітражного розгляду та врахування порядку захисту інтересів сторін в зовнішньоекономічному договорі гарантує успішний розгляд справи в арбітражній установі як на території України, так і за її межами.